За підсумками комплексної перевірки Іллічівського морського торговельного порту щодо дотримання вимог Закону «Про охорону праці» фахівцями Держміськпромнагляду і результатами розслідування двох нещасних випадків зі смертельним кінцем, що відбулися минулого року, на підприємстві вжито дуже серйозних кардинальних заходів щодо недопущення таких трагедій у майбутньому.
Це й стало темою нашої бесіди із заступником начальника порту Юрієм Яковищенком. Одну за другою Юрій Дмитрович викладає на стіл акуратно підшиті теки з документами і говорить:
– Звичайно, після того, що сталося, ми посилили профілактичну роботу з точки зору виробничої безпеки. Але, повірте, займаємося цими проблемами постійно. А під час останнього професійного розслідування було встановлено дванадцять конкретних посадових осіб, які з тих чи інших причин не виконали свої обов'язки, які стосуються промислової безпеки і охорони праці.
Як з'ясувалося, насамперед, у порту провели повторний інструктаж з дотримання безпеки навантажувальних робіт як докерів-механізаторів, так і всіх інженерно-технічних працівників. На це ж була спрямована перевірка знань портовиків щодо охорони праці. Іспит, як лакмусовий папірець, виявив пробіли у рівні підготовки людей. Особливо деяких стивідорів, змінних і групових механіків. Отож декому довелося повторно сідати за парту, знову вивчати нормативно-правові документи з охорони праці.
Темі створення безпечних умов праці у всіх підрозділах підприємства присвячені й регулярні щомісячні наради за участю керівників середньої ланки. Як правило, відбуваються вони за графіком – кожен третій четвер поточного місяця. Ще впровадили й таке нововведення: на звіт керівника підрозділу, де стався нещасний випадок, запрошуються й причетні до причин цього особи. Це – бригадири, майстри, стивідори, змінні заступники начальників складів. І вони на таких нарадах не просто статисти, а повноправні учасники, які доповідають про вжиті особисто ними заходи з недопущення у майбутньому виробничого травматизму.
І це ще не все. Так, перероблені й доповнені посадові інструкції щодо охорони праці, пов'язані з обслуговуванням різних механізмів і кранів. Ураховували при цьому, насамперед, те, що порт є підприємством підвищеної небезпеки, і до вантажних робіт варто ретельно готуватися, акцентувати увагу учасників виробничого процесу на питаннях безпеки. Про вірно обраний шлях говорить і статистика: 90 відсотків нещасних випадків у порту за минулий рік відбулися з організаційних причин. Але ж, щоб виключити їх, не потрібно жодних витрат, а лише безумовне виконання вимог інструкцій і нормативних актів щодо охорони праці, посадових обов'язків кожного на своєму робочому місці. Нерідко при розслідуванні нещасних випадків з'ясовується, що потерпілий свідомо пішов на те чи інше порушення. У таких випадках спрацьовує неписане правило – либонь минеться. І, як це не парадоксально, такі речі відбуваються не з новачками, а з людьми, які мають солідний професійний досвід і стаж роботи за спеціальністю не менше, ніж десять років. Це добре знають у службі охорони праці підприємства і, приділяючи багато уваги навчанню молоді, намагаються не упускати з поля зору й ветеранів.
Переглядається система організації контролю за створенням умов безпечної праці на всіх етапах технологічного провадження робіт. Задіяна й така практика: у бригадах докерів-механізаторів поруч із ветеранами ставлять новачків. І тут можна бути впевненим, що наставник у процесі роботи завжди допоможе молодому напарникові прийняти правильне рішення, засвоїти той або інший прийом робіт.
Пошук поліпшення умов безпеки праці триває і в інших напрямах. У діючу систему охорони праці постійно вносяться зміни, корегування, посилюється контроль з боку бригадирів і майстрів, інших керівників середньої ланки. Саме з ними провадяться окремі цілеспрямовані наради, для них же організовуються спеціальні семінари. Більше того, тепер за нещасний випадок, який стався в підрозділі, відповідають не лише вищі начальники, але й бригадири. І робиться це для того, щоб розширити список відповідальних за створення безпечних умов праці на виробництві з метою посилення і забезпечення контролю на кожному етапі виробничого процесу. Але це, звичайно, не знімає відповідальності з організатора робіт. Потрібно враховувати й те, що стивідор, як правило, веде одночасно два-три судна, і йому складно стежити за ситуацією на всіх технологічних лініях. А ось справедливо поділена відповідальність з бригадиром дає свої результати.
Ще один факт, яким цілком справедливо пишаються іллічівські портовики, – кардинально переоснащений кабінет охорони праці, де щотижня відбуваються навчання і перевірка знань, співбесіда при прийомі на роботу десятків людей. Для цього тут є всі необхідні технічні засоби і наочна агітація: комп'ютер останнього покоління (на підході ще один), телевізор, бібліотечка.
– Шкода, що Кабмін скасував типове положення про кабінет охорони праці, – скаржиться Юрій Яковищенко. – Адже цей навчальний клас – відмінна допомога для тих, хто займається охороною праці на виробництві. Отож втрачати кабінет охорони праці ми не будемо.
До речі, у порту кардинально змінили й систему проведення вступних інструктажів. Раніше вони відбувалися безпосередньо на підприємстві, зараз – за територією порту, у спеціально обладнаному приміщенні. А слухачі, переважно, майбутні портовики, ті, хто за посадовими обов'язками незабаром стане учасником технологічних процесів на причалах. Також проходять тут вступний інструктаж учні ПТУ, студенти, які перебувають на виробничій практиці, співробітники фірм-партнерів підприємства, тальмани, люди, які займаються маркуванням вантажів та ін. Коротше кажучи, без відмітки служби охорони праці про проходження вступного інструктажу і одержання відповідного допуску жодна людина не переступить прохідну порту. Цю роботу на підприємстві прямо пов'язують з профілактикою травматизму.
Власне, як і стан техніки. А сьогодні саме вона й викликає тривогу. Портальні крани застарівають, їхній парк давно не оновлявся, хоча така програма в порту є і розрахована до 2010 року. Однак фінансова ситуація на підприємстві така, що придбати потрібну кількість кранів практично неможливо. Наприклад, минулого року вдалося ввести до ладу лише один тиловий контейнерний перевантажувач на першому терміналі. Ну і заплановано модернізацію старих кранів, що рівноцінно заміні практично всього їхнього устаткування. Крім цієї техніки, вкрай необхідні перевантажувачі, навантажувачі.
Частково розв’язати цю проблему допомагають підприємства, з якими порт пов'язують договори про спільну діяльність. Таких партнерів у іллічівців близько десяти. Але практично свою частку у відновлення перевантажувальної техніки поки що вносять лише дві фірми – «Трейс», «Метекс». У такій ситуації, вважають фахівці і керівництво порту, зручніше передати керування спільною діяльністю партнерам. І перші кроки в цьому напрямі вже зроблені. Так, з 1 листопада минулого року як виробничий експеримент фірмі «МВ» передано склад № 7. Її представники тепер займаються проблемами завезення вантажів, відновленням техніки, найманням людей на роботу. А портові йдуть відрахування залежно від вкладених коштів у спільну діяльність. А це і причали, і крани, і устаткування. І ще порт залишає за собою контроль за провадженням робіт, їхньою безпекою, охороною праці.
Вимагає до себе підвищеної уваги стан внутрішньопортових доріг, причалів, покриттів. Дещо тут вже робиться: поступово ремонтуються дороги, переїзди, замінюються шляхи, плити перекриттів. Однак відбувається все це не так швидко, як хотілося б. Знову все впирається у фінансування.
І все-таки, не так вже погано живуть портовики. З боргами розрахувалися, стали твердо на ноги. Тепер необхідні вкладення. Вихід – у залученні більш високотарифних вантажів, що дозволить більше заробляти. Що ж, дорогу здолає той, хто йде.
