– Сьогодні головним на порядку денному є питання щодо можливого проведення дострокових виборів. Як відображується ця «криза влади» на ситуації в Одеській області?
– Є два законодавчі акти: Указ Президента та Рішення Верховної Ради, кожний з яких досить спірний з погляду протилежної сторони та беззастережно чистий з погляду творців цього документа. Я гадаю, що будь-які дії мають розпочинатися за принципом ледачого: дочекатися рішення Конституційного суду. Дивно сьогодні чути розмови про те, що недозволенно покладати на суддів велику відповідальність ухвалити таке важливе для країни рішення. Але у чому тоді функція Конституційного суду? Навіщо його обирали? Навіщо платники податків оплачують його роботу? Це, до речі, 43 мільйони гривень на рік!
Не потрібно розпочинати поки що жодних дій, щоб не ставити державних службовців, серед них і міліцію, у двозначне становище, коли, наприклад, Іван Васильович Плачков буде давати одні вказівки, а я – інші. Ми це вже пережили. І розуміємо, що можна підвести законодавчу базу і під мої дії, й під протилежні дії губернатора. Пам’ятаєте, як в інтермедії у Юхима Шифріна: «Послухаю Люсю – Люся права, послухаю матір – мати права». Щоб не опинитися у становищі цього недалекого героя й не виглядати у такому ракурсі, краще дочекатися рішення третьої сторони, яка, за ідеєю, має винести незалежне рішення, і йому підкоритися. Зіштовхувати зараз людей і вводити їх у нове протистояння неприпустимо. Страшно подумати, до чого можуть призвести такі дії! Навіщо це потрібно? Чому нам не живеться усім разом? Так, ми можемо одне одного сто разів не любити! Ну не треба горілку пити разом, якщо не любимо одне одного. Але зустрічатися, спілкуватися й працювати потрібно. Для блага усіх.
На жаль, політична боротьба має свої закони, і якщо наші опоненти будуть провокувати нас на якісь дії, ми змушені будемо відповідним чином реагувати. Розмови про те, що облрада має займатися винятково економічною та господарською діяльністю, не обґрунтовані. Облрада – господарсько-політичний орган. Виборці голосували не лише за економічні програми, але й за політичні. Оскільки економічні програми багато в чому збігалися і з тими партіями, які не пройшли до облради, вирішальну роль зіграла ідеологія. І про це потрібно пам’ятати. Я з повагою ставлюся до людей, які мають переконання й послідовно їх обстоюють, не змінюють позицію залежно від політичної кон’юнктури. Ми постаралися створити у рамках обласної ради такі обставини, коли, за можливістю, не акцентується увага на політичній складовій до того моменту, доки це можливо. З основних економічних питань депутати облради, переважно, одностайні.
– У липні 2007 року Міжнародний суд має винести рішення щодо статусу острова Зміїного. Чи не вийде так, що за нинішньої політичної ситуації, яка загострилася, українська сторона може «забути» про це архіважливе питання і, у підсумку, одержати такий же сюрприз, як і у випадку із Джурджулештським портом?
– Ви абсолютно праві, нам потрібно об’єднуватися для вирішення загальнодержавних питань. У суміжних державах теж існують внутрішньополітичні суперечності. Але, незважаючи на це, вони стоять на позиціях захисту національних інтересів. Так маємо чинити й ми. Нам потрібно більше займатися нашими національними інтересами, одним із яких є Зміїний. Це – стратегічний об’єкт у питанні вирішення енергетичної безпеки України. Йдеться про серйозні ресурси нафти та газу, які перебувають на шельфі. Одним із перших рішень обласної ради саме й було питання щодо утворення селища Біле на острові Зміїний. До речі, коли питання вирішувалося у Верховній Раді, за нього проголосувало 426 депутатів! Вони були єдині поза залежністю від політичних симпатій. Гадаю, потрібно об’єднуватися навколо національних інтересів. Цього року держава виділила кошти на берегозміцнювальні роботи, на облаштування острова. У облради й ОДА єдина думка з приводу наповнення острова життям, створення підприємств, приведення бізнес-проектів, що дасть можливість Україні захищати гідно свої права у Міжнародному суді. Ми з Іваном Васильовичем разом займалися «вибиванням» грошей на виконання Програми облаштованості острова. Ми готові співпрацювати й надалі. Головне – результат. А від цього результату залежить енергетична безпека країни. Щодо вирішення цього питання ми говоримо із часу здобуття Україною незалежності, але реальних кроків у цьому напрямі фактично не було зроблено, або вони були невдалими. Так, наприклад, побудували нафтопровід «Одеса – Броди» і тепер не знаємо, де взяти для нього нафту.
Навколо вирішення таких питань потрібно об’єднуватися.
– Тих військовослужбовців та їхні родини, які проживають на території Одеського інституту Сухопутних військ, вкрай хвилює питання щодо надання їм житла. Періодично у гуртожитках з’являються оголошення щодо надання квартир у Комінтернівському або Овідіополі, хоча спочатку йшлося про перебудову гуртожитків на території інституту для подальшого проживання в них військовослужбовців.
– Питання щодо реорганізації ОІСВ трохи відійшло сьогодні на задній план. Але! Позиція деяких сил не могла нас влаштувати як людей, які виступали за збереження інституту як навчального закладу із використанням наукового та матеріального потенціалу. Потрібно почекати. Людей ніхто не виселить, ми маємо вирішити питання і використання майна, й перепідпорядкування Міністерству освіти і науки, і питання інвестиційних проектів.
У міжвідомчій комісії, яку очолює віце-прем’єр-міністр з питань гуманітарної політики Д.В. Табачник, є наші представники. Остаточного рішення комісії немає. Хто б що не говорив, жодних документів, окрім матеріалів першого засідання, яке відбулося в Одесі, немає. Було кілька проектів рішення уряду з цього приводу, але на сьогоднішній день їх не підписано, в них є нюанси, серед них і ті, про які ви запитали. Над ними ще потрібно працювати.
– 23 лютого сесія обласної ради ухвалила рішення щодо «повернення» собі делегованих повноважень, відповідно до якого усі основні функції управлінь облдержадміністрації передавалися постійним комісіям облради. Як на практиці здійснюється робота?
– На найближчій сесії будуть уточнені положення про постійні комісії. Це головне питання, оскільки здійснювати свої повноваження облрада буде через інститут постійних комісій. Звичайно, те рішення було більше політичним. Зараз ми уточнюємо питання щодо процедури, є низка питань організаційних: питання, так би мовити, територіальних суперечок між радою та адміністрацією. Гадаю, що найближчим часом ми переведемо це питання до практичної площини. В усякому разі, ми виходили з того, що вакууму влади у цьому питанні бути не повинно. Ми справді у змозі виконувати свої повноваження. Вони – наші. Ми діяли у рамках законодавства. Якщо попередня рада ухвалила рішення щодо делегування цих повноважень, то ми ухвалили рішення щодо неделегування повноважень. Ми доведемо, що в змозі їх виконувати самостійно.
– Облрада вже майже рік не ухвалює Програму «Молодь Одещини», гендерні програми, розроблені управлінням молоді та спорту ОДА. Яка причина?
– Програми не доопрацьовані. Вони – із серії поставити галочки, витратити гроші на не цілком зрозумілу мету й заявити, що «ми щось робимо для молоді». Ми не хочемо йти цим шляхом. Якщо щось робити, то потрібно робити реально і з розумінням того, що конкретний захід принесе реальну користь. Поки що в цих програмах – загальні формулювання.
– Мешканці Рені, потерпілі від повені, стурбовані правильністю розподілу житла потерпілим.
– Розподілом квартир займався виконком міської ради. Якщо буде звертання потерпілих, ми готові перевірити правильність розподілу. Питання це дуже серйозне.
– Існує кілька варіантів будівництва ГСХ Дунай – Чорне море. У Кабміні були питання щодо ефективності роботи каналу по гирлу Бистре (на спорудження першої черги було витрачено 150 млн грн, а дохід від експлуатації склав 7 млн грн). Окрім того, Міністерству транспорту доручено провести чергову експертизу, оскільки попередніми доведено можливість негативного впливу днопоглиблювальних робіт і помутніння води на рибні ресурси.
Як Ви ставитеся до провадження обласною радою громадських слухань з даного питання за участю широкого кола фахівців?
– Однозначно, Україні потрібний канал Дунай – Чорне море. Інша справа, що є багато питань в уряді, як канал побудовано, що потрібно його щорічно поглиблювати, потрібно змінювати конструктивний момент тощо. Є пропозиції щодо побудови захисних дамб, щоб унеможливити замулення. Громадські слухання – нормальна річ. Головне, щоб у них було висловлено не емоційну точку зору, а різні точки зору різних фахівців. Рішення теж має бути підготовлено фахівцями. Канал не можна вважати просто бізнес-об’єктом, який через якийсь час має окупитися. Це – поштовх до розвитку всього Придунав’я від Рені до гирла Дунаю, що пожвавить і порти, й Кілійський судноремонтний завод тощо. Це – стратегічний об’єкт. Єдине, потрібно ще раз уважно вивчити питання: ЯК будувати, а те, що він має бути, ні в кого сумніву не викликає.
– Тобто, є чим займатися, революцій нам не треба?
– Безумовно!
