Відродження Одеського національного академічного театру опери та балету перегукується із сюжетом балету П. Чайковського «Спляча красуня». Його відновлено у репертуарі, і подія ця присвячена 380-річчю від дня народження французького письменника Шарля Перро, за мотивами казок якого і було створено балет.
Незважаючи на те, що вистава йде, як правило, удень, зала для глядачів – під час її демонстрації – буває заповненою аж до гальорки. Люди різного віку з неослабним інтересом стежать за дійством, що розгортається перед ними на сценічних підмостках... А воно розповідає про те, як юну Принцесу Аврору (Олександра Соловйова) приспала на багато років зла Фея Карабос (заслужений артист України Юрій Карлін), як несамовито протистояла злу Фея Бузку (Оксана Бабіч), і як шляхетний Принц Дезіре (Георгій Севоян) силою свого кохання повернув до життя Аврору і все повергнуте у сон Королівство.
Музика «Сплячої...» – як і в інших балетах композитора – не тільки «акомпанує» танцям, але і рельєфно обрисовує психологічні стани героїв, вона симфонізована і вишукано плете в'язь власне музичної драматургії твору. Однак, у ній збережена і обов'язкова для хореографічних вистав дивертисментність (дроблення на окремі і самостійні номери-сцени). Феєричною низкою, наприклад, випливають у балеті один за одним фрагменти танцювальної сюїти, що одержала в балетній практиці найменування «танців добрих побажань». У них беруть участь Феї Ніжності, Жвавості, Щедрості, Безтурботності, Сміливості, Діамантів, Сапфірів, Золота і Срібла. Кожний із цих танців є немов окремою главою тієї «енциклопедії класичної хореографії», славу якої здобув собі балет «Спляча красуня»...
Непорушні канони його танцювальної стилістики заклав ще знаменитий Маріус Петіпа, на лібрето якого (разом з І. Всеволожським) і був написаний балет композитором. Він був і першим його постановником (прем'єра відбулася у 1890 році в петербурзькому Маріїнському театрі). Всі наступні хореографи, звичайно ж, вносили до своїх вистав ті чи інші зміни і нововведення, але вони аж ніяк не спростовували первозданний зразок.
В Одесі такими постановниками «Сплячої красуні» були М. Моісеєв, М. Трегубов, І. Чернишов, М. Риженко, В. Смирнов-Голованов і, нарешті, В. Трощенко (остання постановка, про яку йде мова).
У деяких ролях вистави бувають зайняті і інші виконавці, не названі в цій публікації. Усього ж у балетній трупі Одеського театру – п'ятдесят артистів. Про те, мало це чи багато, розповідає головний балетмейстер, заслужений артист Чувашії Володимир Трощенко:
– На жаль, наявний у театрі склад не «покриває» його потреб. Балетні вистави йдуть у нас, як правило, через день, і у кожній з них буває зайнята вся трупа. А це – вище існуючих норм зайнятості і фізичних можливостей артиста... В екстрених випадках нам навіть доводиться вдаватися до послуг учнів відділення класичної хореографії Одеського училища культури і мистецтв імені К. Данькевича і колишніх артистів балету, які вийшли на пенсію (добре, що виходять вони на пенсію рано...) У «Сплячій красуні», до речі, танцюють ще і діти – учні Одеської хореографічної школи – у знаменитому вальсі на початку другої дії, на балу в палаці Короля Флорестана XIV (постановка педагога школи Галини Махині). Статус «національного» передбачає збільшення штату балетної трупи театру до 90 осіб (така вона, наприклад, у Національному театрі опери та балету у Києві). Але таких штатів в Одеському театрі поки що немає. Будемо сподіватися, що з переходом його на баланс держави ця проблема буде вирішена. А поки що... працюємо по-старому. До речі, з цієї ж причини «повисає у повітрі» і доля випускників вищезгаданого відділення класичної хореографії училища культури і мистецтв. Адже більшість із них – одесити, а, отже, мають власний «дах над головою»... Не будемо вже пояснювати, наскільки важливий цей чинник для сучасного артиста в сучасній Україні. Проте, для випускників училища робочих місць у театрі рідного міста сьогодні немає.
Проте, все вищесказане є внутрішньою, хоча і дуже болючою, проблемою балетного колективу... Сам же він, незважаючи на перераховані труднощі, продовжує діяльно творити і нарощувати поточний репертуар.
Найближчим часом у театрі відбудеться ще одна балетна прем'єра – «Лускунчик» Чайковського. Одесити і гості міста із задоволенням переглянуть цю новорічну казку і у літній час.
