Читачі “Одеських вістей”, мабуть, пам’ятають, що в номері від 3 вересня нашої газети була опублікована стаття відомого письменника та науковця Богдана Сушинського “Одеса: історія, написана століттями”, яка знайшла жвавий відгук у багатьох шанувальників історії краю. Й ось 22 вересня в Золотій Залі Одеського літературного музею відбулася презентація книжки Богдана Сушинського “Одесса: история, написанная столетиями”, в якій автор, розглядаючи відомості, які дійшли до нас від античних авторів, свідчення знаного польського історика ХV століття Яна Длугоша та багатьох інших пізніших авторів і дослідників; спираючись на ту документальну базу, якою краєзнавці можуть володіти нині, досліджує історію заснування Одеси, походження її сучасної і колишніх назв.
Ґрунтуючись на таких першоджерелах, як “Естественная история” Гая Плінія Секунда, в якій той подавав хроніку заселення стародавніми греками і, зокрема, греками-мілетцями, Північного Причорномор’я в VII-VI ст. до н.е.; “Кіренської стели засновників”, праць Геродота, Страбона, Псевдо-Арріана, Псевдо-Скімна та інших, він викладає своє бачення перебігу колонізації сучасного Українського Причорномор’я, яке проектується і на грецькі першопоселення в районі сучасної Одеси.
Цікавою видається і його версія походження назви Джінестра, (з різними варіаціями), якою давні італійці наділяли одеські узбережжя та затоку; його мовознавчо-порівняльні екскурси в походження навколишньої гідроніміки. Водночас Богдан Сушинський аналізує історичні розвідки своїх попередників, нерідко полемізуючи з окремими їх положеннями та не погоджуючись із принциповим підходом до визначення віку цього древнього міста в межах нинішніх 211 років, тобто розпочинаючи відлік його історії від рескрипту російської імператриці Катерини ІІ від 27 травня 1794 року, яким утверджувався план розбудови вже давно існуючого міста “коего представленный план пристани и города Хаджибея утвердив...”
Богдан Сушинський, спираючись на світовий досвід дослідження та визначення дат заснування міст, стверджує, що насправді історію Одеси слід вивчати, починаючи з дати, засвідченої в “Історії Польщі” польського історика Яна Длугоша, тобто, з 1415 року, коли з порту Качибеїв до обложеного турками Константинополя, столиці на той час дуже підупалої Візантійської імперії, було направлено кораблі з українською пшеницею; а також, ґрунтуючись на низці інших історичних свідчень пізніших часів. Відтак нинішнього 2005 року ми маємо відзначати 590-річчя від дня заснування Качибея-Одеси, заснування нашого міста.
“Не мы, одесситы, первые и не мы последние, – говорить з цього приводу Богдан Сушинський, – сталкиваемся с проблемой определения даты основания своего города, и следует помнить, что в течение веков и веков человечество выработало определенные каноны такого документального, археологического, литописного, литературного и легендарного определения ее, которые не только стали общечеловеческой традицией нашей цивилизации, но и международно признаны и утверждены соответствующими методиками, подходами и решениями ЮНЕСКО”.
Варто підкреслити, що історичне есе “Одесса: история, написанная столетиями» побачила світ за підтримки Республіканської партії України, що засвідчено і коротким напутнім словом голови її обласної організації Володимира Русинека. Безпосередню участь у підготовці цієї книжки до видання взяв участь заступник голови обласної організації партії Олег Бриндак.
Презентація книжки відбувалася у надзвичайно цікавій розмові Б. Сушинського зі своїми шанувальниками. Тим паче, що, презентуючи дослідження з історії Одеси, він, водночас, ознайомив учасників цього дійства зі своїми новими, цьогорічними книжками: “Козацькі вожді України” (у 2-х томах), з не менш фундаментальною “Всесвітня історія лицарства”, романів “Три дня в Париже с любимой женщиной” (в 2-х книгах), “Остров обреченных”.
