Начальству, мабуть, видніше

Понад триста офіцерів та членів їх-ніх сімей, ветеранів Збройних сил понад півтори години чекали у вівторок в Георгіївській залі Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних військ початку зустрічі із членами робочої групи щодо вивчення питань, пов'язаних із подальшою долею цього славетного військового навчального закладу.

Як відомо, 26 травня 2005 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 381 щодо ліквідації ОІСВ. Вона викликала масштабну дискусію, протест широкої громадськості. За минулий час в інституті побувало 14 відомчих комісій, які не дали безперечних висновків про доцільність його ліквідації.

Після розгляду у Верховній Раді України звернення Ради офіцерів ОІСВ до Голови Верховної Ради України було ухвалено рішення щодо створення робочої групи для вивчення питання реорганізації Одеського інституту Сухопутних військ. Очолив робочу групу голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності Збройних сил України Лев Миколайович Гнатенко. До її складу увійшло 8 народних депутатів – представники ряду комітетів ВРУ, посадові особи Міністерства оборони України, інших відомств.

Л.М. Гнатенко прибув на зустріч після заслуховування доповіді начальника ОІСВ генерал-лейтенанта Анатолія Степановича Троца, що пройшло без доступу журналістів. Повідомивши про мету приїзду робочої групи, він докладно розповів про свою армійську біографію, мабуть, щоб переконати аудиторію в своїй компетентності у військових справах. Закінчив у Києві танкове училище. Пройшов всі щаблі сходження до генеральських зірок від командира взводу, роти, батальйону до заступника командувача військ Забайкальського військового округу. Закінчив академію Генерального штабу. Два роки воював в Афганістані, нагороджений двома орденами Червоної Зірки. Був радником Голови ВРУ з питань оборони та безпеки, а потім радником Прем'єр-міністра.

Безумовно, це викликало у слухачів позитивну реакцію – людина знає справу й може бути об'єктивною. Що Лев Миколайович і підтвердив, заявивши про те, що в нього немає упередженості й для нього обидва інститути однакові, а також про свою неупередженість при підготовці матеріалів для ухвалення остаточного рішення про долю ОІСВ. А приймати його буде Верховна Рада України. Свій вердикт винесе Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних сил.

До приїзду в Одесу робоча група побувала у «Львівській політехніці», що стала конкурентом для ОІСВ. Знайомство з її дислокацією, матеріально-технічною базою, з особовим складом зробила, за словами Л.М. Гнатенка, приємне враження, там усе в чудовому стані.

Яким воно, враження, буде від відвідування ОІСВ – покаже знайомство із ним.

Головні критерії, які будуть враховуватися при винесенні остаточного рішення: економічні, військові, соціальні та психологічні. Це викликано скороченням Збройних сил, сьогодні в них залишилося всього три корпуси, кожний з яких більше схожий на колишню розгорнуту мотострілецьку дивізію. Тому число військових навчальних закладів у нинішній кількості не потрібне. «Ми повинні бути ощадливими, – сказав Л.М. Гнатенко. – Необхідно рахувати мінімальні витрати на підготовку 1 курсанта, слухача, на утримання кожного офіцера».

Слухаючи промовця, я, маючи за плечима 35 років армійської служби, запитав себе: а чи можливо за один, по суті неповний робочий день всебічно вивчити питання, пов'язані із багатогранною роботою такого вищого військового навчального закладу, яким є ОІСВ, щоб бути об'єктивним у вирішенні його подальшої долі?

І дійшов до того, що, як було за всіх часів: начальству, мабуть, видніше.

Выпуск: 

Схожі статті