ВОЛОДАР «ПЛАТИНОВОЇ АКЦІЇ» – В ІНТЕРВ'Ю «ОВ»
Найбільш затребуваними в середовищі журналістів в ці дні, звичайно ж, вважаються потенційні члени Верховної Ради VI скликання від Блоку Володимира Литвина. Сам Володимир Михайлович щосили ухиляється від коментарів «з приводу». По-перше, тому, що надзвичайно зайнятий: практично всі лідери Блоку Юлії Тимошенко, «Нашої України» – «Народної самооборони», Партії регіонів і Компартії заявили, що не проти прийняти «народників» до складу майбутньої парламентської коаліції. Переговори з ними Литвин веде особисто.
По-друге, в Народній партії постаралися засвоїти уроки торішньої «парламентської невдачі». Річ у тім, що згідно з усіма екзит-полами партія Литвина, як і нині, долала 3-відсотковий бар'єр. У ці радісно-збуджені години її лідер припустився помилки: оголосив, з ким «народники» мають намір об'єднати зусилля в новому складі Ради. З «високих кабінетів» пролунала команда – «мочити тріумфаторів!»…
В результаті «підкилимових ігор» у регіонах України представники Литвина до парламенту не потрапили. І це при тому, що фракції «народників» є у всіх обласних, міських і районних радах!
Усвідомлюючи неможливість дізнатися подробиці про теперішні переговори Литвина з Луценком, Тимошенко, Януковичем і Симоненком, кореспондент «ОВ» все ж таки спробував розібратися, до кого схильний екс-глава українського парламенту. Моїм співрозмовником став ключовий гравець Блоку Володимира Литвина, депутат Верховної Ради ІІІ, IV і майбутнього VI скликання Олег Зарубінський.
– Олеже Олександровичу, щойно по “НТВ” почув, що, виявляється, у вас навіть не «золота», а «платинова» акція.
– Судячи з наполегливості наших майбутніх сусідів по сесійній залі, моє «ноухавствування» цілком доречне. За голоси членів Блоку Литвина в ці дні борються просто-таки з люттю!
– Навесні 2006-го «золота акція», проте, дісталася Соціалістичній партії; а ваш Блок майстерно витіснили на узбіччя політичної історії України. Не боїтеся, що історія повториться?
– Не боюся. Цього разу ми зробили все можливе, щоб історія з фальсифікацією наших бюлетенів не відбулася. На виборах 30 вересня представників нашого Блоку не було ні в дільничних, ні в окружних виборчих комісіях; контроль за ходом виборів і підрахунком голосів ми могли здійснювати тільки за допомогою спостерігачів. Статус і можливості спостерігача порівняно зі статусом голови, заступника або секретаря набагато нижчі, відповідно, можливості маніпулювання у останніх при підрахунку голосів – вищі. Для нас це було серйозною проблемою.
– Виходить, результат став для вас приємною несподіванкою?
– З приводу несподіванки (або раптовості) нашого обрання у Верховну Раду – ми спочатку розраховували набрати достатню кількість голосів, щоб пройти до парламенту. Сама кампанія Блоку Литвина (до нього входять Народна партія і Трудова партія Михайла Сироти – авт.) була побудована на цивілізованій, сучасній основі. Звичайно ж, буде аналіз всіх плюсів і мінусів кампанії. Але вже сьогодні можу сказати офіційно: будь-яких серйозних помилок під час кампанії не було.
До речі, чи не могли б Ви повідомити мені останні цифри з Центрвиборчкому? Я щойно повернувся з чергових перемовин, за 20 хвилин повинен бути в студії “НТН” (телекомпанія, яку прийнято пов'язувати з «донецькими», тобто з Віктором Януковичем – авт.), ніколи увійти до інтернету.
– Чому ж, можу. У вас майже 4 відсотки голосів.
– А у соціалістів?
– Вони протягом останніх трьох годин втратили 0,06 і на цей час мають 2,90 відсотка.
– Ну, тоді можна упевнено сказати: вони не пройдуть!
– Чи не вважаєте Ви, що і ваш показник – теж не дуже завидний?
– Можна міркувати, багато чи мало для нас 4 відсотки. Але тут треба зробити поправку на те, що до парламенту пройшла позапарламентська сила, усунена від влади півтора роки тому. У нас не було, на відміну від відомих Вам політичних сил, парламентської трибуни; наші ініціативи й пропозиції відверто ігнорувалися і владою, і засобами масової інформації. Більш того, сама політика ЗМІ, зокрема державних, була явно спрямована на «непроходження» Блоку Литвина.
– До кого розраховуєте прилучитися після офіційного оголошення результатів виборів?
– Слово «прилучитися» тут не зовсім підходить: примикати ми ні до кого не будемо. Співпрацювати – будемо. Але це питання буде вирішено після дуже ретельного аналізу і, звичайно, офіційного обнародування результатів виборів.
У нас три основні вимоги до потенційних партнерів по коаліції. Перше: вони повинні підтримати нашу програмну вимогу про встановлення в Україні погодинної оплати праці. Друге: збільшення частки зарплати в одиниці собівартості продукції. Третє: негайна інвентаризація землі. Виторговувати ж для себе портфелі в Кабміні або крісла спікера/віце-спікера у Верховній Раді в обмін на «лояльність» ми не можемо за визначенням.
– Вже зараз ваші «доброзичливці» радять не йти в союзники до Партії регіонів. Мовляв, Соцпартія рік тому ризикнула «лягти під донецьких» – і програла все що тільки можна.
– Паралель із СПУ – некоректна, ми абсолютно інші. «Шістковість» – це не наша якість, ми ніколи не були ні дезертирами, ні зрадниками. Хай вже краще аналогію з соціалістами застосують до себе інші політичні сили.
– У чому, на Ваш погляд, Соціалістична партія України припустилася помилок?
– Помилки соціалістів – це їхні і лише їхні проблеми.
На мій погляд, однією з помилок стало видання тиражем понад 10 мільйонів примірників передвиборних газеток, в яких пакостили чимало політичних сил. Основною ж «мішенню» був Блок Литвина. Очевидно, Бог таки шельму мітить. Не дарма волею долі Соцпартії в минулій кампанії дістався номер «6»!..
– У завершальні дні підбиття підсумків виборів раз у раз вкидаються моторошні історії, пов'язані з неправильною поведінкою виборчкомів або спостерігачів на окремих дільницях.
– Ці інциденти жодним чином не вплинуть на ухвалення ЦВК серйозних рішень. Головне, щоб жодну політичну силу не тягла до парламенту «за вуха».
Ну а те, що в Донецьку сорок грузинських або п'ятдесят абхазьких... Знаєте, всі ці речі я слухав з іронією.
