НОТАТКИ З СЕСІЇ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКРАДИ
Які епітети можна було б дібрати до ХХІХ сесії Одеської міськради IV скликання, що відбулася в минулий четвер? Тривала, насичена, напружена... У перервах колеги-журналісти скрушно позирали на годинник, підраховували пункти порядку денного, що залишилися, “новинарі” віддзвонювалися до себе до редакції і... практично ніхто не йшов. Професійний інтерес утримував на місці міцніше за будь-який якір. Оскільки тем обговорювалося багато і різних, то і я пропоную читачам основну інформацію у вигляді невеликих порцій-абзаців.
ПІКЕТИ
Якщо починається сесія міськради – на Думській мусить бути пікет. Це вже мало не стало правилом доброго тону. Того дня їх було аж три, причому два – явні антагоністи. Мова йшла про знесення гаражної стоянки в Одесі по вулиці Малиновського, 51 – 55 (під чергове будівництво). Зрозуміло, нинішні господарі протестували: “Спасибі за дороги, але поверніть гаражі”. Їхні опоненти висували інші гасла: “Зробимо з Черьомушків екологічно чисту зону” і “Квартири – одеситам замість гаражів”.
Єдине, що мене все ж бентежить: учасники першого пікету охоче називали свої імена й телефони та розповідали, що житловий комплекс на даній ділянці будувати не можна. Там підземне озеро, і кілька спроб риття фундаменту в попередні роки вже закінчилися невдачею. Власники гаражів упевнені, що їх “виганяють” винятково для того, щоб на звільненому місці влаштувати нову стоянку-паркінг і стягувати за паркування більш високу плату. Що ж до учасників другого пікету, то звертання до них із проханням назвати себе та сформулювати свою позицію успіхом не увінчалися. “Я соромлюся”, “Я прийшла друзів підтримати”, “Ось тут є жителька Малиновського району, але вона відійшла...” й таке інше. Не хотілося б нікого кривдити підозрами, але зрозумілих відповідей мені так одержати і не вдалося – принаймні того дня. Що ж до третьої групи пікетувальників, то вони були найдивнішими й найгаласливішими, а протестували проти “засилля сект”. Ну, як то кажуть, кожному своє...
«КОМІСІЙНІ» ПРИСТРАСТІ
Прикро, але факт: злагодженість роботи міського депутатського корпусу все ще не дуже добра. Наприклад, депутатська комісія з будівництва, архітектури та земельно-правових відносин протягом останніх півроку ніяк не могла домовитися між собою. Внутрішній розкол і наявність двох лідерів усе ніяк не дозволяли їй дійти якогось єдиного рішення або хоча б компромісу. Як наслідок – надійшла пропозиція поділити комісію на дві: з будівництва й архітектури та з земельно-правових відносин. Депутати цю пропозицію не підтримали (навіщо зайва плутанина й у без того не простих питаннях?). Після чого представник однієї з фракцій демонстративно звинуватив мера Одеси Едуарда Гурвіца в “порушенні домовленостей, прийнятих у його кабінеті”. Едуард Йосипович, у свою чергу, заявив, що домовленості стосувалися винятково винесення питання на сесію. “Я не збираюся торгуватися з жодною фракцією”, – сказав мер Одеси. Він також відзначив, що на сьогодні в комісії зібралися люди, що “вирішують свої особисті, а не міські проблеми”, і запропонував просто розформувати скандальну комісію. Що й було зроблено. Можливо, на наступний склад комісії такі заходи подіють тонізуюче.
У ПЕРЕДЧУТТІ ЗИМИ
Якщо більшість одеських теплових комунальних підприємств до зими готові практично стовідсотково, то готовність Одеської ТЕЦ становить... аж сім відсотків. Таку неприємну інформацію було оприлюднено на сесії. Але ж саме ця ТЕЦ постачає теплом і гарячою водою 300 тисяч жителів обласного центру! Для виправлення ситуації потрібні, властиво, гроші – 11,5 млн. Частина з них виділяється на державному рівні та кредиторами, проте місту теж варто було розпрощатися з 5,6 млн гривень (їх зняли з таких статей, як капітальне та молодіжне будівництво). Дехто з депутатів ремствував. Звучало навіть слово “рекет”. На що мер Одеси Едуард Гурвіц відповідав: “Ми перебуваємо в стані людини, яку грабують, приставивши ніж до горла. Так – грабунок. Але в такій ситуації доводиться жертвувати грішми, хоч це й неправильно. Не залишати ж людей без тепла”. Зрештою, потрібну суму депутати виділили, щоправда з одним застереженням. Справа в тому, що місто й так виплачує дотацію теплопостачальним організаціям (погашають різницю між реальною ціною на енергоносії та ті тарифи, що платить населення). От ці 5,6 млн і пропонувалося в майбутньому зарахувати як дотацію.
СКАНДАЛ ДНЯ
Але, мабуть, найскандальнішим виявився виступ депутата Руслана Тарпана. Він говорив про “політичні репресії”, про те, що не приймаються акти виконаних робіт його підрядної будівельної організації, що займалася ремонтом міської інфекційної лікарні та дамби Хаджибейського лиману, про те, що в місті проходить “переділ власності”, йде тиск на його родину тощо. Відповідаючи на ці звинувачення, заступник прокурора Одеси Володимир Оліянчук заявив, що проведене вибіркове розслідування встановило значне завищення вартості будівельних робіт. По інфекційній лікарні – на 300 тисяч гривень, по дамбі – на 1,9 млн гривень. Крім того, непроста ситуація склалася й навколо будинків двох готелів на Дерибасівській. Інвестори (серед яких і члени родини Р. Тарпана) повинні були вкласти кошти в реконструкцію цих будинків до 2007 року. За кілька минулих років готелі все ще стоять у будівельному риштуванні, роботи практично не провадяться, але перші поверхи активно здаються в оренду. Тому на сесії було запропоновано повернути ці об’єкти в комунальну власність міста. Колізія виходила драматична. З одного боку – “нічого не робиться” (Е. Гурвіц), з іншого боку – “2007 рік іще не настав, людина виконує свої зобов’язання” (депутат А. Азаров). Після тривалих дискусій питання було вирішено перенести на наступну сесію.
РІЗНЕ
На цьому засіданні було ще чимало цікавих моментів. Неприємних – коли, наприклад, ішлося про недовиконання міського бюджету. Один із шляхів виправлення ситуації міська влада вбачає “муніціпальну позику на 150 млн гривень. Ще одне джерело поповнення бюджету – ...” продаж земельних ділянок. Причому провадитися він має відкрито – на аукціонах – і приносити місту максимум коштів.
З землею був пов’язаний і зворушливий момент. Власник однієї ділянки на Люстдорфській дорозі відмовився від неї на користь міста, бо на цій території є останки 27 тисяч осіб єврейської національності. Імовірно, в майбутньому на цьому місці буде створений меморіал.
І ще – дуже людяно виглядала сцена, коли депутати стоячи голосували за рішення про перепоховання останків відомого градоначальника Воронцова та його дружини в Одеському Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Витрати прийняв на себе благодійний фонд “ДОМ” (Діло одеських меценатів). Що ж, це й відновлення історичної справедливості, і данина поваги градоначальнику, що стільки зробив для Одеси. Адже з цієї людини не гріх брати приклад дуже багатьом нашим народним обранцям...
