У постійних комісіях облради ви маєте право. . .

Валерій Олександрович Сергачов – полковник запасу, має дві вищі освіти – військову та юридичну, кілька років досвіду громадської діяльності (очолював одеську організацію Російського руху України). Говорить, що й раніше зіштовхувався з тими проблемами, якими доводиться займатися сьогодні. Проте: «Зі статусом депутата обласної ради з’являються нові можливості. І тепер я постараюся ефективніше подавати людям допомогу».

– Звичайно, необхідно ще напрацювати певний досвід, щоб постійна комісія обласної ради з питань прав людини, свободи слова та інформації, яку я очолюю, запрацювала на повну силу. Вона невелика за складом, але цілком злагоджена та працездатна.

Входять у неї представники трьох політичних сил. Сам Валерій Сергачов представляє Блок Наталії Вітренко (Народна опозиція), його заступник Антон Кіссе – партію «Відродження», а секретар комісії Владислав Станков – Партію регіонів.

– Права людини – це така сфера діяльності, де не повинно бути місця політичним упередженням, – говорить Валерій Сергачов. – Права людини визначені Конституцією та низкою міжнародних документів. Потрібно просто допомагати людям вирішувати їхні проблеми.

Мій заступник Антон Іванович Кіссе – колишній народний депутат, має величезний досвід політичної й адміністративної роботи.

Секретар комісії Владислав Миколайович Станков – молодий лікар, очолює молодіжну організацію Партії регіонів в Одеській області. Між нами немає політичних чвар, і ми працюємо досить продуктивно.

Якими ж питаннями доводиться займатися постійній комісії з питань прав людини, свободи слова та інформації? Ось лише кілька конкретних прикладів.

– Чому, якщо вмирає колишній воїн-афганець, родину позбавляють пільг? – дивується Валерій Олександрович. – Я, наприклад, входжу в правління Спілки ветеранів Афганістану Суворовського району Одеси.

Ситуація така: якщо вмирає інвалід, то частина пільг зберігається, і неповнолітнім дітям виплачується відповідна допомога за втратою годувальника. Якщо ж вмирає учасник бойових дій (а це, як правило, люди в розквіті сил), то дітям виплачуватиметься допомога, але, припустімо, пільги за оплатою комунальних послуг зникають, тобто забезпечення родини відразу падає на кілька порядків! Гадаю, що в цьому стосунку є певна недоробка. Ми підготували проект листа до Верховної Ради про внесення змін у законодавство за цим питанням. Зараз відшліфовуємо цей документ.

Ще одне болісне питання – те, що військові пенсіонери раніше одержували пенсії у військкоматах, а тепер їх “переадресували” до Пенсійного фонду. Буде дуже багато скарг, плутанини тощо. Вважаю це досить нелогічним кроком. Фахівці, що працювали у військкоматах, десятиріччями робили свою справу, в разі потреби могли дуже швидко виконати потрібні перерахунки. А тепер, упевнений, почнуться проблеми. Тільки в Одеському обласному військкоматі на обліку майже тридцять тисяч військовослужбовців – це величезна чисельність. Практично тільки з січня цього року були ліквідовані диспропорції в пенсіях тих, хто звільнився в запас раніше, і тих, хто зробив це тепер. Здавалося б – нарешті створено умови для нормальної роботи. І тут міністром оборони паном Гриценком ухвалюється рішення про передання цієї категорії до відома цивільного Пенсійного фонду. Наскільки мені відомо, до райвійськкоматів уже прийшли документи з новою штатною чисельністю (з виключенням фахівців), але ж це ще і втрата робочих місць... Я вважаю, що це проблема, яка насувається. І наша комісія, і багато які громадські організації готуються направити листи до Верховного Головнокомандувача, тобто Президента, Прем’єр-міністра й до Верховної Ради, де проситимемо не допускати такої ситуації. Адже якщо офіцер перебуває в запасі, то держава будь-коли може покликати його виконувати певні завдання.

Мені здається, міністрові оборони варто було б більше обстоювати інтереси своїх підопічних. Адже та ж гучна історія з Одеським інститутом Сухопутних військ – багато хто відверто називав її “політичною розбіркою”. Добре, що обласна влада захистила інститут, що знайшла розуміння в уряді, але сам факт...

Крім цього, значна частина нашої роботи ґрунтується на звертаннях громадян. І мушу сказати, що понад 70% таких звертань стосуються роботи правоохоронних органів. З одного боку, люди стали інформованіші про свої права. З іншого боку – міліція ж справді недопрацьовує в багатьох питаннях. Коли зустрічаєшся з керівниками підрозділів, то начебто все нормально, але на практиці – люди приходять і скаржаться, що в них не прийняли заяву. Або був такий випадок. Жителі комунальної квартири звернулися зі скаргою, що їхня сусідка – слідча Л. – дозволяє собі хамське поводження. Жодні звертання не діяли, все, що їм радили – звертатися в цивільному порядку до суду. Ми звернулися до керівництва слідчого управління Одеської області. Одержали відповідь, що проблему розглянуто. Якщо такі випадки будуть повторюватися, то розглядатиметься питання про службову відповідність даного працівника. Приємно, коли працюєш не марно.

Звичайно, не завжди відповіді приходять вчасно, іноді не приходять узагалі. Але за всім цим дуже уважно стежить кураторка нашої комісії Ірина Дмитрівна Войникова. Загалом же громадський контроль має величезне значення. Багато роблем ми вирішуємо просто під час зустрічей з виборцями. Що стосується правоохоронних органів, то у вересні-жовтні мусять відбутися збори дільничників нашої області, і мене обіцяли запросити на них. Гадаю, це буде цікаво та корисно.

Крім цього, у планах комісії – проведення виїзних нарад у районах області. На думку Валерія Сергачова, багато питань, що виникають у людей, “на місцях” вирішуються елементарно, важливо лише направити їх у потрібне русло.

Выпуск: 

Схожі статті