…І БІСЕРОПЛЕТІННЯ НА ДОДАЧУ
Повз цю маленьку пересувну виставку неможливо пройти. Кожен сонячний день дівчата, які займаються бісероплетінням під керівництвом Галини Мартинівни Ілуца в Кілійському Будинку дитячої творчості, розкладають свої витвори мистецтва в затінку дерев. Намиста, кольє, брошки, браслети – перехожі зупиняються і довго захоплюються творами мистецтва. Скільки ж треба виявити терпіння, посидючості, ретельності.
– Не можу відкласти роботу, доки її не закінчу, – зізнається Анечка Скаліу. – Бісероплетінням я захоплююся чотири роки, і вже можу працювати, не заглядаючи у літературу – що завгодно сплету по пам’яті.
Не поступаються у майстерності три Настасії – Герладжи, Умарова, Ногай (на знімку). Дівчата вважають, що бісероплетіння – цікаве захоплення, особливо під час літніх канікул.
А як інші діти Кілійського району провадять вільний час? Чим займаються?
Перших відпочивальників зустрів дитячий оздоровчий табір «Супутник», що розташований на березі Чорного моря. Кілійська районна рада, райдержадміністрація не лише зберегли статус цього оздоровчого закладу (багато дитячих таборів останнім часом «спливають» у приватні руки), але й усіляко підтримують його в роботі. Щорічно в районному бюджеті передбачаються кошти на ремонт і відновлення матеріально-технічної бази, придбання м'якого та іншого інвентарю. Ось і цього року виділено із районної скарбниці 24 тисячі гривень. Територія у п'ять гектарів, три стадіони, безпосередня близькість моря – що може бути краще для дитини, яка цілий навчальний рік «заробляла сколіоз»? За словами інспектора районного відділу освіти Ярослави Миколаївни Кашириної, для відпочивальників в «Супутнику» організовано повноцінне харчування з розрахунку 27 гривень на день на дитину. Протягом літа цей табір прийме три зміни – понад двісті дітей кожна.
Серед тих, хто набереться сил, будуть 177 вихованців Кілійського інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки – на їхнє оздоровлення ось вже п'ятий рік виділяє кошти обласний бюджет.
Крім цього, у Кілійському районі традиційно відкрилися і працюють 19 пришкільних оздоровчих таборів. Тут також організовано триразове гаряче харчування. Безкоштовно відпочивають у пришкільних таборах діти-сироти і діти з малозабезпечених родин. Крім цього, є батьки, які, оплативши витрати на харчування (7,5 грн на день), так само можуть віддати свою дитину під опіку педагогів.
Що примітно і може бути взято на озброєння: у пришкільних таборах створено спеціальні групи, де педагоги «підтягують» дітей по тих предметах, по яких протягом навчального року виникали проблеми. Розширять кругозір школярів організовані екскурсії до Вилкового, Ізмаїла.
– Цього року практично всі сільські ради пішли назустріч проханню голови райдержадміністрації І.І. Поджарова і також виділили кошти на організацію відпочинку і дозвілля дітей, – говорить Ярослава Миколаївна. – Особливо хочеться відзначити Приморську сільраду, яка перерахувала на оздоровлення школярів 5 тисяч гривень, а на вихованців сільського дитячого садка – ще 3 тисячі. Оточила піклуванням дітей і Новоселівська сільрада, яка виділила 2 тисячі гривень на пришкільний табір і забезпечила оздоровлення дітей на своїй базі відпочинку на Чорноморському узбережжі.
Як розповіла Я.М. Каширина, у Кілійському районі протягом червня-липня працюють на повну силу всі позашкільні заклади освіти. Будучи на канікулах, школярі Кілії та Вилкового із задоволенням відвідують гуртки Будинків дитячої творчості, Станції юних техніків. Крім цього, всі охочі хлопчики та дівчатка тренуються в секціях двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл.
Не забуті й найменші – у дошкільних закладах Кілійського району скасовано традиційні канікули, садки далі працюють на повну силу.
Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей», Кілійський район
Проблема КВАДРАТНІ МЕТРИ МРІЇ?
Ті, хто хоч раз зіткнувся з діяльністю банків, могли переконатися, що, незважаючи на всі «вигідні пропозиції» та «унікальні послуги», від головної мети – заробляння грошей на клієнтах – ніхто з них не відмовляється. І юридично непідкована людина легко клює на спритно розставлені пастки, підписуючи, іноді не дочитавши до кінця, багатосторінковий договір. Пізніше з’ясовується, що на погашення одержаного кредиту він повинен щомісяця віддавати практично весь доход, причому, майже до кінця життя. І щоб не позбутися придбаної квартири чи автомобіля, позичальник затягує «пояс» решти витрат тугіше, але виплачує. Чи може молода сім’я дозволити собі придбання житла у кредит, а якщо не може, то чи варто вірити у безкоштовний сир, запропонований державою?
У статті 47 Конституції України сказано: «Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону…» Але, як відомо, швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться. Минуло понад десять років, перш ніж держава взялася виконувати норму, прописану в Основному Законі. На державному рівні програма забезпечення молоді житлом була ухвалена, почала діяти на всій території України у 2002 році. Але попит виявився значно більшим, ніж передбачали парламентарі, які закладали до бюджету кошти під неї, в результаті чого виплати робили з великими затримками, а дія одного з напрямів програми була взагалі призупинена. Ситуація почала налагоджуватися лише наприкінці 2007 року. Перші три роки після ухвалення програми Одеса взагалі не брала участі у її реалізації, не виділялися кошти з місцевого бюджету, оскільки не надавалося фонду сприяння молодіжному житловому будівництву земельних ділянок під забудову. На міському рівні програму було ухвалено на початку поточного року (термін її дії 2008 – 2012 рр).
Ірина Яковлєва, начальник управління молодіжної політики, сім’ї і туризму Одеської міськради:
– У міському бюджеті на поточний рік закладено 1421 тис. гривень для забезпечення молоді житлом. Крім того, програма передбачає паритетне фінансування з бюджету вищого рівня. Тобто, до цієї суми виділяється ще стільки ж з держбюджету. Кожного року на місцевому рівні планується збільшення суми, що виділяється, на 10% (а отже, таке ж збільшення з держбюджету). Скористатися пільговим кредитом на будівництво і реконструкцію житла можуть громадяни України до 35 років (не лише сім’ї, але і самотні молоді люди), які стоять на квартирному обліку (квартирній черзі). На пільгових умовах вони можуть придбати житло з розрахунку 21 кв. м на кожного члена сім’ї і ще додатково 20 кв. м. Формуванням черги, договорами з сім’ями – одержувачами кредиту, а також з банками і забудовниками займається регіональне управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (далі – Фонд).
Микола Бурцев, директор Фонду:
– Програма сприяння молодіжному житловому будівництву припускає два види допомоги. Перший – кредитування терміном до 30 років під 3% річних. Перший вклад становить не менше 6% від вартості житла. Якщо йдеться про будівництво, то на даний час ця вартість проводиться з розрахунку 3469 гривні за квадратний метр. Кредит надається за місцем реєстрації (прописки) при обов’язковому дотриманні трьох умов: вік обох членів подружжя до 35 років, перебування у черзі для одержання житла і підтвердження платоспроможності (можлива також порука). Скористатися таким кредитом можна лише один раз. Додаткові пільги надаються сім’ям, які мають неповнолітніх дітей: наприклад, за наявності однієї дитини надається безвідсотковий кредит, двох – 25% вартості житла погашається за рахунок коштів Фонду, а трьох – 50%.
Другий вид допомоги – компенсація при одержанні кредиту у комерційному банку. Механізм полягає у тому, що молодь бере кредит на будівництво або купівлю житла в одному з банків – учасників програми, а Фонд частково компенсує позичальнику кошти, витрачені на оплату відсотків за користування комерційним кредитом. Компенсація встановлюється терміном на 5 років у розмірі однієї залікової ставки НБУ (зараз вона становить 10%) на день укладення договору з Фондом і може змінюватися. Сім’ї, які претендують на пільговий кредит, подають заявку і всі необхідні документи, з переліком яких можна ознайомитися на сайті www. fhb.kiev.ua або в Одеському регіональному управлінні Фонду за адресою: вул. Пушкінська, 36. При цьому відбір відбувається за рейтинговою системою. На місце у рейтингу позитивно впливають наявність дітей у сім’ї, наукова діяльність, наявність ученого ступеня, додаткові бали нараховуються матерям-одиначкам, молодим спортсменам, сім’ям, які останній рік за віком можуть брати участь у програмі тощо.
Як відзначив Микола Бурцев, у межах програми можливо придбання вторинного житла, але на це із спільних коштів фінансування виділяється лише десята частина від усієї суми, таким чином, основний наголос робиться все ж на будівництво нового молодіжного житла. Для повноцінної реалізації програми необхідно не лише виділення бюджетних коштів, але й безкоштовне виділення земельних ділянок під забудову. За весь період було виділено лише єдину ділянку по вулиці Ген. Бочарова, де зараз споруджується 10-поверховий будинок на 78 квартир. Але лише на підготовку і узгодження будівельної документації пішло два роки, таким чином, власне будівництво розпочалося наприкінці 2006 року. І, за словами директора Фонду, наступного будівельного об’єкта він поки що не бачить, оскільки для адекватної ціни житла необхідно, щоб ділянка під забудову була забезпечена вже підведеними мережами і комунікаціями, але за її виділення до міського бюджету від Фонду (на відміну від комерційного будівництва) не надходить жодної копійки. Микола Бурцев припускає, що найближчим часом будуть внесені зміни до програми на державному рівні, які дадуть додаткові можливості молодим людям і сім’ям, які потребують житла. Так, у разі кредитування у комерційних банках не обов’язково буде стояти на квартирному обліку, довідки про необхідність поліпшення житлових умов буде достатньо, а термін компенсації буде збільшено з 5 років (як у даний час) до 10 років. Чи стане місто і у подальшому виконувати зобов’язання щодо реалізації державної політики у сфері забезпечення молоді житлом, буде показником того, наскільки цікавлять проблеми молоді міських чиновників насправді, впевнений директор Одеського регіонального управління Фонду.
Любов ЦЕРЕЛУНГ, студентка ОНУ ім. І.І. Мечникова
З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
ЧИ ХОЧЕМО МИ ДО ЄВРОСОЮЗУ?
Стало традицією наприкінці навчального року провадити конкурс творчих робіт «Проектуємо Європу майбутнього». Взяли в ньому участь і учні Одеського НВК № 84.
Ганна ВЕСЬОЛОВА, десятикласниця:
– З одного боку, інтеграція завжди означає втрату цілковитої незалежності країни, додаткові зобов'язання і для неї, і для членів ЄС. З другого, це необхідність у сучасному глобалізованому світі. Глобалізація – це велика можливість пропагувати європейські цінності і вигравати від цього. При цьому світ стає різноманітнішим, а це неодмінна умова для творчості. Тому не варто боятися, що наша країна втратить себе в європейському просторі.
Однак ми повинні не лише заглядати у майбутнє, але й пам'ятати минуле, поважати й цінувати вікові традиції, народну культуру, рідну мову. Це те, що відрізняє нас від інших націй. Адже кожна нація, як і людина, має свій характер.
Сьогодні молодь усвідомила, що лише своєю працею можна домогтися успіху. І багато хто проявляє дива працьовитості, працює на результат, на кар'єру. Отже, ми маємо всі шанси вступити до ЄС, незважаючи на низку проблем, з якими зіткнулася наша молода держава.
Олена МАНЧЕНКО, одинадцятикласниця:
– Багато хто вважає, що нашу молодь потрібно орієнтувати на європейські цінності, серед яких – толерантність, політкультура, демократія. Але ж у нас чимало молодих людей, які давно керуються цими принципами і переконаннями. Лихо, на мій погляд, у тому, що ми, навпаки, недооцінюємо своє – українське. Ми вболіваємо за свою країну, однак нам, молодим, не вистачає вірності, відданості Україні.
Хоча, безумовно, українській молоді є чому повчитися у європейців. Вони відповідальніші за свою історію, цінують порядок, бережуть своє здоров'я і своїх близьких. У багатьох країнах паління дозволене лише в спеціальних місцях, заборонено піратство, а у нас контрафактні диски продаються... легально.
Звичайно, у європейців теж чимало недоліків, але все-таки менше, ніж у нас, українців. І тут хочеться навести слова Папи Римського з його звернення до української молоді:
«Справжня цивілізація не вимірюється лише економічними зрушеннями, не менш важливий моральний духовний розвиток народу».
Отож наша молодь має потребу у духовній вірі і моральній силі. Хочеться вірити, що згодом вічні моральні цінності домінуватимуть у нас над матеріальними, і ми впишемося до європейського простору. А моїм ровесникам хочу нагадати слова сучасної поетеси Ліни Костенко:
«Цінуйте розум, вигуки прогресу,
Душа скарби прадавні стереже».
Настасія БІЛОУС, дев’ятикласниця:
– Я вважаю, що Євросоюз тому й лідирує в економіці, політиці, міжнародних відносинах, що тут цінують, насамперед, загальнолюдські цінності. Молодь цих країн цікавиться своєю історією, культурою, піклується про природу, своїх близьких. Молоді люди не дозволяють собі смітити на вулицях, лаятися в крамницях або в метро, заважати проїзду «швидкої допомоги». На перший погляд, це незначні, але важливі приклади, які поки що відрізняють нас від європейців.
Уже прижилася думка, що молодь наша спить, її мало що цікавить. Вважаю, що це не так. Мене оточує чимало однолітків, які давно повернулися лицем до добра, людяності й здатні жити гідно.
ЗАХІД БЕЗ ПІДКАЗКИ?
За останні кілька років тема Європи стала досить актуальною в нашому суспільстві. Велику увагу їй стали приділяти в навчальних закладах. Щорічно провадяться конкурси, присвячені міжнародним відносинам, і цей рік не став винятком.
Нещодавно в Одесі відбулася низка цікавих заходів, присвячених до Дня Європи і організованих обласною державною адміністрацією, Одеською міською радою і компанією «Стар-івент». Було проведено незвичайний і таки цікавий конкурс дитячих малюнків до фінських казок. На нагородженні був присутній Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії в Україні Кристер Міккелссон. Він особисто привітав переможницю - Валерію Оголюк. Найкращі дитячі роботи будуть показані одеситам дещо пізніше.
Відбувся конкурс учнів 9 - 11 класів на тему: «Проектуємо Європу майбутнього». В ньому взяли участь 670 учнів. Діти могли подати своє бачення Європи у наш час і у майбутньому, все це вони могли виразити у творах, рефератах і плакатах. Переможців нагороджено дипломами і подарунками.
Такі заходи, звичайно, потрібні моїм ровесникам, але чи все, що вони пишуть і говорять, є саме їхньою думкою, а не завченим текстом, знайденим в інтернеті? А ось над цим слід поміркувати і дати дітям можливість мислити самостійно, без чиїхось підказок, висловити свою точку зору.
Як мені здається, усі розуміють, що можливі заходи, пов'язані з Європою, закликають людей прагнути до мети, якої вони навіть не бачать. Я хочу сказати, що перш ніж іти до Європи, ми повинні розібратися у своїй країні. Це стосується не лише нашої влади, але й кожного з нас. Ми всі можемо зробити внесок у стабільність нашої країни. Я нічого не маю проти Європи, але, насамперед, потрібно бути патріотом своєї країни і намагатися її зробити кращою.
Альона БЛОХІНА, учениця Приморського ліцею, м. Одеса
