В облдержадміністрації відбулося розширене засідання обласної координаційної ради з питань протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу під головуванням заступника голови облдержадміністрації Володимира Куриленка. В ньому взяли участь голови аналогічних координаційних рад із усіх районів і міст області, керівники медустанов, вчені Одеського медуніверситету, представники неурядових ВІЛ-сервісних і благодійних організацій. Було оцінено результативність заходів, вжитих у першому півріччі ц.р. щодо подолання епідемії, а також визначено завдання в цьому плані на найближчий час.
Епідситуація, що склалася в нашому регіоні щодо поширення ВІЛ-інфекції в останні роки, оцінюється як критична. Якщо з 1987 по середину 90-х років минулого століття щороку реєструвалося по 5 –12 випадків інфікування, то в 1995-му відбувся різкий стрибок, і за цим періодом реєстрація складає до 1000 випадків на рік. До 1995 року випадки ВІЛ-інфекції фіксувалися здебільшого в Одесі та приміських районах, сьогодні ж вони реєструються по всій області.
Виступаючи на засіданні координаційної ради з доповіддю про перебіг виконання обласної цільової програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 – 2008 рр., начальник управління охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації Василь Лапай наводив таку невтішну статистику: у 2003 році зафіксовано 1185 випадків ВІЛ-інфікування, у 2004-му – 1447, у першому півріччі цього року – 624. З загальної кількості зареєстрованих із 1987 року осіб із ВІЛ-інфекцією переважна більшість – молоді люди до 30 років, 1500 – вагітні жінки. Серед 2513 хворих на СНІД 55 – діти.
За словами лікаря-епідеміолога облСЕС Валентини Лисецької, це лише видима вершина айсберга, бо далеко не всі люди з ВІЛ після встановлення діагнозу стають на диспансерний облік і перебувають під спостереженням лікарів.
Найбільше вражена Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Біляївський, Комінтернівський, Овідіопольський, Роздільнянський, Березівський, Балтський райони. Низький рівень поширеності ВІЛ-інфекції реєструється на 12 територіях, але це не повинно заспокоювати, бо серед них райони з малою чисельністю населення або віддалені від обласного центру (наприклад, Великомихайлівський, Красноокнянський, Кодимський, Савранський, Фрунзівський райони).
З початку реєстрації випадків ВІЛ-інфікування від СНІДу вмер 1741 чоловік, включаючи 28 дітей (статистика першого півріччя ц.р. відповідно 249 і 4).
Як уже не раз відзначалося, показники поширеності ВІЛ-інфекції, захворюваності на СНІД і смертності від грізного вірусу в нашій області в кілька разів перевищують середньостатистичні по країні.
Звичайно ж, у такій ситуації будь-який факт бездіяльності погіршує становище.
Тому різкій критиці піддалися міськвиконкоми Іллічівська та Теплодара, Ізмаїльська та Кілійська райради, де до останнього часу не були розроблені та затверджені територіальні програми щодо профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом, а отже, не визначений комплекс конкретних заходів для протидії поширенню небезпечного вірусу. Більшість же прийнятих у районах програм не підкріплені належним фінансуванням. Необхідні розрахунки просто не провадилися. Тим часом Кабмін України лише для безкоштовного обстеження населення на наявність ВІЛ-інфекції/СНІДу пропонує виділяти 5% територіального бюджету. У нас же тільки в 15 районах передбачили виділення коштів на заходи щодо профілактики СНІДу.
Недостатнє та нерівномірне фінансування (а, як показали перевірки, з запланованих коштів фактично виділяються не більше 50%) утруднює оцінку виконання ухвалених у районах програм. Ось, наприклад, Біляївський район, один із неблагополучних в області щодо інтенстивності поширення ВІЛ: передбачено виділити на заходи програми 2,5 тис. грн, або 24 коп. на рік на одного мешканця (зазначимо: вартість аналізу на ВІЛ, як стверджувалося на засіданні обласної координаційної ради, – 7 грн). Для порівняння: в Кодимському районі (територія з низьким рівнем поширення) в розрахунку на одного мешканця виділяється 1,48 грн.
Недостатньо залучаються до співпраці громадські організації. Діяльність їх здебільшого здійснюється в Одесі, в районах області вони поки що не знаходять належної підтримки з боку райдержадміністрацій. Як зазначав у своєму виступі голова правління регіонального представництва благодійної організації “Життя+” Сергій Федоров, міркуючи про перспективи співпраці громадських організацій і органів влади щодо запобігання поширенню ВІЛ і поданню допомоги інфікованим, поки ще дуже повільно впроваджується практика соціального партнерства.
Тимчасом 10 неурядових ВІЛ-сервісних організацій, що працюють в області, – таких, як громадський рух “Віра. Надія. Любов”, благодійні фонди “Дорога до дому” та “За майбутнє без СНІДу”, міжнародна організація “Реабілітаційний центр “Ступені”, “Молодіжний центр розвитку”, “Південноукраїнська асоціація “Здоров’я, жінка, довголіття” та ін., – в останні роки довели, на ділі свою ефективність. Основні напрями їхньої діяльності – первинна профілактика ВІЛ/СНІДу, лікування, догляд і підтримка людей, вражених вірусом, і вторинна профілактика – програма зниження шкоди, реабілітація та адвокація інтересів ВІЛ-позитивних громадян.
Через неурядові організації до області в 2004-2005 рр. надійшли кошти з Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією в межах програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні” – понад 3,85 млн грн. Вони пішли здебільшого на забезпечення пацієнтів обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом високоактивною антиретровірусною терапією, застосування якої допомагає відсунути страшний для ВІЛ-інфікованої людини діагноз на багато років і дати їй можливість жити повноцінним життям.
Продовжуючи тему, голова асоціації “Здоров’я, жінка, довголіття”, професор Одеського медуніверситету Наталя Низова акцентувала увагу на внеску одеських учених, медиків у запобігання вертикальної трансмісії, тобто в запобігання зараженню немовляти від ВІЛ-позитивних матерів. При своєчасному виявленні ВІЛ і лікуванні вагітних жінок методом антиретровірусної терапії ризик зараження немовлят знижується до мінімуму.
Посилення первинної профілактики, нерозривно пов’язаної з вихованням здорового способу життя, лобіювання на національному рівні підтримки неурядових організацій, що активні та результативні в боротьбі з ВІЛ/СНІДом, – на ці питання давно настав час звернути увагу, вважає Н. Низова.
Після всебічного обговорення координаційна рада визнала роботу щодо виконання обласної цільової програми в районах і містах області недостатньою і в ухвалі визначила основні заходи для її активізації. Зокрема, запропоновано доповнити та конкретизувати територіальні програми щодо профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом, внести необхідні зміни в бюджет 2005-2006 рр., передбачивши реальні витрати на необхідні заплановані заходи.
Належне відображення знайшли і питання розвитку партнерства між органами місцевого самоврядування, виконавчою владою на місцях і неурядовими організаціями.
На засіданні був затверджений склад міжсекторальної робочої групи при обласній координаційній раді: вона створена саме з метою поліпшення координації між державними структурами і неурядовими громадськими організаціями, що працюють над розв’язанням соціальних проблем у контексті програми щодо профілактики ВІЛ-інфекції, боротьби зі СНІДом.
