Дбаючи про задоволення різноманітних потреб сільчан, у Новоєлизаветівській сільській раді, віддаючи належне роботі медиків, приділяють максимум уваги закладам охорони здоров’я. Обидва ФАПи – і у Новоєлизаветівці, і у Новопетрівці телефонізовано. Ще у 2002 році працівники апарату сільради на чолі з головою Іриною Сергіївною Кравцовою перейшли у приміщення контори колишнього КСП імені Чкалова, віддавши добре впорядковану адмінспоруду сільської ради під місцевий заклад охорони здоров’я. Однак, приміщення завелике, і минулої зими тут було не досить тепло. Тож влітку сільський голова знайшла кошти і людей, які склали нову грубку. Поставили нову грубку, яка потребує менше палива, і у приміщенні Новопетрівського ФАПу. Подбали про опалення і у місцевому Будинку культури, який не опалювався ще, здається, з радянських часів.
Не байдужі місцевій владі і проблеми Новоєлизаветівської та Новопетрівської шкіл. Сільська рада допомагає ремонтувати приміщення. А до початку мало не кожного навчального року закуповує футбольні м’ячі, інші подарунки. У бюджеті на цей рік передбачена підтримка навчальних закладів.
А яка сільрада в районі сьогодні може відсвяткувати День села? Адже це великі клопоти і чималі кошти. Та подібні проблеми не лякають Ірину Сергіївну, вона постійно в творчому пошуку. Зрештою, День села – це свято для всіх: і старих, і малих. І цим заходом сільський голова робить чудовий сюрприз своїм односельцям. А інваліди війни та багатодітні сім’ї одержують, крім морального задоволення, ще й подарунки. Так, наприкінці жовтня на святі села, яке, до речі, було п’ятим – ювілейним, односільчани вшанували інвалідів війни В.П. Міщенка, М.К. Рожановича, Т.А. Шевченка, учасника війни І. Д. Міщенка, воїнів-інтернаціоналістів С.А. Тимофєєва, А.В. Піруса, О.І. Буйвола, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС М.І. Стефака та А.І. Базюка. Усім їм було вручено цінні подарунки.
Звання почесних мешканців села цілком справедливо удостоєні колишній водій, орденоносець М.Я. Петушенко, колишній механізатор М.П. Загороднюк, бригадир з багаторічним трудовим стажем Д.С. Ткаченко, ветерани праці Л.О. Білик, Є.М. Цинаєва.
Не забули того дня й про найменшого мешканця села – Іллю Чилія, який народився у багатодітній сім’ї керівника фермерського господарства.
А.П. Тимошевська могла б розповісти своїм односельцям і про колективізацію, і голодомор, і важке воєнне лихоліття, і післявоєнну відбудову зруйнованого господарства. Її довге трудове життя – це частина історії рідного краю.
Привітали новоєлизаветівці та гості з сусідніх сіл з срібним ювілеєм Надію та Григорія Горбенків, які нині працюють на звготівлі молока у населення.
Отак з людьми і для людей працює Новоєлизаветівський сільський голова. Ірина Сергіївна успішно вирішує чимало життєво важливих питань у одній з найбільших у районі сільрад, яка об’єднує 8 населених пунктів, що “розтяглись” аж на 15 кілометрів. Ускладнення полягають ще й в тому, що сільгосппідприємств, які раніше давали роботу людям і дбали про соціальну сферу, тут уже давно немає. Нині на території Новоєлизаветівської сільради сотні сільчан господарюють самостійно на виділених їм державою земельних паях, а решту земельних наділів своїх односельців орендують понад двадцять фермерських господарств, приватні підприємства. Вони і є найпершими помічниками сільського голови у вирішенні поставлених перед місцевою владою завдань, оскільки ці товаровиробники на сьогоднішній день є основними платниками податків, роблять посильний внесок у соціально-економічний розвиток населених пунктів та соціальний захист населення.
