Березівський район – це 42 великі сільськогосподарські підприємства, 320 фермерських та 2,5 тисячі одноосібних господарств. Крім того, тут здійснюють свою діяльність 222 підприємства роздрібної торгівлі, 32 – громадського харчування й 169 суб’єктів підприємництва, які надають населенню побутові та інші послуги.
Власне кажучи, промислові підприємства становлять тут невеличку частку в економіці, як, втім, і в інших аграрних районах області.
Під час зустрічей із головою райради Леонідом Івановичем Зубковим та головою районної державної адміністрації Анатолієм Володимировичем Ладиненком обидва керівники дали чітко зрозуміти, що райрада та райдержадміністрація працюють спільно над розв’язанням проблем, не даючи втягти себе до різних політичних суперечок. Тому й керівні кадри оцінюються тут не за партійною приналежністю, а за професійними, діловими та людськими якостями.
І це дає свої позитивні результати. Березівський район за соціально-економічними показниками входить до десятки кращих в області.
– Оскільки наш район аграрний за визначенням, хотілося б розпочати із сільського господарства. Так, минулого року агроформування всіх форм власності виростили 157 тисяч тонн зерна. Це на третину більше, аніж у 2005 році, – розповідає Анатолій Володимирович Ладиненко. – Насамперед за рахунок того, що нам вдалося повернути до обробітку понад 15 тисяч гектарів землі, що стояла пусткою. На жаль, ще залишаються поза виробництвом 5 – 5,5 тисячі гектарів. Але сподіваємося, що й вони цього року знайдуть свого господаря.
– На чому ґрунтується така впевненість?
– Незважаючи на те, що в районі є багато агрофірм, які успішно займаються сільгоспвиробництвом, ми поки що власними силами не в змозі обробляти на високому технологічному рівні усі наявні орні землі. Тому разом із районною та сільськими радами було ухвалене рішення щодо залучення до сільськогосподарської галузі надійних інвесторів. У такий спосіб в районі вже працює низка компаній, які вкладають гроші в рослинництво та тваринництво. Це, насамперед, «Миколаївська агропромислова компанія», «Приват-агро», «Основа», «Українські магістралі», «Агро-2004», «Іскра-2005». Нині йдуть переговори із фірмою «Укрзернопром».
– Зростання обсягів сільськогосподарської продукції передбачає її переробку, що позитивно вплинуло б на економічне та фінансове становище району. Що вже робиться в цьому напрямі?
– Провадячи тему сільськогосподарського виробництва, хочу сказати, що багато підприємств увійшло до всеукраїнських корпорацій, де чітко простежується відповідна спеціалізація: одні займаються розведенням маточного поголів’я тварин, другі – відгодівлею, треті – переробкою та реалізацією вже готової продукції. Це сучасний підхід, і ми його вітаємо. Тому що, як показала практика, займатися одночасно виробництвом сільгосппродукції, переробкою, а також її реалізацією дуже клопітно, та й не завжди вигідно.
Перспективніше займатися чимось одним, взявши на озброєння сучасні технології та передовий досвід управління. У нас в районі основним капіталом є земля, а отже, вона має давати найбільшу віддачу.
Що ж стосується промислового виробництва, то й тут є певні досягнення.
Одночасно з виробництвом борошна у районі налагоджено випуск сухих молочних сумішей, завершується реконструкція комбікормового заводу з метою його переустаткування на оліє-екстракційний цех. У селі Вікторівка планується створити комплекс з виробництва м’яса птиці.
– Відомо, що Березівський район – дотаційний. Багато проблем доводиться вирішувати за рахунок фінансової допомоги із державного та обласного бюджетів. Цікаво, наскільки ефективно використовувалися ці кошти?
– Справді, дохідна частина районного бюджету становить 8, а видаткова – 30 мільйонів гривень. Тому різниця у 22 мільйони гривень покривається за рахунок субвенцій та трансфертів із державного та обласного бюджетів. І звичайно, що до них доводиться ставитися із усією відповідальністю. Так, минулого року значну частину цих коштів було направлено на вирішення соціальних проблем. Серед них на прокладання газотрубопроводів та газифікацію населених пунктів. Лише минулого року було газифіковано 2,5 тисячі квартир та сільських садиб. Крім того, було газифіковано низку об’єктів соціального призначення, серед них Ряснопільська дільнична лікарня, капітально відремонтовано середню школу в Анатоліївці, Будинок культури в Ставковому, розпочато реконструкцію та капітальний ремонт водопровідної й каналізаційної систем у смт Раухівці. Тут же, у Раухівці, на будівництві очисних споруд освоєно 1,2 мільйона гривень, у тому числі 450 тисяч з місцевого бюджету. Чимало коштів було направлено й на розвиток внутрішньорайонної шляхової мережі, використовуючи з цією метою й податок на транспортні засоби.
– Виходить, у такому разі, вже вирішено проблему доставляння учнів та вчителів до школи, а після уроків – додому.
– До цього залучаються не лише шкільні автобуси, але й ті транспортні підприємства, які здійснюють перевезення пасажирів, одержуючи за це відповідну плату з місцевого бюджету. Що стосується системи освіти, то хотів би відзначити, що в районі повністю завершено комп’ютеризацію середніх шкіл. Зараз займаємося тим, щоб комп’ютерні класи впровадити й у восьмирічках.
– Що, на Ваш погляд, є основною проблемою сільських районів, серед них і Березівського?
– Нині йдуть інтенсивні розмови про необхідність проведення політичної та адміністративної реформ, у результаті яких більше повноважень буде надано місцевим органам влади. І це справді дуже важливе питання. Але повною мірою вирішити його можна буде лише за умови самодостатності районів, міст, селищ та сіл. Тому, на мій погляд, розпочинати треба з економіки. Цим ми й займаємося разом із районною радою. Насамперед, залучаючи надійних інвесторів, сприяючи створенню нових підприємств і, звичайно, додаткових робочих місць. Однак, щоб вирішити цю проблему, потрібна, на мій погляд, цілеспрямована державна політика, яка б враховувала специфіку того чи іншого регіону.
