Те, про що так довго говорили, здійснилося: Постановою Кабінету Міністрів України за № 543 від 6 червня 2005 року створено Аграрний фонд.
З керівником його Одеського обласного відділення Петром МАЛИШЕВИМ зустрівся наш кореспондент і попросив розповісти про основну мету і завдання цієї державної установи.
– Вони полягають, насамперед, у проведенні збалансованої політики в аграрному секторі економіки, – відповів він. – На нього також покладається формування державного продовольчого резерву об’єктів державного цінового регулювання з метою здійснення товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку.
– Це завдання загальнодержавні. А які послуги Аграрний фонд може запропонувати конкретному сільськогосподарському виробнику?
– Одна з них – кредитування під заставу зерна. Тобто ми виступаємо в ролі банку. Але пропонуємо кредитні ресурси за нижчу ціну – 8,95 відсотка річних.
– Як ця угода здійснюється на практиці?
– Вона не така вже й складна. Це відбувається так: сільгоспвиробник здає зерно на хлібоприймальний пункт або елеватор, а ми під заставу зерна видаємо йому кредит. Після завершення угоди, тобто після повернення позичальником грошей і відсотків, він може зерно, яке було у заставі, реалізувати за ту ціну, яка складеться на аграрному ринку.
У зв’язку з цим, хотів би підкреслити два важливих моменти. По-перше, на елеваторі зерно зберігається краще, ніж у господарстві, де немає для цього відповідних умов. По-друге, сільгоспвиробник – фермер або керівник більшого господарства – одержує кредит у той час, коли він йому надзвичайно потрібний. На закупівлю насіння, засобів захисту рослин, добрив або пально-мастильних матеріалів.
– Назвіть, будь ласка, ціни, за якими ви приймаєте зерно у заставу.
– На сьогоднішній день вони такі: пшениця м’яка 3-го класу – 550 гривень за тонну, пшениця м’яка 4-го, 5-го і 6-го класів відповідно по 430, 395, 390 гривень за тонну. Жито групи “А”: 1-го, 2-го і 3-го класів по 440, 320 і 280 гривень за тонну відповідно.
– Які потрібні документи, щоб вступити з фондом у правові і ділові відносини?
– Насамперед, це заявка на одержання кредиту. І низка довідок: з податкової адміністрації про відсутність боргу перед бюджетом, а також про те, що цей заявник є платником єдиного сільськогосподарського податку; про те, що підприємство не перебуває у процесі санації, банкрутства або ліквідації; документ з районного відділу Державного казначейства про відсутність заборгованості щодо бюджетних позик або за іншими кредитами, гарантованими державою; довідка з управління Пенсійного фонду та Фонду загальнодержавного соціального страхування про відсутність заборгованості перед ними; документ, який підтверджує, що заявник розрахувався щодо оренди за землю.
Крім того, потрібна копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, статуту, свідоцтво про якість зерна, наявність орних земель та посівних площ. І, нарешті, довідка з управління Державного комітету статистики України.
Всього – одинадцять документів.
– І на цьому все?
– Для оформлення заявки – так. А після її оформлення, необхідно надати так зване подвійне свідоцтво, яке видає хлібоприймальне підприємство і страховий поліс на предмет застави, тобто на зерно. Після цього заявник оформляє з Аграрним фондом кредитний договір про бюджетну позику.
