Події у Верховній Раді не залишають байдужими мешканців області. Що вони з цього приводу думають? Ми вирішили надати слово нашим землякам у рубриці «Хай почує мене Президент».
* * *
Краще поганий мир, ніж війна. Скільки можна шукати ворогів у своїй Вітчизні? Хочеться стабільності, впевненості в завтрашньому дні... У мене надія в цьому на Президента і спікера парламенту.
* * *
Я не займаюся політикою, але, зізнатися, уся моя родина перебуває в стресовому стані. Скільки можна ділити портфелі? Антикризова коаліція перемогла, отже, треба їй підкоритися. І якщо Президент хоче миру на нашій мирній українській землі, то він повинен докласти максимум політичних і дипломатичних зусиль, щоб Верховна Рада і надалі працювала без саботажу.
* * *
Я не думаю, що наш Президент погодиться на нові вибори до парламенту. Нові вибори – це черговий розкол і великі витрачені гроші, яких бракуватиме в наших кишенях, кишенях простих людей...
* * *
Шановний Вікторе Андрійовичу! Не йдіть на повідку у Юлії Володимирівни. Хіба Ви не розумієте, що їй чим гірше, тим краще?! Я, мої родичі і колеги визнаємо антикризову коаліцію. Настав час працювати, щоб якнайшвидше вивести країну з хаосу...
* * *
Антикризова коаліція нелегітимна. І я чекаю, що Печерський суд винесе правильний вердикт цьому новоутворенню в парламенті, хоча мої сусіди і багато моїх родичів не поділяють мою точку зору.
* * *
Ми єдиний народ України. І тільки політики хочуть розділити Україну на схід і захід. Простий народ цього не сприймає. Я за ту більшість, яку нині утворено в парламенті. І час вже БЮТівцям, якщо вони хочуть добра нам, українцям, припинити істерію. Вони програли владу, і з цим треба змиритися.
* * *
Любий Вікторе Андрійовичу! Я голосувала за Вас. І якщо Ви не визнаєте новий склад більшості в парламенті, то я в Вас розчаруюся. Не дай Боже, щоб ми дійшли до громадянської війни або громадянської непокори.
* * *
Шановний наш Президенте! Від Вас залежить об'єднання парламенту. Інакше Україна, на жаль, може розколотися. Я Вас прошу, як мати трьох дітей, проявіть мудрість і переконайте політиків, від яких Ви, як і ми, дуже стомилися, вга-му-ва-тися!..
* * *
Зараз у суспільстві тривають розмови про те, кому бути Прем'єр-міністром. Одні вважають, що це має бути Янукович, зізнаюсь, я схиляюся до них, другі – від «помаранчевих», треті – Прем'єр-міністром має бути особистість незаангажована, котра влаштує усіх. Вам, шановний Вікторе Андрійовичу, приймати рішення. Але головне, щоб Прем'єр-міністр у цій ситуації був твердою людиною, яка зуміє в нашій заможній, багатонаціональній країні дати лад. Я бачу тільки одну людину – Януковича. Але вирішувати Вам і парламенту. Як Ви вирішите, так і буде...
* * *
Так, важко сьогодні Вікторові Андрійовичу. Не позаздриш йому. Часом, здавалося б, дрібні, сімейні питання так нелегко вирішувати, а тут уся країна в чеканні нового Прем'єр-міністра... Я вважаю, що якщо Мороза обрано від однієї фракції, то від другої має бути Прем'єр-міністр.
* * *
Я нічого не хочу сказати Президентові. Я стомився жити від виборів до виборів. Я стомився від високих цін. І нікому не вірю. І нічого не хочу вам сказати. І тому нічого не скажу...
* * *
У країні стався розкол... Шановний Вікторе Андрійовичу! Не допустіть його продовження. Проявіть свою, президентську, владу. Зробіть усе, щоб парламент ухвалював закони на користь людей, які живуть зараз у передчутті чогось поганого... Якщо Ви хочете, щоб я і моя родина на нових президентських виборах знову віддали свої голоси за Вас, визнайте антикризову коаліцію. Інакше нам не уникнути подальшого поглиблення розколу в суспільстві. Ми хочемо єдиної і непо¬дільної України, а представникам БЮТу хочу сказати – проявіть розсудливість і не закликайте наш мирний працьовитий український народ до загальної мобілізації... Страшно це слухати і читати, шановний Вікторе Андрійовичу!
* * *
Ми, студенти, глибоко обурені подіями в парламенті. Як майбутні політологи, соціологи і психологи, не поділяємо дій БЮТівців і деяких «нашоукраїнців». Вони показали негідний приклад нам, молодим, котрі, можливо, через багато років посідатимуть місця в парламенті. Усе, що відбувається в Києві, для нас, молодих, несумісно з мораллю. Ми визнаємо обраний парламент і більшість у парламенті. І засуджуємо дії окремих політиків, які закликають і до громадянської непокори, і до мобілізації трудящих, щоб висловити свій протест антикризовій коаліції. Нам соромно за нашу Україну, про яку за кордоном пишуть зі знаком мінус…Шановний Вікторе Андрійовичу, деякі з моїх однокурсників голосували за «помаранчевих», зокрема і я. Але тепер і я, і вони розчарувалися в їхній ідеології і вчинках…
