Одеський прес-клуб реформ «Порто-франко», мабуть, єдиний у країні з подібних собі, що має власну назву і впевнено працює у регіоні протягом півтора останніх десятиріч. Він представляє Український освітній Центр реформ, що у свою чергу є благодійною організацією, котра вивчає проблеми пострадянського простору на прикладі, зокрема, незалежної України. Роботою «Порто-франко» всі ці роки беззмінно керує журналіст-практик Анатолій СТАНЧЕВ.
– Система прес-клубів, аналогічних нашому, виникла в країні в другій половині 90-х років минулого сторіччя, – розповідає він. – Це – унікальне явище, свого роду регулятор інформаційного ринку. Ми – з'єднувальна ланка між журналістами і фахівцями будь-якої сфери, що обумовлює життєдіяльність суспільства. За винятком політики (про цей аспект скажу трохи пізніше).
– Анатолію Георгійовичу, будь ласка, про головні напрями і форми роботи прес-клубу.
– Якщо говорити про форми, то це засідання, «кругл» столи», прес-конференції, брифінги, прес-тури. Головним же, можна сказати, стратегічним напрямом із самого початку було позначене висвітлення ходу різних реформ (економічної, пенсійної, податкової, житлово-комунальної, освітньої, екологічної, реформи, що стосується проблем малих міст, антикорупційної, гендерної політики).
– Сказане Вами підтверджує: політика відсутня…
– Як такою ми нею справді не займаємося. За винятком тих моментів, коли йдуть передвиборні кампанії і самі вибори. У ці періоди ми стаємо незалежним громадським прес-центром, котрий ні за кого не агітує і ні до чого не закликає, але акумулює об'єктивну інформацію і поширює її. Якщо зазвичай ми на місяць відпрацьовуємо від 4-х до 6-ти різних тем, то перед виборами та у дні їх проведення ця цифра як мінімум подвоюється. Журналісти, які приходять у ці періоди до нас, можуть скористатися безліччю інформаційних джерел, починаючи від повідомлень колег і закінчуючи різними веб-сайтами. Вони, як правило, узагальнюють все побачене, почуте і прочитане у нас, відразу складають власні коментарі про те, що відбувається, і розсилають їх електронною поштою у свої ЗМІ.
– Хто були гістьми прес-клубу «Порто-франко» за минулий період?
– Господарські керівники міста і області, бізнесмени, діячі науки, педагоги, представники агропромислового комплексу регіону, екологи, містобудівники й архітектори, правоохоронці, працівники дипломатичних місій в Одесі й Україні, народні депутати, громадські діячі. Якщо говорити про персоналії, то це народні депутати різних скликань Василь Калінчук, Антон Кіссе, Юрій Костенко, Юрій Кармазін, Олександр Зінченко, Андрій Шевченко, свого часу Посли США в Україні Карлос Паскуаль і Вільям Тейлор, другий секретар посольства Королівства Нідерланди Бас Велс, радник Посла Великої Британії Вінсент Дивай, міжнародні спостерігачі на різних виборах, що проводилися в країні, з Німеччини, Голландії, Росії, Франції, Польщі та інших країн.
Хочу підкреслити, що наш прес-клуб зареєстрований, як недержавна громадська неприбуткова організація. Тому діапазон роботи його досить широкий: від підтримки знову ж таки громадських організацій, котрі борються за поліпшення екології регіону чи проти гендерного насильства – до широких кампаній, пов'язаних з головними подіями в житті суспільства.
– Будь ласка, детальніше про таку форму роботи, як прес-тури.
– Їх я вважаю найбільш життєдіяльною та ефективною формою роботи. Виїзні засідання ми проводимо як на Одещині, так і за її межами. Як правило, подібні поїздки згуртовують самих журналістів, що вільно і невимушено спілкуються між собою, одержують найбільш достовірну інформацію з перших вуст із запланованої теми. Такими були, наприклад, прес-тури до Южного, Ізмаїла, Теплодара, Іллічівська, Біляївки, Великої Михайлівки, Білгорода-Дністровського. Тут предметом зацікавленого обговорення стали проблеми розвитку малих міст і захисту навколишнього середовища.
Більш широке і різноманітне коло питань обговорювалося під час поїздок до Рівного, Івано-Франківська, Херсона, Миколаєва. До речі, з нашими південними сусідами ми контактуємо постійно, проводячи спільні засідання чи то у нас, чи то в них. Маємо міжнародні зв'язки. Так, координатор прес-клубу Марія Савченко побувала на стажуванні в США, де мала можливість обмінятися досвідом щодо організації роботи з представниками подібних організацій цієї країни.
За «путівками» «Порто-франко» кілька груп одеських журналістів відвідали Польщу, країни Балтії, Грузію, Молдову.
Значно розширюють наш діапазон праці і коефіцієнт корисної дії виграні нами міжнародні гранти. Наприклад, з 2004 по 2007 рр. ми стали власниками 5 грантів, що стосуються становлення і розвитку сучасної української журналістики. Їхні теми: «Юридична підтримка регіональних засобів масової інформації», «Роздержавлення комунальних медіа», «Центр безплатних юридичних консультацій для працівників друкованих та електронних видань», «Школа молодого сучасного журналіста». Останній з них, що стосується виховання та становлення молодих журналістів, плануємо відпрацювати разом з відділенням журналістики філологічного факультету Одеського національного університету ім. Мечникова. Це наш своєрідний новорічний сюрприз – подарунок для них. Він передбачає участь у навчальному процесі відомих одеських журналістів та фахівців «паблік рілейшн», які дадуть студентам і всім бажаючим слухачам те, чого немає у вузівських програмах і підручниках.
– Анатолію Георгійовичу, чи все так гладко і безхмарно у Вашій роботі?
– На жаль... Ще донедавна прес-клуб займав орендоване приміщення в спеціальному проектно-конструкторському НДІ по вулиці Велика Арнаутська, 72/74. Але в наші рейдерські часи будинок був викуплений якимсь олігархом, і орендна плата підскочила настільки, що з нею не впоратися навіть потужній фірмі, не говорячи вже про таку громадську організацію, як наша.
А шкода... Адже приміщення прес-клубу було не просто місцем для проведення прес-конференцій, брифінгів, «круглих столів», але і будинком для всіх одеситів, які вважають себе близькими до журналістики. Сюди наш брат заходив, як до рідної квартири. З'явилася вільна годинка-друга – заскочив на чашечку кави або чаю, дізнався про останні новини, у разі потреби скористався комп'ютером, набравши і відправивши терміновий матеріал, за телефоном домовився про наступні зустрічі, подивився по телевізору інформаційний випуск регіональних, державних або міжнародних компаній... Наші колеги з інших областей у першу чергу також навідувалися сюди. Адже тут вони одержували не тільки необхідну поточну інформацію. Прес-клуб був для них важливим джерелом знайомства з історією і сьогоднішнім днем регіону…
Проте, ми продовжуємо працювати, влаштовуючи зустрічі на тимчасово орендованих територіях, шукаючи шляхи виходу зі становища, що склалося…
