Хоч Іван Попович ще зовсім молодий, та про нього вже говорять, що він майстер на всі руки. Як сяде за кермо трактора, так той аж виспівує. Чого тільки не робить – готує грунт під сівбу, культивує, проводить міжрядний обробіток. Як досвідченому фахівцеві йому доручили сучасного імпортного трактора марки “Джон-Дір”. В його розпорядженні і комбайн “Кейс”. Бо коли настає жнивна пора, механізатор пересідає на цю потужну машину.
В нинішньому році, по завершенні збирання ранніх зернових у своєму господарстві, Іван Миколайович подався в інші. А чому б не підсобити колегам-хліборобам? Та й додатковий заробіток ніколи не завадить. Там паче, що Іван рік тому одружився. Потрібно обживатись. Тож кожна копійчина на обліку.
Зерно, намолочене І.М. Поповичем та іншими комбайнерами СТОВ “Жовтнева МТС”, справно відвозив водій Г.М. Косова. І хоч Геннадій Миколайович та Іван Миколайович виконували зовсім різні операції, їх об’єднували дві речі. По-перше, вони робили одну справу – збирали хліб. По-друге, обидва дуже відповідально ставилися до своїх обов’язків.
Промайнув час. Відійшли в минуле жнива 2006 року. Але не сидять без діла Геннадій та Іван. Один готує площі під сівбу ярих культур. Інший своїм КамАЗом перевозить з поля на тік насіння соняшнику. І знову, як і в жнива, виконують по півтори-дві денні норми. Недаремно керівництво й колеги кажуть про них: “Молоді та беручкі”.
Весело біжить машина. Свистить за кабіною вітер. І радісно на душі в Геннадія Миколайовича, бо робить він улюблену справу, його поважають люди, а ввечері вдома на нього чекають дружина і син. Дуже любить він ті хвилини, коли збираються всі разом, і хлопець розповідає про свої шкільні справи та розпитує про його. Після таких вечорів, проведених у сімейному колі, хочеться ще краще працювати, щоб бути гідним прикладом для сина.
