У давні роки, ще за Російської імперії, у Новоросійському (Одеському) університеті існувала кафедра теорії та історії тонких мистецтв. За тривалий час існування Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова зазнав чималих змін. Але найсерйозніші зміни торкнулися його в останнє десятиліття. Зокрема, істотно розширилося коло спеціальностей, з'явилися нові структурні підрозділи й кафедри. Серед них – кафедра мистецтвознавства, яка відкрилася в Інституті інноваційної та післядипломної освіти ОНУ. Про проблеми сучасної культури, про те, яких фахівців мають намір готувати в університеті, наша розмова з в.о. завідувача кафедри мистецтвознавства, докторкою філософських наук Світланою Володимирівною ОВЧАРЕНКО.
– Ми вже якось звикли до того, що культура, як напевно і вся гуманітарна сфера, перебуває в падчерках у держави. Не секрет, багато хто сподівався на те, що зі здобуттям незалежності українська культура, скинувши обмеження, які існували досі, зробить своєрідний прорив. Але минуло чотирнадцять років. За цей час прийнято величезну кількість різноманітних державних програм, але культурного сплеску так і не спостерігається. Навпаки, ми все більше стаємо споживачами культурної продукції з інших країн. У цих умовах йти на створення в університеті кафедри мистецтвознавства – це певний ризик. Перелік престижних професій відомий, і сфера мистецтва серед них – далеко не пріоритетна. Й все ж таки університет зважився…
– Гадаю, що багато проблем сучасного мистецтва викликані, насамперед, недооцінкою його значущості для розвитку культури, а отже і суспільства загалом. Цікавість до мистецтва – показник добробуту суспільства. І прагнення сьогодні здобути професійну підготовку в галузі художньої діяльності свідчить про поступову нормалізацію й оздоровлення суспільних відносин.
Приходить і нове розуміння технологічних можливостей, сфери застосування й поширення мистецтва. До того ж, у західних країнах мистецтво є одним із могутніх секторів економіки. І йдеться не тільки про шоу-бізнес або кінематографію. За законами ринку існує не тільки масове мистецтво, але й «високе».
До речі, у Росії, яка вийшла з нами одночасно на ринковий старт, економічні питання в сфері мистецтва та культури розв’язуються набагато адекватніше й професійніше. Це приносить свої плоди у вигляді кінематографічної та книжкової експансії на наш ринок. Тому для того, щоб змінити ситуацію в культурі, потрібно не тільки залучення коштів, державних або приватних, але й вміння цими коштами розпоряджатися. Іншими словами, потрібен ефективний менеджмент культури. І цього також треба навчати.
Сьогодні активно розвиваються такі сфери культури, які включені до цілісної медійної та індустріальні технології. Отже, потрібна підготовка фахівців, готових працювати в нових умовах, відкритих до прийняття інноваційних форм і методів художньої творчості. Без професіоналів своєї справи, які мислять новими категоріями, неможливий культурний прорив. А без культурного прориву, я впевнена, неможливий і прорив економічний.
Повага до нашого надбання в сфері національного мистецтва не виключає відкритості до сучасних художніх ідей і прагнення до освоєння нових технологій або організаційних форм творчої діяльності. Саме тому ми пішли, як Ви кажете, на ризик і вирішили розпочати підготовку фахівців у сфері мистецтва.
– Але чому саме в Одеському національному університеті, університеті «класичному», який традиційно відіграв роль важливого наукового центру?
– Відповідь напрошується сама собою. Саме тому, що сьогодні важливий пошук взаємодії між наукою і мистецтвом. Сучасне мистецтво неможливо уявити поза сучасними технологіями, а сучасна наука найчастіше відповідає на ті запитання, які виникли в процесі творчої обробки інформації. Це – по-перше.
По-друге, існує світова практика успішного функціонування факультетів мистецтв у провідних університетах. Більше того, універсалізм навчального закладу можна вважати незавершеним, якщо в ньому немає факультету мистецтв. І тому найсолідніші навчальні заклади прагнуть до того, щоб факультет мистецтв був і успішно розвивався. Причому, крім специфічної підготовки в професійній сфері, робота діячів мистецтва при університеті використовується, наприклад, для підготовки топ-менеджерів. Використовують сферу творчих занять також для розширення циклу можливих спецкурсів, спрямованих на розвиток уяви і нестандартного мислення в процесі навчання всіх фахів, які пропонуються університетською програмою. Ми говоримо про те, що прагнемо до європейських стандартів життя, – теж, напевно, це прагнення треба підтверджувати і змінами в підходах до освіти.
Мені особисто було приємно, що ідея відкриття нового напряму підготовки фахівців, фахівців у сфері мистецтва, знайшла розуміння і з боку ректора Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Валентина Андрійовича Сминтини, який, як ви знаєте, очолює відповідну комісію Одеської обласної ради, і з боку колишнього губернатора Одеської області Сергія Рафаїловича Гриневецького. Без них цей проект не здійснювався б.
Справа в тому, що Одеса один із небагатьох вузівських центрів України, де дотепер, за винятком сфери музики, не здійснювалася підготовка фахівців мистецтва за високими академічними стандартами. При цьому в Одесі працюють 7 театрів, численні музеї, у нашому місті одна із найстарших у світі кіностудій. За останні роки з'явилося безліч приватних художніх галерей, телекомпаній, радіостанцій, дизайнерських студій. Всі вони потребують кадрів нової формації.
Останнім часом багато уваги приділяється дискусіям про роль регіонів, їх економічний та політичний статус. Можливо, що дискусія набула б іншого оберту, якби було враховано, що регіональна політика – це не тільки справедливий розподіл бюджету, але ще й «справедлива» культурна політика, спрямована на розкриття інтелектуального й творчого потенціалу регіону. Адже не таємниця, що багато талановитих одеситів змушені були полишити місто, шукати визнання поза Одесою – у Москві, Петербурзі, у далекому зарубіжжі. Ми хотіли б переломити цю тенденцію.
– Виникає цілком законне запитання – хто і як буде готувати ці кадри?
– У нас є можливість залучити до викладання професіоналів, які у свій час закінчували московські, петербурзькі, київські, львівські вищі навчальні заклади, здобули якісні знання, мають багаторічний досвід роботи у сфері мистецтва, визнання на міжнародній арені й готові стати нашими першими викладачами. Серед наших педагогів – доктори й кандидати мистецтвознавства, народні артисти України, заслужені діячі мистецтв. Практично всі наші викладачі – члени національних творчих спілок, які активно продовжують свою творчу діяльність.
Особливу відповідальність на нас накладає те, що початкове становлення наших творчих спеціальностей проходить в Інституті інноваційної та післядипломної освіти. Це стимулює пошук нових підходів до форм навчання, підготовку нетрадиційних спецкурсів, використання міждисциплінарних можливостей нашого навчального підрозділу, який поєднує фахівців комп'ютерних технологій, економіки, психології і нас – фахівців мистецтва.
– Поняття «мистецтво» занадто широке. Чого ж конкретно навчають студентів викладачі кафедри мистецтвознавства?
– Ми одержали ліцензії на три спеціальності: «Дизайн», «Кіно-телемистецтво» і «Театральне мистецтво». При цьому в рамках спеціальності «Дизайн» спеціально для Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова було затверджено вперше в практиці державної освіти спеціалізацію – «Графічний дизайн на основі комп'ютерних технологій». Це дозволяє нам готувати фахівців, даючи їм навички, необхідні для роботи в поліграфії (макетування журналів, книжкова обкладинка та ілюстрація, рекламний плакат, упакування, етикетка) і дизайну візуальних комунікацій (сайт, банерна реклама, флеш-мультиплікація, інтерфейс комп'ютерних ігор).
У рамках спеціальності «Кіно-, теле-, мистецтво» ми також йдемо експериментальним шляхом, готуючи фахівців, які володіють всіма необхідними навичками для роботи і на телебаченні, й на радіо, оскільки досить багато уваги буде приділено сценічній мові та культурі мови, а, крім цього, на них чекає режисура, операторська майстерність, сценарна майстерність, акторська майстерність, тележурналістика. Фактично наші випускники будуть готові до будь-якої творчої та організаційної роботи в сфері телебачення і радіо.
Але спеціальні організаційні навички, так би мовити «у концентрованому вигляді», можна здобути на спеціальності «Театральне мистецтво», яка пропонує нашим студентам стати професіоналами-менеджерами і професіоналами-продюсерами. Знання й навички, здобуті в процесі навчання, вони зможуть застосувати в будь-якій сфері, пов'язаній із організацією сценічної або театралізованої дії – від фестивалю, концертного виступу й гастрольної поїздки до презентації фірми, весільної урочистості та святкового карнавалу.
Але я не випадково на початку нашої розмови акцентувала увагу на необхідності ефективного менеджменту в сфері мистецтва й культури. Ми прагнемо до того, щоб всі наші студенти, незалежно від обраної спеціальності, мали уявлення про організаційні, економічні та маркетингові особливості діяльності в обраній галузі. Ми сподіваємося, що це спростить для наших випускників процес відкриття власної справи – дизайн-студії, рекламного агентства, радіостанції, акторського агентства, телестудії. Можливо, серед наших студентів вже є майбутні продюсери телевізійних проектів, художніх фільмів та арт-фестивалів.
Безумовно, ці спеціальності в університеті ще «молоді», триває процес розвитку. Але я переконана, що у нас все вийде. Усе матиме успіх там, де сходяться ентузіазм викладачів і ентузіазм студентів, бажання навчати і готовність навчатися.
