В Одеському домі-музеї М.К. Реріха відбулося відкриття 53-ої (!) персональної виставки Миколи Миколайовича Прокопенка – відомого одеського художника-живописця, книжкового графіка.
Здавалося, чим іще міг здивувати Микола Прокопенко нас, шанувальників його таланту, тих, хто уважно стежить за розвитком його творчості і майстерності багато років.
Виставка за назвою «Шляхові думи» вразила мене щирістю художника, який відкрив нам, глядачам, свій внутрішній світ, свою «творчу лабораторію». Ми змогли уявити, який тяжкий шлях художника від задумів до їх втілення – блискучих, легких, святкових (а іноді трохи сумних) шедеврів, які ми звикли бачити на його виставках. Начерки, пошуки колірних вирішень і цікавих незвичайних ракурсів – і все це на маленьких, розміром з листівку, роботах, у яких видно чудову пильність художника і вміння одним штрихом передати характер натури, ставлення до неї («Маленький художник», «Портрет №1», «Красива» та інші – загалом 90 робіт).
Ця виставка передає внутрішню напругу творчої особистості Миколи Прокопенка. Недарма він назвав їх «шляховими думами», думами на життєвому шляху художника. Пам’ятаєте, у Тараса Григоровича Шевченка: «Думи мої, думи мої...»
Коли вперше в майстерні художника я ознайомилася з його альбомами, була здивована величезним обсягом прихованої від наших очей підготовчої роботи. Ті, хто знає і любить творчість Прокопенка, можуть, побачивши деякі з його невеликих робіт-«дум», згадати штрих, що сподобався, знайому тему, вдалу гаму кольорів, позу і динаміку фігур на знайомих картинах і книжкових ілюстраціях. Багато «дум» ще чекають свого втілення в нових полотнах.
Ця виставка змушує нас співпереживати, співчувати, «співдіяти» художнику.
Повірте – це цікавуща справа! Приходьте на виставку «Шляхові думи» М. Прокопенка до дому-музею М.К. Реріха на Велику Арнаутську, 47, і ви в цьому переконаєтеся.
