У Білгород-Дністровському районі до жнив приступили трохи пізніше, ніж у сусідньому, розташованому південніше, Саратському. До початку поточного тижня (17 липня) білгород-дністровські хлібороби намолотили близько 85 тисяч тонн ранніх зернових. З урахуванням решти, до слова, далеко не гірших 50% площ, аграрії району розраховують зібрати в межах 137-138 тисяч тонн.
До кінця другої декади липня 6 господарств району повністю закінчили жнивні роботи, інші 14 впевнено наближаються до фінішної позначки. Як відзначив вранці у понеділок на традиційній апаратній нараді начальник райсільгоспуправління, заступник голови райдержадміністрації Дмитро Іванович Корінь, у найближчі 3-4 дні етап збирання ранніх зернових у ра¬йоні буде повністю завершено.
Першими серед всіх господарств тисячного рубежу щодо намолоту досягли 17 липня два комбайнові екіпажі із СВК ім. Шевченка. Привітати хліборобів на поле прибули голова Білгород-Дністровської райдержадміністрації Володимир Миколайович Зінченко, його заступник Дмитро Іванович Корінь, заступник голови Білгород-Дністровської райради Федір Іванович Дюльгер.
Про приїзд перших осіб району керівника СВК ім. Шевченка Віктора Станіславовича Упалюка було завчасно попереджено. Однак почесній делегації у повному складі довелося чекати неспішного підходу трьох «степових кораблів».
Екіпажі – «тисячники» СВК ім. Шевченка у складі комбайнерів Володимира Івановича Данилюка, Олександра Леонідовича Березнюка та їхніх помічників Володимира Федоровича Данилюка, Івана Миколайовича Кириченка, а також водії, які забезпечують доставляння зерна від комбайна на гарман, Вадим Павлович Солов’єнко та Геннадій Вікторович Черватюк були вражені такою увагою і із задоволенням попили холодного квасу, привезеного гістьми. Привітати кращих механізаторів прибула на польовий стан агітбригада – народний ансамбль «Вербиченька» Випасненського Будинку культури. Самодіяльні артисти виконали пісню.
– Ці молоді люди – справжня основа нашого господарства, – сказав кореспондентові керівник СВК ім. Шевченка Віктор Станіславович Упалюк, – більшість із них і минулого року першими в районі переступили тисячний рубіж.
Однак і сам Віктор Станіславович керівник незвичайний. Чотири роки тому він, очоливши майже зовсім зруйноване господарство, впевнено повів його до відродження. За прогнозами фахівців і в жнивах-2006 СВК ім. Шевченка знову опиниться у п'ятірці кращих господарств райо¬ну.
Сам Упалюк мешкає у віддаленому селі Широкому. Рік тому широківці попросили Віктора Станіславовича повернутися на малу батьківщину, щоб очолити базовий СК «Прогрес», який прилаштувався, було, пасти задніх. Упалюк погодився не тільки з патріотичних, але й з практичних міркувань: все ж таки робота буквально «поруч із домом». Але збунтувалися пайовики СВК ім. Шевченка й постаралися перешкодити такому кроку, побоюючись втратити відмінного господарника й організатора. Вони погодилися на будь-які умови, нехай навіть своєрідний прецедент: сумісництво Упалюком керівних посад у двох різних господарствах. І ось вже рік Віктор Станіславович успішно очолює і «Шевченко», й «Прогрес». І, як на підтекстовому професійному лексиконі відзначають механізатори обох господарств, це «на швидкість не впливає».
Наприклад, якщо в цілому попередня врожайність пшениці по району нинішнього року склала 25,8 центнера з га на круг, то в СВК ім. Шевченка – 35. Яровий ячмінь по району дав 28 центнерів проти «шевченківських» 42. Урожайність гороху 22,6 центнера з га, що також вище районних показників.
Складова колективного успіху, як вважає Віктор Станіславович, у застосуванні інтенсивних агротехнічних технологій, яких за останні два роки почали неухильно дотримуватися у господарстві. Тут на гектар озимого клину припадає по 100 кг амофосу, абсолютно всі зернові культури одержують селітру: озимі по 100, ярові по 130-150 кіло¬грамів. У результаті яровий ячмінь сорту «Вакула» дав понад 40 центнерів. Слухаючи ці цифри, я подумала про те, що у них звучить поетика сільської долі.
У СВК ім. Шевченка працює тільки своя, відмінно підготовлена до жнив, техніка. На полях – три комбайни «Дон», а також згідно з договором із пайовиками шість автомобілів – «ГАЗ-53» та «ЗІЛ». Інший транспорт з досвіду минулих років залучають винятково для перевезення зерна на хлібокомбінати. Однак нинішнього року робити цей крок не квапляться. Як вважає Віктор Упалюк, хоча пшениця нинішнього року і є продовольчою за категорії 4 класу, її не слід поспішно вивозити. У СВК ім. Шевченка її запасливо зберігають у спеціально побудованих складах.
– Припускаю можливий недобір урожаю пшениці нинішнього року. Отже, і сьогоднішня ціна 600 гривень за тонну має тенденцію до зростання. Реально це складе суму в межах 80 копійок за кілограм. А за можливого політичного форс-мажору може й до гривні дотягти, – вважає досвідчений керівник.
