Дзвонять дзвони Святопокровського храму, сповіщаючи про Спас. Ізмаїльці, прихопивши букетики ароматних польових квітів, поспішають на службу. У тінистому сквері вишикувалися ряди бджолярів – мед сьогодні користується особливим попитом. Біля одного з прилавків зібралася черга. На великому плакаті написано: «Пасіка родини Мовчанів».
– Вам – травневий, гречаний чи квітковий з липою? А, може, відрізати стільники? – пропонує літня господиня.
Від прилавку неможливо відвести очі – баночки з концентратом сонця дивують незвичністю його відтінків. Темний, як пропечений бурштин, гречаний мед... Світло-жовтий, ледь з прозеленню – акацієвий... А ще віск, прополіс, який творить дива зцілення ...
Родина Мовчанів, яка мешкає в Ізмаїлі, виконала велику роботу, щоб бджілки зуміли зібрати ароматний нектар. Пошук квітучих полів і лугів, договори з місцевими сільгосппідприємствами (а раптом хтось планує обробляти посіви отрутохімікатами, і бджоли загинуть), щоденний копіткий догляд за вуликами. Кожна баночка натурального меду – це велика праця і бджоли, і бджоляра.
– Пасіка наша велика, а ось меду – одні сльози, – говорить Валентина Іванівна. – Так, від посухи цього року постраждали всі, і наші бджілки теж. Ви ж бачите – все навколо вигоріло.
Проте, родина Мовчанів не має наміру полишати улюблену і захоплюючу справу. Бортництвом займаються вони вже понад двадцять років, можна сказати, стали професіоналами. Часто буває на пасіці юна Аля, допомагаючи дідусеві з бабусею.
Багато ізмаїльців знають родини Мовчанів як постачальника якісного натурального меду й охоче купують продукцію цієї пасіки.
