Інвесторів приймали на любашівщині

В Одесі проходив IV Міжнародний форум інвестицій та інновацій, який зібрав понад 300 інвестиційних фондів, корпорацій і компаній з України, Росії, країн Євросоюзу і США. Тут було представлено виставку-презентацію 120 інвестиційних проектів Одеської області, якими зацікавилися провідні інвестиційні компанії світу. Виступаючи на відкритті форуму, голова Одеської обласної ради Микола Скорик і голова облдержадміністрації Іван Плачков зазначили, що за даними міжнародних експертів інвестиційний потенціал регіону складає 6,5 мільярда доларів.

Також в рамках форуму було заплановано проведення спеціалізованих заходів, один з яких — відвідини делегаціями потенціальних районів для вкладання інвестиційних коштів.

Через кілька днів любашівці на чолі з головою районної ради Миколою Бурлаковим і головою райдержадміністрації Анатолієм Островським зустрічали на троїцькому мосту делегацію бізнесменів з Польщі та Росії. Їм вручили пишний коровай. Потім маршрут проліг до ЗАТ “Троїцький молокозавод”, де директор підприємства Віктор Гончаров та його заступник В’ячеслав Вареник ознайомили гостей з двома перспективними інноваційними проектами. Зокрема, це виробництво сухого знежиреного і згущеного молока та будівництво молочнотоварного комплексу на тисячу голів дійного стада. Продемонстрували переробники і свою продукцію — пастеризоване молоко, бринзу, масло та сири, якими з апетитом поласували гості.

Троїцьке приватне підприємство “Славутич”, його очолює Олександр Вобліков, впевнено завойовує споживчий ринок і поступово нарощує свої виробничі потужності. Про це і йшла мова на короткій зустрічі в цехах заводу і у складі готової продукції, де охочі покуштували копчені мисливські ковбаси.

По приїзді до Любашівки бізнесмени змогли ознайомитися з виставкою ужитково-декоративного мистецтва, яку підготували працівники відділу культури. Згодом на нараді, що відбувалася в актовій залі, керівник делегації, начальник відділу міжрегіональних зв’язків та виставкової діяльності облдержадміністрації Вікторія Мачулко відрекомендувала присутнім товаровиробникам, селищним, сільським головам та керівникам різних служб польських бізнесменів з чотирьох воєводств та представників Московської торговельно-промислової палати. У свою чергу, голова райдержадміністрації Анатолій Островський ознайомив з інвестиційним потенціалом Любашівщини й зазначив, що в районі можна вкласти кошти у будівництво заводу з виробництва біопального з ріпаку, тощо. Під час розмови поляки також поцікавилися садівництвом та переробкою фруктів.

В смт Зеленогірське заступник директора ЗАТ “Заплазький цукровий завод” Анатолій Шевченко поінформував гостей, що торік було вироблено близько тридцяти тисяч тонн цукру-піску, який пішов виключно на український ринок. Цукровий буряк надходить на завод з чотирьох навколишніх областей. І зараз йде підготовка до переробки сировини врожаю-2007. Росіян, особливо члена правління Московської торговельно-промислової палати Олександра Марченка, зацікавило, чи працює завод на сирці і чому український цукор не надходить на російський ринок. Адже горілчані вироби та вино можна придбати в кожному російському магазині. На що Анатолій Іванович відповів, що митні перепони заважають співпраці з російським ринком, а сирець, яким забезпечувався завод з південноамериканських країн, вже третій рік не надходить на переробку.

Після офіційної частини гостей запросили на берег мальовничої річки Кодими, де вони могли почастуватися вишуканими українськими стравами, помилуватися чудовими краєвидами та переглянути цікаву концертно-розважальну програму.

Розмовляючи з польськими гостями, я поцікавився, як змінилося їхнє життя після вступу до Європейського союзу. Молодший інспектор у справах співпраці з Україною Маршалківського управління Люблінського воєводства Ізабелла Щенсна розповіла, що поляки також боялися, що Німеччина “завалить” їхній ринок дешевим м’ясом. Проте через декілька років польські сільгоспвиробники на кожен гектар стали отримувати дотацію по 200 євро, а за виробництво екологічно чистої продукції отримують додаткову компенсацію у сумі тисяча доларів на гектар. Фермери вже можуть собі дозволити купити нову техніку, елітне насіння, добрива та засоби захисту рослин. Завдяки впровадженню нових технологій лише врожаї пшениці зросли від 35 до 60 центнерів з кожного гектара. Й особливо стало розвиватися садівництво та городництво. А м’ясо коштує на польських базарах шість доларів, що в порівнянні з високими зарплатами доступно кожному полякові.

Російський бізнесмен, директор дирекції з виставкової і конгресової діяльності Московської торговельно-промислової палати Володимир Багров, у свою чергу, зауважив, що в Росії м’ясо і сало коштують однаково — 200 і більше рублів за кілограм. Особливо припав їм до смаку український “стратегічний продукт”, що має чудові смакові якості. А коли росіяни дізналися, що на Троїцькому та Новогригорівському придорожніх ринках сало можна придбати по 2-4 гривні, то виявили бажання прикупити сальця з собою.

Задоволені щедрим та щирим прийомом гості запрошували своїх колег до співпраці та до себе в гості, щоб поділитися досвідом роботи і започаткувати спільні виробничі проекти.

Выпуск: 

Схожі статті