На зустріч із міським керівництвом і депутатами Одеської міськради прийшли понад півтори тисячі портовиків. У залі також були члени їхніх родин, ветерани порту та Чорноморського морського пароплавства, депутати обласної ради, представники політичних партій, громадських організацій Одеси, а також громадяни, небайдужі до майбутнього цього одного з найбільших підприємств національної морської галузі, та й усієї України.
Виконуючи розпорядження Президента України та Кабінету Міністрів України про підвищення транзитного потенціалу держави, адміністрація порту розробила концепцію розвитку підприємства на 2006 – 2010 роки. Матеріали пройшли затвердження на всіх урядових рівнях, погоджені з Держінвестекспертизою, Міністерством охорони навколишнього середовища України, одержали позитивні висновки ряду провідних НДІ Національної академії наук України. Підсумком втілення концепції має стати придбання Одеським портом статусу комплексного транспортного вузла європейського значення.
Останньою інстанцією в низці погоджень стала Одеська міськрада. Своїми рішеннями вона закрила шлагбаум на шляху здійснення даної програми.
Мова йде про можливості її зриву, сказав у своєму виступі голова профкому ОМТП Володимир Зайков. До уваги не береться навіть очікуваний економічний ефект від реалізації низки пов’язаних із цим інвестиційних проектів із сумарною капіталоміскістю 4 млрд 365 млн гривень.
В. Зайков нагадав, що “бар’єром” стало рішення сесії міськради 6 березня цього року. Тоді депутати минулого скликання відхилили концепцію “як невідповідну до інтересів територіальної громади”. Але ось від депутата вже нинішнього скликання Георгія Селяніна пішов позов до Приморського суду, що своєю постановою звів нанівець конкурс інвесторів, готових вкладати фінанси в будівництво контейнерного терміналу “Карантинний мол”. Менш ніж за місяць визначенням за іншим позовом, також від нинішнього депутата Костянтина Шпилевого, суд заборонив будівництво причалу № 29/1 у Хлібній гавані. Зі свого боку, міське управління архітектури та містобудування з лютого 2006 року по сьогодні так і не розморожує ще один проект, пов’язаний із будівництвом п’ятої черги магістрального шляхопроводу по окружній дорозі. На думку профспілки портовиків, судові інстанції виступають інструментами для блокування роботи портового господарства, а міська влада – ініціатором інформаційної кампанії з дискредитації порту в очах громадськості. У сценарії наступу на їхнє рідне підприємство, вони знаходять передумови до того, щоб змінити його форму власності: тобто акціонувати майно, що завжди належало державі. Крім того, дотепер неприватизований порт – як більмо в оці у власників великого капіталу, що сьогодні прибирають до рук узбережжя Чорного моря. Наприклад, відмова від концепції дає сто очок фори нашим найближчим конкурентам: портам Новоросійськ і Констанца. Тому з зали запитували, чи не працюють деякі представники міської влади на румунів?
Про те, для чого потрібна концепція, сказав перший заступник начальника ОМТП Юрій Васьков. Якщо сьогодні Одеський порт дає 40% від загального прибутку, створюваного всіма українськими портами, то це тільки коштом свого постійного розвитку. Зупинка цього еволюційного процесу призведе до втрати конкурентоспроможності і розвалу. Тому й народилася концепція! Реалізація її 5 проектів дасть принаймні 3000 нових робочих місць у порту і 10 тисяч – у суміжних підприємствах. Одночасно буде очищено від каналізаційних стоків одеське узбережжя і відтворено Австрійський пляж. Самі нові гідроспоруди послугують біостимуляторами для розмноження риб і корисних мікроорганізмів. Важкий автотранспорт буде виведено з вулиць Пересипу, і жоден із великовагових тягачів, що йдуть до порту, навіть не в’їде до міста. При цьому прозвучало здивування, як міська влада може висувати докори в тому, що естакада для таких вантажівок руйнівно вплине на цілісність околишніх будинків, якщо їх на полях зрошування просто немає.
Торкнувшись економічного аспекту, Ю. Васьков повідомив, що щорічні додаткові надходження до держбюджету складуть 900 млн гривень, понад 200 млн гривень – до місцевого бюджету, і ще можна буде залучити понад 800 млн доларів інвестицій.
– Сьогодні концепція доопрацьована з урахуванням усіх зауважень міської влади. З перспективи розвитку порту виключена можливість розширити свою робочу терито-рію за рахунок заводу ім. Жовтневої революції. Тепер замість 82 га, що відводяться проектом під контейнерний термінал у районі Карантинного молу, планується намив тільки 36 га. Відкориговано проект закінчення будівництва естакади, – продовжив Ю. Васьков. – Пророблено також висновки і рекомендації екологічних наукових установ. Одночасно розглянуті і такі світові аналоги, як Сидней, Сингапур, Гамбург, Роттердам, Антверпен, Генуя, де подібні контейнерні термінали займають центри кожного з цих міст, – зовсім нешкідливо для них.
Лейтмотивом наступного виступу депутата міськради Г. Селяніна була турбота, як же знайти збалансоване рішення, щоб задовольнити інтереси, що виходять від трьох сторін: порту, одеситів і загальнодержавної. При цьому він закликав відмовитися від порочної практики часів режиму Кучми. “При тому режимі місцеве самоврядування було перетворено на місцеву сваволю”, – підкреслив він. І рішуче засудив “одержання надприбутків, що ідуть до кланів, про які так багато говорили”. Не сказавши і далі ні слова про саму концепцію, він закінчив виступ заявою, що якщо справді є загроза портові, то він готовий стати разом з портовиками на його захист. Чи має він намір відкликати при цьому свій позов із суду, Г. Селянін не уточнив.
Конкретніше виступив заступник мера Михайло Ілліч Кучук. Він сказав, що з запропонованих портом варіантів підступів до полів зрошування містом був схвалений шостий: у вигляді естакади. Потім повернувся до того, що концепцію було винесено на обговорення березневої сесії міськради. Але залишив не проясненою фразу про те, що це начальник ОМТП Микола Павлюк “зробив на ній усе можливе, щоб депутати не погодили цю концепцію”.
…Чомусь при згадуванні про день 6 березня згадалася і цілковита неготовність народних обранців обговорювати зміст концепції, з яким, як з’ясувалося тоді, велика їхня частина навіть не була знайома…
Далі Михайло Ілліч визнав, що концепція в її дійсному вигляді доопрацьована з урахуванням зауважень комісії, але надійшла вона до міськвиконкому тільки 12 вересня цього року. Це, мабуть, мусило означати, що двотижневий термін – недостатньо великий час для її вивчення. Він запевнив, що оскільки місто та порт завжди були єдиним цілим, конфлікту між ними немає. Є просто невирішена спірна ситуація. І додав, що інформація про бажання приватизувати порт – тільки чутки.
Попри дипломатичність і ораторську майстерність керівного представника мерії, його слова не здобули в присутньої аудиторії зустрічного ентузіазму. Він не зміг переконати людей у тому, що міська влада не має наміру перетворити Одесу на місто-курорт за рахунок звільнення території порту під готелів і розважальних атракціонів. Тому оплесками був підтриманий лідер “Громадянської позиції” Сергій Бовбалан, який порушив питання: “Чому міська влада не вбачає реальної вигоди, що дає усім нам розвиток порту? Хто виграє від того, що морська галузь України позбавиться інвесторів, і Одеський порт втратить значну частину контрактів? Хіба це допоможе вирішити такі проблеми, як руйнований житловий фонд, діряві комунікації, високі комунальні тарифи?”.
Немов у тон йому звучав виступ Володимира Мамонова, на думку якого, не давши порту розвиватися, ми тим самим забезпечимо додаткові шанси для зростання Констанци. А тому, чи не є ця акція “дерибана” порту платною?
Депутат міськради минулого скликання Юрій Крук, єдиний, хто в березні став на захист концепції, і зараз залишився вірний своїй позиції. Обґрунтовуючи небажання міської влади сприяти розвиткові порту, він відзначив, що, якби з її боку спостерігалося розуміння, то першим кроком мало б стати прийняття концепції загалом – як генерального напряму співпраці. А вже потім можна було б погоджувати деталі і робити локальні доробки. Але цього не відбувається. Хоча прибуткові перспективи від роботи з інвесторами мають бути зрозумілі сьогодні навіть третьокласникові.
На думку нинішнього депутата міськради Олексія Гончаренка, примирення між містом і портом мусить настати через місяць після подання до міської ради доробленої концепції. Тобто 12 жовтня, коли на повторній зустрічі вона має пройти процедуру узгодження.
Втім, що турбуватися: адже М. Кучук пообіцяв, що її, безумовно, буде розглянуто...
P.S. Справді, коли верстався номер, уже з’явилося рішення міської комісії з транспорту і зв’язку під головуванням К. Шпилевого. У резолюції сказано, що зміни, внесені портом у концепцію, не підтримуються. А саме це питання не здалося навіть настільки актуальним, щоб бути винесеним для обговорення на чергову сесію міськради. А шкода...
