Про цю історію чимало говорили в Одесі, пройшов і сюжет у телевізійних новинах. "Мазді", яка в’їхала на Думську площу, стовпчик-обмежувач, що здійнявся, пробив днище, подушки безпеки, які спрацювали, вибили переднє скло, постраждали люди, що сиділи у машині. Пов'язано це було, за початковою версією, із тим, що на Думську площу мають право в'їжджати лише працівники мерії, оскільки вони працюють у цьому районі. Нещаслива ж стороння "мазда" пройшла без дозволу услід за машиною одного із заступників міського голови. Однак розмови про це припинилися тоді, коли з'ясувалося: у постраждалому автомобілі сидів громадянин, який працює на реставрації Одеського оперного театру. Він віз склад, необхідний для завершення одного із видів реставраційних робіт. Тобто, теж їхав на роботу.
– У мене на столі лежить конкретний запит із конкретним формулюванням: "Коли, ким і на підставі чого встановлено засіб обмеження руху на Приморському бульварі, кому належить даний пристрій? Чи є на проїзній частині Приморського бульвару дорожні знаки, які інформують учасників дорожнього руху щодо наближення до даного пристрою?" Чимало в цьому листі й інших запитань, на які доведеться відповідати не лише нам, але й одеській міській владі, – розповідає начальник відділу дорожнього нагляду УДАІ ГУ МВС України в Одеській області полковник міліції Володимир Литвяк.
– На жаль, досить часто нам доводиться стикатися із тим, що в місцях загального користування, біля супермаркетів, громадських будинків, – встановлено без узгодження із ДАІ засоби обмеження дорожнього руху. Як ці пристрої називаються, принцип їхньої дії та чи дозволено використовувати їх в Україні, нам невідомо, – говорить В.В. Литвяк. – Їх самостійно встановлюють власники усіляких стоянок, кишень для автомобілів тощо.
Будь-який хоч трохи освічений учень знає: на все в державі існують стандарти. Без них відповідати за нормальну роботу того чи іншого пристрою, якість будь-якої речі ніхто не буде, тому що невідомо, із чого зроблено даний об'єкт, до яких наслідків може призвести його експлуатація у нашому кліматі, у звичайних або екстремальних умовах. Все ж таки експериментальні засоби обмеження руху узгоджуються навіть не із ДАІ області, а із ДАІ України. Існує відпрацьована методика – направляється запит до департаменту ДАІ України, виходить дозвіл, розробляється технічна документація на конкретний пристрій, який сертифікується й лише тоді його можна застосовувати. Експерименти у сфері дорожнього руху – справа серйозна, й на людях їх ставити не можна.
Обмежувач на бульварі в мерії встановлювали не діти – дорослі люди, однак, за словами фахівців облДАІ вже при первинному розслідуванні НП, що сталася, виявлено низку серйозних порушень. Так, біля в'їзду на бульвар встановлено знак "Рух заборонено". Але він ніяк не інформує водія, який перебуває на проїзній частині в потоці руху ("мазда" йшла за іншим автомобілем, і у водія огляду не було) щодо встановлення додаткових засобів обмеження в'їзду. Мав бути інформаційний щит, який попереджає, що на даній ділянці є пристрої, застосовувані як експеримент.
Ось тому, коли пройшла машина, яка мала доступ до зони перед мерією, а наступну, за сигналом стовпчика-обмежувача висотою близько 40 сантиметрів, який надійшов невідомо звідки, вдарив у днище, присутні впали у шок.
– Водій та пасажир автомобіля "мазда-323" одержали тілесні ушкодження, – розповідає Володимир Литвяк. – Ми ведемо ретельне розслідування пригоди. Але скажу однозначно: знак "Рух заборонено" не обмежує руху транспортних засобів, у яких люди прямують додому, на роботу тощо. А водій "мазди" їхав на роботу. Хто ж і як керував обмежувачем, нам ще треба розібратися під час перевірки. Ми знайдемо людину, яка натиснула на кнопку пульта й дала сигнал на підняття обмежувача...
На жаль, НП біля мерії – не єдиний випадок ігнорування вимог ДАІ в Одесі. Червоно-біла розмітка переходів – із цієї ж серії.
– Звичайно, вона виглядає дуже гарно, – кажуть працівники ДАІ. – Але хто вимірював коефіцієнт зчеплення, гальмовий шлях автомобілів на цьому покритті? В кожному разі, для нас це загадка.
Але проблема навіть не в цьому. Справа в тому, що дана розмітка має свій номер у довіднику стандартів й позначає пішохідні переходи, де немає світлофорного регулювання, і пішохід має перевагу стосовно транспортного засобу. Її ж почали наносити й на регульованих пішохідних переходах. Ситуацію, коли людина, яка погано бачить, не звертаючи уваги на світлофор, піде по червоно-білій розмітці, на якій в неї – перевага, а на світлофорі у цей час буде дано дозвільний сигнал машинам, цілком прогнозовано. Й хто тоді буде винний у тому, що сталося. Водій, пішохід чи той, хто наніс гарненьку розмітку, не порадившись із фахівцями?
Ще одна одеська проблема – світлофори, які говорять. Начебто б добра справа, але невиразна дикція, нерідко збиті часові показники серйозно ускладнюють життя пішоходам. Про стан же мешканців прилеглих будинків, у яких цілодобово під вікном бубонить такий монстр, й говорити не доводиться...
– Вони усі кустарного виробництва, – говорить Володимир Литвяк. – Задумувалася добра справа – допомогти людям, які погано бачать. У результаті їм надали ведмежу послугу. За умови лінійного руху транспорту без перехресть та поворотів – це зручно, коли співають птахи, грає музика. На перехрестях же, які вимагають підвищеної уваги, такі сигнали небезпечні. Постійне ж голосове тло порушує законодавство щодо дотримання тиші.
І прикладів таких не злічити.
Чи можна змінити ситуацію? Звичайно. Й робиться це дуже просто, із дотриманням законодавчих вимог. Просто усі зміни, пов'язані із дорожнім рухом, узгоджують із відповідними службами. Й тоді не вийде, як на Миколаївській дорозі, де по шляху руху від Ярмаркової площі до "Молодої гвардії" між трамвайною лінією та проїзною частиною відсутній бордюр. У результаті при ожеледі транспортний засіб виносить на трамвайну лінію. І не дай Боже у ту хвилину там опиниться трамвай...
Відповідні служби облДАІ до міської влади з вищеописаних та інших проблемних питань зверталися регулярно й письмово. Хоч якоїсь серйозної реакції не надійшло, в кожному разі дотепер...
