«Хоча горілка і біла,
вона помітно фарбує ніс і
чорнить репутацію».
Антон Павлович ЧЕХОВ
Колупаючи виделкою тістечко, він сидів напроти мене опустивши голову. На вигляд йому можна було дати трохи за тридцять, хоча я точно знав, що лише торік він був студентом четвертого курсу.
Молодий і перспективний, веселий і товариський... Його чекало чудове майбутнє. Але він зробив всього один крок для того, щоб усі перспективи залишилися за спиною...
Рішуче відсунувши від себе недопитий чай, він труснув головою, підняв на мене червоні очі і бадьоро запитав: «Почнемо?»
Історія мого співрозмовника не була багата на яскраві барви. Закінчивши школу, Сергій, як і всі, спробував вступити до вузу. Доля посміхнулася йому, і першого вересня, ставши студентом університету, він розпочав нове життя. У студентському гуртожитку більше не було постійного контролю з боку батьків, не потрібно було трудитися по господарству. Все це залишилося в селі, з яким Сергій розстався, ставши студентом.
Поступово з'являлися нові друзі. Після занять хлопці грали в баскетбол, і вже через три місяці Сергія запросили до збірної університету.
Вечори проходили галасливо і різноманітно. Єдине, що залишалося незмінним, – це пиво або горілка. Відчувши себе дорослими, хлопці все частіше розслаблювалися за допомогою спиртного. Згодом вечірні посиденьки стали невід'ємною частиною життя їхньої компанії, і незабаром мій співрозмовник вже не уявляв собі дружньої бесіди без пляшки.
Незрозуміло чому, але Сергієві перестали подобатися заняття в університеті. Після затяжної гулянки він все частіше вважав за краще виспатися, ніж іти на пари. На тренування приходив млявий і розбитий.
Так минули два студентські роки.
Весь третій рік доля нашого героя постійно висіла на волосинці: проблеми з навчанням ставали все серйознішими. З баскетбольної команди він пішов сам, не чекаючи, доки тренер вижене. Сергій розумів, що причина всіх проблем у частих нічних гулянках, які помітно вдарили і по його здоров'ю. До цього бадьорий і веселий, хлопець поступово перетворився на млявого і меланхолійного.
На четвертому курсі його виключили з університету.
Сумна історія, особливо, якщо чуєш її від двадцятитрирічного... алкоголіка.
Звичайно, потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба у кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили. У суспільстві склався стереотип – п'ють, щоб було приємно. Але для кожного питущого відчуття «приємності» своє: для когось важливо відчути себе «своїм» у дружньому колі, комусь необхідно зняти втому від робочого тижня, комусь потрібно підняти настрій. Одним словом, приводів багато, були б гроші і компанія.
Впевнений, що зараз кожен знає про шкоду вживання алкогольних напоїв. Проте напис, який займає 30% етикетки будь-якої продукції, яка містить спирт, говорить, що алкоголь – отрута, давно вже нікого не зупиняє.
Припустімо, що людина народилася у неблагополучній сім’ї так і не змогла знайти своє місце у житті – це одне. Але коли зовсім нормальна, здорова, а найчастіше ще й успішна, на думку оточуючих, людина починає регулярно прикладатися до чарки і у підсумку потрапляє у залежність, то подібна поведінка може викликати певні запитання.
Як кажуть психологи, основна причина того, що люди починають вживати продукти, що містять спирт, – це спроба знайти вихід з тупикової ситуації. Статистика, у свою чергу, говорить про те, що ця патологія найбільше поширена у молодому віці від 15 до 30 років, серед розлучених або самотніх, а також осіб з низьким рівнем освіти та антисоціальними тенденціями поведінки у підлітковому віці. Що ж стосується статевої приналежності, то поширеність алкоголізму становить 10% серед чоловіків і 3 – 5% серед жінок.
Щодо асоціальних типів наших співгромадян, то вони просто недоодержують необхідну норму підтримки суспільством. Для них відсутня ніша, у якій вони могли б жити, не вступаючи з оточуючими у конфлікт, тому у таких людей народжується протиріччя, яке у чомусь переходить навіть у комплекс. Людина починає усвідомлювати свою непотрібність, і навіть нікчемність. «Я нікому не потрібний! Всім на мене наплювати!». Суспільству ж, по суті, все одно.
У зламний період для нашої країни, коли руйнувалися звичні ідеали, а економіка йшла під укіс, цілі класи людей, як правило, високоосвічених і соціально цілком адекватних, виявилися незатребуваними за своєю основною сферою діяльності. Частина з них зуміла пристосуватися у нових умовах, а частина не знайшла себе у цьому світі. У підсумку чимало чудових інженерів, економістів та вчених просто спилися.
На вулицях нам часто зустрічаються брудні, обірвані і найчастіше важко хворі люди. Але хто знає, можливо ще кілька років тому це були цілком перспективні громадяни з сім’єю та світлими надіями на майбутнє. І ось зараз ця, вже зовсім закінчена для життя в соціумі істота, бреде міськими вулицями, всім своїм виглядом показуючи ту убогість і егоїстичність, які, на жаль, так властиві нашій ментальності.
Дуже часто можна зустріти зовсім «пропитого» алкоголіка, який з піною на губах заперечує свою залежність. Як же все-таки відбувається «підсадження»?
Алкоголь, який надійшов зовні, в організмі людини розщеплюється до вуглекислого газу і води, а проміжні продукти розпаду отруюють організм, який при систематичному вживанні алкоголю виявляється практично отруєним, що і призводить до розвитку алкоголізму. Попутно ферментативні системи, що беруть участь у знешкодженні отруйних продуктів окислення алкоголю, знешкоджують і ендогенний алкоголь, який є не тільки фізіологічною гарантією стабільності емоційного стану, але і відіграє істотну роль в обміні речовин. У результаті цього процесу формується спочатку психічна, а потім і фізична залежність людини, яка випиває, від алкоголю. Людина вже п'є, щоб відчувати себе хоча б непогано. Звідси алкогольні депресії в періоди вимушеного стримування. Формується новий алкогольний спосіб життя.
Не можна забувати і про соціальні фактори, що спонукають до алкоголізму. Безробіття або серйозні проблеми в сім’ї здатні змусити людину «залити» горе алкоголем. Потім знову випити, щоб похмелитися, що, у свою чергу, легко може перейти у довгий запій. У цьому стані людина здатна робити найнеймовірніші вчинки, що часто закінчуються необоротними наслідками. Особливих запобіжних заходів слід дотримуватися представницям прекрасної половини – науково доведено, що звикають до алкоголю вони значно швидше, ніж чоловіки, а вивести їх із запоїв вкрай складно. Зазвичай це вдається тільки лікарям-наркологам.
Якщо людина опиняється в оточенні, яке випиває, то воно неминуче його затягує. Дуже легко наслідувати «ефект юрби», не усвідомлюючи, навіщо ти це робиш. Але найстрашніше, що згубному впливові алкоголю дуже піддається молодь, яка шукає приклад для наслідування серед дорослих. Психологи кажуть, що молодь найчастіше спивається саме в студентські роки, коли з'являється справжня свобода від батьківської опіки. Історія, розказана на початку статті, є реальним тому підтвердженням.
Незрозуміла тривога охоплює, коли бачиш, як у невеликих магазинах продають спиртне тим, кому ще далеко не 18. А в що зазвичай перетворюється улюблене свято випускників – «Останній дзвінок»? Цікаво, чому більшість вчорашніх школярів цього дня виглядають не зовсім тверезими? Хто купує їм у численних кіосках спиртне і сигарети? Добрі дорослі? Чи просто хтось намагається у цей день зробити великий виторг? Чи варто говорити про інше свято, яке означає вихід у доросле життя – випускний вечір? Тут вже старше покоління може порівняти свої спогади про скромний романтичний Випускний з сучасними тусовками, на яких спиртне ллється рікою, а світанок тверезими очима зустрічають лише вчителі.
Масштаби захворюваності на алкоголізм останнім часом б'ють всі рекорди. Найстрашніше, що поряд з чоловіками до цього процесу втягуються і жінки. А кого зможе народити і виховати мати-алкоголічка? Тільки неповноцінного члена суспільства, для якого це життя стане суцільним кошмаром.
Як тільки не вигадували позбавити тих, хто не міг позбутися сам, цього ярма. Серед способів покінчити з ним: «сухий закон», знищені виноградники, адміністративні покарання та багато іншого. Проте, як відомо, всі ці заходи не призвели ні до чого.
У багатьох державах вже сьогодні заборонена реклама алкоголю і тютюну, а за продаж цих продуктів неповнолітнім можна потрапити під суд. Що ж до України, то тільки зовсім байдужа людина не захоче спробувати те, що з таким завзяттям й у таких барвах показують нам по телевізору і на всіх рекламних щитах міста. І як важливо при цьому вчасно застерегти себе від захоплення алкоголем, тому що головна причина хвороби лежить саме у самій людині.
P.S. Коли матеріал вже готувався до друку, до мене зателефонував Сергій і слабким голосом просив позичити грошей. Всього десять гривень…
