Шановна редакція «Одеських вістей»! З новорічними вітаннями і найкращими побажаннями, Ваш читач. Якщо знайдете можливим, надрукуйте віршовану біль душі.
ЧИ БУДЕ ТАК?!
Вкраїно рідна, крізь туманів дим
Коли до тебе сонечко проб’ється?
Через спекоти літа, холод зим
Твоя нам ласка щиро посміхнеться?
Вкраїно мила, Богом нам дана,
Красою сильна, щедра і багата,
Ще зовсім юна, а така сумна,
Коли ж в твоїй душі засяє свято?
Вкраїно мила, мудрий твій народ,
Хоч «гетьманів» вже явно забагато.
Амбітність їх – причина всіх незгод,
І не в усіх, на жаль, ума палата…
Чи оживе вмираюче село,
Чи в ньому сміх дитячий залунає?
Земля – добра і сили джерело,
Хто про її господаря подбає?
Матусенько, коли зневіри чад,
Як сон поганий звіється вітрами,
Коли в Верховній запанує лад
І злагода між владними гілками?
Коли добробут, як на храмі дзвін,
Покличе українців всіх додому?
Чи зможе помаранчевий Кабмін
Державу будувати по-новому?
Матусю рідна, певно визрів час
Осмислити, що ти одна-єдина.
Ми любимо тебе, ти любиш нас,
А спільне наше ім’я – Україна!
