В останні роки з метою поліпшення стану рибогосподарських водоймищ області було вирішено розповсюдити інтенсивну форму ведення рибного господарства – впровадити режими спеціалізованих товарних рибних господарств (СТРГ). В сучасних умовах така форма експлуатації водних живих ресурсів та ведення рибного господарства могла б бути доцільною. Тим більше, що в області вона діє з 1984 року і вже виправдала себе.
Сьогодні на водоймах Одещини функціонує 8 спеціалізованих товарних рибних господарств – загальною площею 93950 тис. га. Це озера Китай, Катлабух, Кагул-Картал, Ялпуг-Кугурлуй, Сасик, Тузловська група лиманів, Хаджибейський та Дофінівський лимани.
Але необхідно наголосити на недоліках режимів СТРГ, чому сприяє недосконалість нормативної бази. В даному разі прикладом є інструкція “Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання”, яка затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.10.98 р. № 154 та зареєстрована в Мінюсті 07.06.99 р. № 357/3650. Чинна інструкція зі змінами, внесеними згідно з наказом Мінагрополітики України від 09.04.2003 р. № 99 передбачає “...одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів у цьому водному об’єкті або його ділянці” користувачем, якому видано режим.
Таким чином, з переведенням озер Ялпуг-Кугурлуй, Сасик, Хаджибейського лиману та Тузловської групи лиманів на режим СТРГ місцеві бюджети позбулися гарантованої прибуткової статті за рахунок сплати збору за спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, зариблених карасем, лящем, судаком та іншими видами. Річні обсяги сплати за спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення по восьми СТРГ у Одеської області склали 88,07 тис. грн, які не надійшли до місцевих бюджетів.
У період з 18 по 23 липня поточного року комісією Держрибінспекції проведена перевірка всіх СТРГ з питань дотримання вимог, затверджених режимів. Основними недоліками, виявленими при роботі комісії, є: підвищений відсоток вилову видів, що не є об’єктами зариблення (40 – 96,7 %); відсутність сплати за спеціальне використання водних живих ресурсів; відсутність ліцензій у деяких адміністрацій СТРГ; порушення при проведені робіт з відтворення водних живих ресурсів. На усунення недоліків, виявлених під час перевірки, практично всі користувачі різних організаційно–правових форм здійснення господарської діяльності, яким затверджено використання рибогосподарських водойм у режимі СТРГ, спільно з Одеським центром ПівденНДРО розпочали розробку змін та доповнень до існуючих режимів.
Так, асоціацією “Риболовецькі господарства озера Сасик” вже розроблена нова редакція режиму СТРГ, яка проходить погодження в обласних органах, подана заявка до “Укрдержрибгоспу” на видачу ліцензії на асоціацію.
Але деякі керівники СТРГ після одержання затверджених режимів вважають себе єдиновладними господарями і водойм, і водних живих ресурсів загальнодержавного значення, до зариблення і відтворення яких вони не мають жодного стосунку. Таку форму поведінки обрала рибогосподарська асоціація “Хаджибейський лиман”, яка діє в режимі СТРГ з 2003 року. Чого варте тільки безпідставне збільшення сплати за дозвіл на любительське (платне) рибальство в умовах СТРГ на Хаджибейському лимані для пільгової категорії громадян – інвалідів ІІ групи та учасників ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії – з 1,2 грн за добу до 12,0 грн. Можливо, керівники підприємств, що входять до складу рибогосподарської асоціації, та які голосували 9 лютого 2005 року на загальних зборах асоціації за прийняття такого рішення, не знали, що громадян України, яких відповідно до ст. 4.1. чинних Правил любительського та спортивного рибальства віднесено до пільгової категорії громадян, захищають не тільки вищенаведені Правила, а і Закони України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Фінансове управління Біляївської райдержадміністрації повинно було за своїми обов’язками уважно розглянути будь-які доповнення до Тимчасового порядку ведення аматорського та спортивного рибальства на Хаджибейському лимані в режимі СТРГ, якщо це стосується пільгової категорії громадян. Цим воно змушено займатися в даний час, розглядаючи подання управління “Дунайдністеррибвод” від 3.08.2005 р. № 110 про скасування такого порядку.
Зовсім, на наш погляд, вже незрозуміле ставлення керівництва рибогосподарської асоціації “Хаджибейський лиман” до військових мисливців та рибалок, які на Хаджибейському лимані мають будинок рибалки у районі “Гідропорт”. Не береться до уваги і те, що ділянка 1,0 км берегом та 500 метрів вглиб водойми була надана військовим мисливцям та рибалкам рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 9 грудня 1976 року № 602, тобто понад чверть віку тому.
Щодо рибопродуктивності Хаджибейського лиману, то вона, у порівнянні з періодом до переведення його на СТРГ, знизилась з 11,8 кг/га до 8,3 кг/га. Видобуток риби здійснюється за рахунок аборигенних видів риб. Слід звернути увагу на відсутність особистих риборозплідних потужностей в цьому господарстві. Стосовно проведення робіт з відтворення у 2005 році живих водних ресурсів, то “нововведенням” асоціації можна вважати чистий бланк акту виконання цих робіт, на якому стоять підписи та печатки членів комісії з зариблення, яке ще не відбулося.
Окремі організації, що входять до складу рибогосподарської асоціації “Хаджибейський лиман” намагаються довести, що водні живі ресурси загальнодержавного значення лиману, такі як судак, піленгас, окунь, до відтворення яких асоціація не має жодного стосунку, є їх власністю.
Керівникам асоціацій, інших підприємств необхідно дати роз’яснення з цього приводу. Законом України “Про тваринний світ” ст. 10 визначено: “Об’єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Об’єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них”.
Коментарі зайві.
