Господарське значення лісів велике, про що справедливо багато пишуть і говорять.
Але надзвичайно мало приділяється уваги красі лісів, вивченню “зеленого друга”, як художнього образу, як об’єкту мистецтва.
Відомий український академік, лісівник, поборник охорони і захисту лісу, його краси відзначав: “Повна краса будь-якої місцевості полягає саме у поєднанні води з лісом”.
Художник І. Шишкін був незрівнянним знавцем лісу, і ліс допомагав йому у створенні правдивих образів природи з її багатством, буянням і силою. “Сподіваюсь, – писав він, – настане час, коли вся природа, жива і одухотворена, погляне з полотен художників”.
Цей час настав. Рідна природа і загальний улюбленець-ліс, одухотворений, дбайливою працею людини, знаходять яскраве втілення у творчості художників, письменників, композиторів.
Кого не приваблює ліс ранньої весни і спекотного літа, в дні золотої осені або морозного сонячного дня взимку? Чудові лісові дерева у свіжій весняній зелені і літньому цвітінні, в осінньому уборі і зимовому сріблі; красиві їхні поєднання. Мальовничі лісові галявини з травою і квітами, лісові озера з прозорою холодною водою. А лісові плоди і ягоди, їстивні гриби і лікарські трави – вони гарні і корисні. Багате озоном і фітонцидами цілюще лісове повітря.
Чудові у своїх простих уборах лісові звірі і птиці.
Ліс навчає людей розуміти і створювати красу, дає можливість кожному милуватися і насолоджуватися красою у житті і праці. Ось чому кожна людина, побувавши з лісом на самоті, опиняється в полоні його чарівної краси і незвичайної щедрості.
Ліс створює обставини для культурного, здорового відпочинку, що відновлює сили; надихає людину до творчості.
Все життя палко і ніжно любив П.І. Чайковський рідну природу, тихі і глухі лісисті куточки, свіжу і чисту зелень. Ось, виявляється, де витоки його чудових романсів. І ще одне правдиве свідчення про ліс Л.М. Леонова: “Было бы неблагодарностью не назвать и лес в числе воспитателей и немногочисленных покровителей нашего народа. Точно так же, как степь воспитала в наших людях тягу к вольности и богатырским утехам в поединках, лес научил их осторожности, наблюдательности, трудолюбию и той тяжкой, упорной поступи, какой всегда шли к поставленной цели».
У Савранському районі розташований цінний лісовий масив Савранського лісгоспу – це тепер заказник республіканського значення.
Поряд з листяним масивом, де головна порода дуб, простягаються піски у заплавах річок Південний Буг, Савранка, Єланець на площі майже тисяча гектарів, на яких успішно ростуть і красуються створені лісівниками лісгоспу стрункі, чудові, багаті на кисень і озон, величні соснові насадження, що несуть людям здоров’я і радість відпочинку на природі.
Обліснення цих сипучих, непридатних пісків розпочалося 50 років тому, тобто з 1955-56 років. Роботи провадилися з великими труднощами і невдачами (посухами, засипання піском під час бурі, загибеллю сосонок тощо).
Але незважаючи на ці труднощі і злигодні лісівники домагалися високої приживлюваності лісопосадок. Можна лише здогадуватися, скільки часу, сил, енергії віддавали лісівники роботам щодо заліснення пісків.
Там, де колись віяли вітри, перемішуючи сипучі піски, по пустирях і ярах, нині шумлять молоді ліси, надійні захисники землі і вірні друзі людини. У скупої природи відвойовано тисячу гектарів землі. Ліс вже віддає свою лісопродукцію народному господарству і мешканцям навколишніх сіл. Ліс створив здоровий мікроклімат і позитивно впливає на довкілля.
Ось чому, проходячи густим лісом, який зберігає прохолоду, кожна людина добрим словом згадує героїчну працю лісівників, робітників і місцевих жителів, які своєю самовідданою працею прославили нашу Савранську землю, створивши такий рукотворний ліс – сосновий бір.
Є в цьому бору унікальні урочища за складом дерев і трав, за різноманітністю співочих птахів, що гніздяться в лісі, за красою – які цікаві і для учених, і для художників. Це чудовий солов’їний сад, казковий куточок живих лісових пейзажів.
Савранським художникам, туристам раджу більше, частіше бувати у наших величних, красивих лісах, любити ліс так, як любив його художник Шишкін.
Савранські лісівники – Зинюк О., Панасюк В., Вовненко М., Лозовський А., Гусляков Ф., Тимуш Н., Чабан А., Єфімеков Гр., Погорецький В., Кіфоренко С., Думанський Г., Бризинський В., Римар Б. та інші – посадили, виростили такий ліс.
Лісівники Савранського лісгоспу виконали, виправдали своє призначення у своєму житті, залишили після себе не лише добру пам’ять у людських серцях, чесні імена, але також залишили свій слід на землі.
