Взявшись за питання газифікації центру Бессарабії, депутат обласної ради Георгій Іванович Арабаджи, насамперед, ознайомився з проектною документацією. Вона безнадійно застаріла, довелося готувати новий проект. Газопровід же повинен розв’язати проблеми не лише Арцизького і Тарутинського, але й Саратського районів. Інша гілка піде на Білгород-Дністровський. У подальших планах – газифікація Татарбунар, Ізмаїла, Кілії. Заступник голови обласної ради Г.І. Арабаджи чудово усвідомлює: розмах великий, що потребує і великих зусиль.
– Перша ділянка будівництва – і чималі витрати, – згадує Георгій Іванович. – Випадок неординарний – ми одержали дозвіл підключитися до магістрального газопроводу, що подає «блакитне паливо» у Європу! Польові роботи щодо цього складного проекту почалися у 2004 році. Зазвичай врізування роблять наприкінці будівництва. Але ми вирішили йти зворотнім шляхом: спочатку підключитися до газопроводу, а потім вже тягти від нього труби. І, вважаю, в умовах політичної нестабільності вчинили абсолютно вірно. Уявіть, якби ми побудували мережу, а потім одержали відмову у підключенні до «магістралки»! Зараз же на вході встановлено всі лічильники, для подачі газу потрібно лише відкрити засувку.
Відповідно до проекту, перша черга газопроводу проляже на 34 кілометри. Її вартість – близько сорока мільйонів гривень. Оскільки йдеться про використання газотранспортної системи України, фінансування здійснюється винятково з держбюджету. Ні про жодних приватних інвесторів і мови не може бути! Однак після 2005 року потік фінансування раптом припинився. У 2006-му виділили трохи більше двох мільйонів гривень, у минулому – ані копійки.
Зараз працівники компанії «Укрбудтрансгаз» прокладають труби до Арциза, де, після спорудження ГРС, буде газифіковано районну лікарню. Однак відсутність коштів поставило проект під загрозу зриву. Справа в тому, що, відповідно до технології, на десятому кілометрі на трубопровід необхідно встановити спеціальний антикорозійний захист. Обласна рада ухвалила рішення виділити для цього 800 тисяч гривень. Щоб дійти до 10-го кілометра, довелося зробити три так звані проколи під трасами, зокрема, під залізницею.
Будучи цими днями в Тарутиному у газових справах, Георгій Іванович домовився з головою Тарутинської райради Георгієм Івановичем Топалом про спільну поїздку до столиці, щоб переконати відповідальних осіб у необхідності поновлення фінансування будівництва. Але ж справа не лише в газифікації соціальних об’єктів і житлових будинків. З переходом на «блакитне паливо» нарешті можна буде припинити варварське вирубування місцевих лісонасаджень.
Коли ж настане щасливий день запуску нового газопроводу? На нього з нетерпінням чекає Бессарабія.
