Я сподівалася, що у довгому коридорі Ренійського соцзабезу збереться багато людей, адже напередодні у місцевій газеті було оголошено, що начальник Головного управління праці і соціальної політики Одеської облдержадміністрації О.П. Китайська провадитиме прийом громадян. Проте до призначеного часу прийшло... всього четверо.
Щоправда потім, протягом дня люди ще підходили, і Олена Петрівна прийняла в цілому 11 жителів Рені і Ренійського району, приділивши кожному максимум уваги, давши вичерпні відповіді на всі запитання.
Далеко не всі прохання можна було задовольнити – багато з них виходили за межі законодавства. Наприклад, Ніна Григорівна Антипова, ветеран праці, яка має статус «дитина війни», мріє про путівку до санаторію. Так, є державні програми, згідно з якими путівками забезпечуються учасники бойових дій, інваліди війни та деякі інші категорії громадян. У минулому році за рахунок Держбюджету пройшли санаторно-курортне лікування 24 жителі Ренійського району, на черзі залишаються 53 особи. Щодо ветеранів праці, то на їхнє оздоровлення з державної скарбниці коштів поки що не виділяється. Путівки, у принципі, можуть закуповуватися за рахунок місцевих бюджетів, але вони, як відомо, вкрай обмежені у своїх коштах.
Поки що немає можливості розв’язати проблему, з якою звернулася Валентина Миколаївна Васельхо, колишня вчителька, а нині – пенсіонерка. Вона прийшла клопотати за брата, який багато років жив і працював у Рені, і, як багато радянських громадян, частину зарплати відкладав «на книжку». На сьогоднішній день брат живе у прикордонному селі Чишмікіой, що неподалік від Рені, є громадянином Молдови, і не може одержати свою тисячу гривень: відповідно до постанови Кабміну, внески повертаються громадянам України. І таких випадків, особливо у прикордонних районах Одещини, досить багато. Можливо, у перспективі столичні чиновники внесуть доповнення і виправлення, а поки що спеціалістам управління праці і соціального захисту населення залишається тільки розвести руками і поспівчувати людям похилого віку.
Побував на прийомі в О.П. Китайської і ветеран праці Іван Миколайович Лунгу, який все життя пропрацював у побуткомбінаті. Портрет цієї людини тричі розміщували на районній Дошці пошани. Про його заслуги свідчить повна коробочка медалей і товста папка грамот, які ветеран праці розклав перед Оленою Петрівною Китайською: передовик виробництва, наставник молоді, доблесний дружинник. Сьогодні Іван Миколайович одержує 657 гривень пенсії. Якщо згадати ціни, що ростуть як на дріжджах, – не густо. Літня людина прийшла порадитися, як одержати надбавку за роботу у роки війни, яка ніде документально не врахована?
Цілу низку запитань поставили представники районної організації Спілки ветеранів Афганістану на чолі з Іваном Івановичем Буценком. Наприклад, як одержати належні за законом пільги, якщо їхнє фінансування не передбачене Законом про Державний бюджет?
Раїса Василівна Бригадир, яка виховала вісім дітей, також була на прийомі. Багатодітна мати розповіла Олені Петрівні про те, що виростила своїх дітей без допомоги держави, ніколи не користувалася пільгами – чоловік-залізничник завжди багато працював і забезпечував родину. Протягом трьох років багатодітна родина не може встановити у своїй квартирі індивідуальне опалення на природному газі – тільки зовнішня труба коштує півтори тисячі гривень. На жаль, у цьому випадку управління праці і соціального захисту не може надати родині допомогу. Єдине, що можна зробити, просити керівництво міста і району про виділення одноразової матеріальної допомоги.
Коли пішов останній відвідувач, ми попросили О.П. Китайську прокоментувати прийом громадян.
– Багато запитань і проблем виникло через недосконале законодавство. Поряд з тим, що в нас є багато хороших законів щодо соціального захисту населення, часто залишають бажати кращого підзаконні акти, а іноді вони просто відсутні. Проте, сьогодні всі державні зобов’язання фінансуються у повному обсязі – пільги ветеранам, допомоги родинам з дітьми, субсидії, причому фінансування щороку зростає. Всі виплати провадяться вчасно. Зріс і рівень пенсій, багато хто одержав хорошу добавку. Але є проблеми: сьогодні люди порушували питання оздоровлення, забезпечення ветеранів війни автомобілями.
На завершення Олена Петрівна відзначила, що у даний час на органи соціального захисту населення покладено багато функцій, вони охоплюють дуже широкий спектр питань. При цьому рівень заробітної плати залишає бажати кращого. Як наслідок – звільняються хороші фахівці, а тих, хто приходить на службу, потрібно довго навчати.
Ці слова підтвердив начальник Ренійського УПСЗН Жанна Володимирівна Строганова:
– За останні два роки колектив нашого управління оновився на 38% – за власним бажанням звільнилися 12 працівників. І не дивно: оклад спеціаліста – 490-496 гривень (середня зарплата на підприємствах Ренійського району становить 962 гривні – прим.авт.).
І все-таки управління праці і соціального захисту населення далі виконує нелегкі, але дуже важливі функції.
– Ми ставимо перед своїм управлінням завдання комплексного підходу до розв’язання проблем, – сказав голова Ренійської райдержадміністрації Андрій Миколайович Булгаров. – Ось вже другий рік ветерани війни і діти війни одержують талони на безплатний проїзд у громадському транспорті. З підприємствами, що надають житлово-комунальні послуги, звірювання даних провадиться винятково в електронному варіанті, що значно прискорює роботу з надання пільг. Ухвалена і діє районна програма «Милосердя», відповідно до якої у минулому році 179 інвалідів і малозабезпечених громадян одержали цільову допомогу. Найпильнішу увагу райдержадміністрація приділяє Будинку милосердя, що розташований у селі Новосільському: установлено індивідуальне опалення на природному газі, зміцнена матеріально-технічна база. За минулий рік було провадено 24 координаційних ради з питань соціального захисту малозабезпечених громадян. Райдержадміністрація постійно провадить виїзні прийоми громадян, зокрема за участю фахівців УПСЗН, завдяки чому оперативно розв’язуються проблеми людей. І той факт, що у минулому році зменшилася кількість звертань громадян до управління праці і соцзахисту райдержадміністрації, варто розцінювати як результативність виконаної роботи.
