Так з гордістю говорить про себе Домникія Петрівна Мурашко. І діагноз цей передався у спадщину. Старша онучка Арина працює методисткою Іванівського РБК. Донька Валерія – педагог, пише сценарії вечорів, свят, багато допомагає у культроботі мамі. Домникія Петрівна стала на цю стежку давно і ось вже 45 років з неї не звертає. А почалось так:
– З самого раннього дитинства я дуже любила співати, наслідуючи голос Русланової, який звучав із домашнього патефона. На районному огляді виконала пісню «Валенки» – і тоді, у 15 років, чітко визначила свою «пісенну» долю, – розповідає Домникія Петрівна.
У подальшому її ім’я стане гордістю не лише Іванівського району. Народний ансамбль «Дуняша» став справді народним завдяки невтомному культпрацівникові, організаторові ансамблю Домникії Мурашко. Її «дітище» далі живе і тішить людей своїм мистецтвом. Сама вона, виростивши двох дітей і двох онуків, залишається у лавах, ділиться своїм професійним досвідом з молодим поколінням, прищеплюючи доброту, працелюбність, любов до прекрасного. Популярністю користується аматорський клуб «Оберіг».
Ансамбль «Дуняша», як і його створювачка, відзначені багатьма грамотами Міністерства культури, обласного управління культури, районного відділу культури. Нагороджена медаллю за участь в обласних фестивалях «Хороводи дружби» тощо.
Домникія Мурашко у 2006 році удостоєна губернаторської стипендії. За 45 років праці нею було створено багато цікавих програм, агітбригад, театралізованих свят, КВК…
