Темою «круглого столу», проведеного Головним управлінням статистики в Одеській області, був аналіз інфляційних процесів.
Основним показником, який дає можливість реально оцінити зміну цін і тарифів на споживчому ринку, є індекс споживчих цін (індекс інфляції). Розрахунок ІСЦ провадиться шляхом об'єднання двох інформаційних потоків: даних, отриманих шляхом реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку, і даних про структуру споживчих грошових витрат домогосподарств.
Спостереження за змінами цін і тарифів провадиться на підприємствах торгівлі і сфери послуг усіх форм власності фахівцями органів державної статистики області.
Споживчий набір товарів (послуг) представників є єдиним для всіх регіонів країни. Він визначається централізовано і базується на структурі споживчих грошових витрат домогосподарств. Реєстрація цін провадиться щомісяця в обласному центрі і п'яти великих містах області. Найголовніший принцип при збиранні інформації полягає в тому, щоб на постійній основі фіксувати ціни на ті самі товари.
До діапазону споживчого набору входять 102 продовольчих товарів, 120 непродовольчих і 48 послуг. Усього – 270 найменувань.
Як говорить начальник облстату Тетяна Стоянова, статистичні дані показують, як дорожчають походи за продуктами. Зростання кривої помітно почалося з червня, коли подорожчало 50% спостережуваних продовольчих товарів. Різко піднялася вартість моркви і буряку, ріпчастої цибулі, картоплі. У середині літа продуктом-«рекордсменом» став цукор, услід – гречка, ціна на яку підскочила на 19%. У серпні епідемія подорожчання охопила 66% товарів. У вересні – 69%. Задуматися про те, брати їх чи почекати, змусили огірки, молоко і зовсім вже невід'ємний від «національного» раціону часник (на 17%). За останні чотири місяці свинина і птиця подорожчали на 15%, сосиски і сардельки – на 11%, солона і копчена риба – на 7%.
Менш круто, але так само неухильно зростає крива цін на непродовольчі товари: з червня, коли подорожчало 27% їхньої кількості, по вересень (включно), коли ціни піднялися вже на 44% товарів. Найбільше відчули це покупці, які зіткнулися з необхідністю придбати лампочки, антисептики і годинники. Пізніше – велосипеди, керамічну плитку і меблі. Ближче до шкільного сезону на 7,9% більше стали просити за свої вироби взуттєвики. Ніщо не зрівняється з бензином. Його вартість піднімалася без різких стрибків, а потроху. Але постійно. Експерти сумніваються, чи можливо буде зупинити цей поступальний процес хоча б до Нового року.
Споживача змусили розщедритися і перукарські послуги, а також, що набагато важче пережити, послуги за виховання дітей у дошкільних закладах. Ще на початку літа на 8,6% піднялися ритуальні послуги. Крім того, на 10% стали більше просити за візництво таксисти, вантажні перевізники і, нарешті, авіатори. З вересня стали на 55,6% дорожчими марки на конверти по Україні. Подорожчало проживання в гуртожитках.
Цікаво, як при цьому змінилася зарплатня – той потенціал, який одержує на місяць середньостатистичний українець для проживання. Тобто це вираження нашої купівельної спроможності. Динаміка змін середньомісячної зарплатні за останні роки свідчить про постійне зростання її розмірів. Це характерно для працівників усіх галузей економіки. При цьому значні підвищення спостерігаються на підприємствах з виробництва електричного й електронного устаткування, транспорту, хімічного виробництва, а також у сфері виробництва продуктів нафтопереробки. Там місячна зарплатня коливається від 750 до 2563 грн. При цьому рівень зарплатні низки інших підприємств не досягає навіть середнього рівня, що існує в області. Це добре помітно в сільському господарстві, у секторі полювання, рибальства й у лісовому господарстві, у сфері індивідуальних послуг, де “межа” не перевищує 375 грн. Видачею у середньому не більше 434 грн на руки “балує” держава працівників медицини, соціальної допомоги і освіти. Чи встигає така зарплатня за зростанням цін – відчуває на собі кожен.
При цьому, як показують статистичні дані, співвідношення зарплатні жінок і чоловіків склалася не на користь слабкої половини. Зарплатня представниць прекрасної частини населення на третину менша, ніж у чоловіків. Проблема полягає в тому, що, незважаючи на високу професійну підготовку і рівень освіти, жінки займають менш престижні і, що важливо, менш оплачувані посади. Скрутний соціальний стан і матеріальна незабезпеченість часто змушують жінок погоджуватися на невигідні для них умови на ринку праці.
