АБО ЧОМУ СТАВ НЕУГОДНИЙ ГОЛОВНИЙ МІЛІЦІОНЕР ІЗМАЇЛА?
Майже все минуле скликання Ізмаїл лихоманило через напружені взаємини між командою колишнього мера і депутатським корпусом. Близько року тому, після виборів, ситуація в Ізмаїлі змінилася, принаймні, городяни сподівалися на це. Вчорашні опозиціонери, посівши панівне становище у виконкомі та міській раді, заявили про свій намір, відійшовши від чвар, разом із новообраним мером Г.М. Дубенком конструктивно працювати і оперативно розв’язувати наболілі проблеми.
Але, мабуть, дотримуючись прислів'я «обпікшись на молоці, дмухають і на воду», депутати, затверджуючи регламент роботи скликання, виявили новаторство на рівні України, проголосували за створення комісії з контролю за діяльністю виконавчого комітету, тоді як комісія з депутатської етики була не одразу, але скорочена.
Увійшли до комісії, крім інших, два депутати, обрані заступниками мера, але не склали із себе депутатських повноважень і не увійшли до виконкому. У заступників з'явилися важелі тиску на мера у тому разі, якщо він, так би мовити, «зіб'ється з курсу» і виявить «норовливість» – з обивательської точки зору можна і так розцінити такий розклад. Мер спочатку на це рішення наклав вето, але після того, як воно більшістю голосів депутатського корпусу було подолано, поставив під ним свій підпис. І справді, чи потрібно було драматизувати ситуацію, важливіше було не відволікатися, а разом зайнятися елементарним наведенням ладу у міському господарстві. Це дозволило вже на початку нинішнього року говорити про значні позитивні результати, чому присвячувалися брифінги мера та його заступників з представниками ЗМІ міста. Вдалося виконати великий обсяг робіт буквально в усіх напрямах, про що вже розповідалося і на сторінках «ОВ».
І все було б добре, якби не деякі «дрібниці», які, при детальному розгляді, дрібницями назвати не можна. Деякі рішення, ухвалені на сесіях, не завжди чітко пророблялися, що потім спричиняло до їхнього скасування та опротестування прокурором. Гірше друге – за прикладом Верховної Ради України у Києві заграли амбіції і в Ізмаїлі, що можна судити з обставин – у боротьбі за владу де-факто. Можливо, це спричинило конфлікт, «підігрітий» січневою сесією міськради. Тоді при розгляді бюджету Ізмаїла на 2007 рік обговорення питання про фінансову допомогу міліції несподівано переросло в обговорення роботи міськвідділу внутрішніх справ та його керівника А.В. Никорюка, призначеного на посаду начальника у серпні минулого року, і який, на думку частини депутатів, не може впоратися зі своїми обов'язками. З ініціативи одного з депутатів було поставлено питання про необхідність визнати роботу Ізмаїльського МВ УМВС та його керівництва незадовільною і клопотатися перед керівництвом МВС України та Головним управлінням УМВС України в Одеській області про звільнення А.В.Никорюка з посади.
– Я, як головуючий, висловив свою думку з цього приводу, – розповів журналістам мер міста Г. М. Дубенко під час чергового брифінгу, присвяченого підсумкам роботи виконкому у 2006 році, – тому що такі питання згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні» повинні розглядатися за певною процедурою. У ситуації, що виникла, його не можна було розглядати, не внісши до порядку денного і не заслухавши звіт про роботу керівника, а тим більше ухвалювати щодо нього відповідне рішення. Проте я був змушений, згідно з тим же законом, поставити на голосування пропозицію, підтриману 26 депутатами з 47 присутніх, затвердити п.15 рішення Ізмаїльської міської ради «Про бюджет м. Ізмаїла на 2007 рік», що стосується А.В. Никорюка.
29 січня цей пункт за позовом А.В. Никорюка був опротестований прокурором Ізмаїла як такий, що не має достатньої доказової бази. Свою позицію Анатолій Васильович Никорюк виклав і в одній з місцевих газет. Це викликало миттєву реакцію тих, хто ратував за його звільнення: одразу ж після виходу у світ інтерв'ю було проведено брифінг з представниками ЗМІ. Позиція мера щодо ситуації з Никорюком викликала на цьому брифінгу неадекватну оцінку, у тому числі і з боку його заступників— членів комісії з контролю за діяльністю органів виконавчої влади. Критиці піддали і «неслухняного» начальника міськвідділу міліції, на думку організаторів брифінгу, який завалює роботу відділу щодо таких магістральних напрямів, як боротьба з наркоманією, крадіжки металобрухту і який, у той же час «вибив» собі квартиру і одразу вирішив її приватизувати...
На зустрічі з журналістами, проведеній наступного дня після брифінгу його заступників, Г.М. Дубенко поскаржився, що було б краще, якби заступники займалися – кожен – своєю безпосередньою ділянкою роботи, не перевищуючи повноважень і не порушуючи чинне законодавство. Квартирне питання – тема надумана, ніяких порушень керівником міста тут допущено не було, тому що було надано повний комплект документів.
– Згоден, що у городян безліч нарікань на роботу міліції, – підкреслив Г.М. Дубенко. В основному з трьох параметрів: існування наркокубел, порушеннями у пунктах прийому металобрухту, незаконній торгівлі вином. Не думаю, що А.В. Никорюк не хоче працювати, але для плідної роботи потрібне взаєморозуміння. А тут виходить, що йде свідомо упереджене голосування: депутати хочуть відставки лише начальника міліції... Питання про роботу міліції заслуховувалося на сесії міськради 3 листопада минулого року, тоді її робота була визнана недостатньою, ухвалено було рішення про матеріально-фінансову підтримку із коштів міського бюджету. До того ж зовсім недавно до мене звернувся міністр МВС В. Цушко з проханням фінансово підтримати міськвідділ: фінансування міліції здійснюється лише на 54%. Чи можна вимагати гарної роботи, якщо з лютого минулого року, коли виділені 50 тис. грн були фактично витрачені до призначення А.В. Никорюка на посаду начальника міськвідділу міліції, місто не дало жодної гривні? Та й судити про роботу керівника треба не через п'ять місяців, а все-таки трохи пізніше. І – допомагати, підтримувати, а не створювати у місті на рівному місці кризову ситуацію.
Не залишив без відповіді «удар» начальник МВУМВС А. Никорюк. Він також провів зустріч з журналістами і висловив подив позицією частини депутатів, вважаючи, що вона вкрай неконструктивна, свідчить швидше не про діловий підхід, а про чиїсь амбіції і, більш того, про прагнення «продавлювати» певні питання за допомогою силових структур. Фактів А.В.Никорюк не назвав, але відповів, що за необхідності, якщо справа дійде до подальших судових розглядів, озвучить, як і хто на нього «давив», так би мовити, «пробуючи на зуб» сили міських силовиків.
— Ми продовжуємо без паніки працювати далі, не розхолоджуємося, — підкреслив А. Никорюк.
– Мені здається, що конфлікт надуманий і швидко забудеться, і всі займатимуться справами відповідно до своїх посадових обов'язків, – констатував Г.М. Дубенко. Впевнений – здоровий глузд переможе.
До речі. Як показало опитування городян, більшість з них із співчуттям ставляться до мера і не схвалюють дій тих, хто знову під, здавалося б, слушним приводом стає на стежку війни і непотрібних сварок. Найкраще все-таки займатися конкретними справами і нарощувати наявні позитивні напрацювання, вважають ізмаїльці.
