Відкриваючи вранці кран, ми рідко задумуємося про той шлях, який пройшла вода, перш ніж дістатися до наших будинків. Одне із звичних благ цивілізації – не більше того. Але як тільки стається найменша затримка і... Хапаючись за відра та інші місткості, ми починаємо гостро відчувати, що «без води – і ні туди, і ні сюди». Але ж для деяких жителів нашого регіону така ситуація є не те щоб нормальною, але «довгограючою». Пам’ятаєте, скільки скарг було минулого літа від мешканців Роздільної? Посуха тоді додатково загострила труднощі, які накопичувалися роками. Розв’язати їх за один сезон «легким порухом руки» було просто нереально. До мети слід рухатися поетапно, крок за кроком, у буквальному значенні «латаючи дірки». Що робиться сьогодні для забезпечення водопостачання у Роздільній? Відповіді на це запитання ми одержали на місці – під час робочої наради за участю голови Одеської облради Миколи Скорика.
– Я навмисно запросив вас на цей захід, – сказав Микола Леонідович, – звертаючись до представників ЗМІ. – Тому що довкола теми водопостачання Роздільної було досить багато спекуляцій. Потрібно, щоб громадськість з вашою допомогою знала, що робиться на сьогоднішній день, і як іде процес нормалізації.
Щиро кажучи, сьогоднішня схема водопостачання Роздільної схожа на хитрий, заплутаний лабіринт, у якому навіть фахівці не до кінця ще розібралися. Основна водоносна артерія – водопровід Степанівка – Роздільна – потребує термінового ремонту. Плюс півтора десятка свердловин на території міста. Плюс надзвичайно зношені внутрішні мережі. Плюс наявність лічильників менш ніж у половини споживачів. Плюс численні саморобні розвідні мережі і врізування (як нещодавні, так і бабусині-дідусеві). Виявляють їх найчастіше лише після того, як трапляється прорив, і починає затоплювати чийсь двір. Або виходить так: хтось поливає городи (без будь-якого обліку і оплати), а хтось виходить з протестами через відсутність водопостачання взагалі (на деяких вулицях міста води у крані не було роками).
Серед перших кроків, розпочатих ще у минулому році, стало регулярне забезпечення таких вулиць привізною водою. Зробили заміну понад 600 метрів центрального водопроводу. Уважніше поставилися до ресурсів свердловин, які живлять хоча б окремі мікрорайони. І працювали на перспективу, щоб знайти необхідні кошти вже у нинішньому 2008 році. Так, для ремонту водопроводу Степанівка – Роздільна виділяється 5 млн гривень з державного бюджету.
– Фактично, ми поставили водопостачання Роздільної другою за значимістю проблемою області після спорудження будинків для жителів Рені, потерпілих від повені, – говорить один з учасників наради Володимир Маркін – начальник Головного управління капітального будівництва облдержадміністрації. – Було досить складно, але, слава Богові, ми пройшли всі етапи і затвердили державну субвенцію. Вартість всього проекту (включаючи насосну станцію) майже 8 млн гривень, але цих п'яти нам у всякому разі вистачить на 12 км лінійного трубопроводу. Зараз все впирається у завершення тендерної процедури, але, гадаю, що до початку серпня ми зможемо їх провести і розпочнемо роботи безпосередньо на об'єкті.
Щодо водогінних мереж на території самої Роздільної, то їх ремонт вже провадиться. Ще на початку року рішенням сесії обласної ради з цією метою було виділено 400 тисяч гривень. Але оскільки загальні витрати повинні скласти майже 730 тисяч, суму, якої не вистачає, планується виділити на черговому засіданні.
– Ми повинні паралельно розв’язувати питання постачання міста водою (водопровід Степанівка – Роздільна) і розвідних мереж, – коментує начальник КП "Роздільнаводоканал" Борис Халявицький. – Поки що ситуація не те, щоб катастрофічна, але складна. На сьогоднішній день у місті шість вулиць, які ми забезпечуємо привізною водою відповідно до графіку. Моя думка – потрібно дати достатню кількість води у місто, а питання з розвідними мережами вирішувати поступово: із залученням будь-яких рівнів бюджету, а також з частковим залученням коштів самих людей, які мешкають на цих вулицях. Адже вони теж зацікавлені у якісній і постійній подачі води.
Є у КП "Роздільнаводоканал" ще один головний біль. Справа у тому, що при відпускній ціні кубометра води 3 гривні 12 копійок, собівартість її становить... 5,65! У підсумку, з часу утворення підприємства воно вже встигло "заробити" 882 тисячі гривень збитку. Легко собі уявити, у що це може "вилитися", якщо навести лад у мережах, але так і не встановити економічно обґрунтований тариф...
– Тарифи – проблема не єдина, але без неї все, що ми робимо, просто не має ніякого сенсу, – говорить Микола Скорик. – Безперечно, зараз держава і область повинні підставити плече. Але після того, як спільними зусиллями ми вийдемо на нормальну ситуацію, система повинна стати самоокупною. Інакше замість однієї проблеми ми одержимо іншу, скільки мільйонів тут не закопуй. І дуже важливо пояснити це людям.
Важливо також пояснити, що собівартість води визначається і її втратами: поривами, несанкціонованими поливами тощо. Будь-яка недбалість призводить до подорожчання. Отож тут теж достатнє поле діяльності для фахівців.
Як говорили учасники наради (а серед них також були представники районної і обласної влади), зараз поки що роботи ідуть в "аварійному режимі", наводиться лад у найслабших ланках. Але у перспективі говорити потрібно про єдину, гармонізовану систему водопостачання Роздільної. Вже у вересні до міста повинен бути запрошений проектувальник, який зможе розробити відповідну гідравлічну схему. І навіть якщо вона потребуватиме надалі доробок і коригувань, вже буде наочно видно, до якого району, скільки і під яким тиском надходить води, як вона витрачається тощо.
– Так, це затратно, – вважає Володимир Маркін. – Але все ж цим питанням рано чи пізно доведеться займатися.
Отже, пріоритети визначено, доручення дано... Попереду – робота. У наступному році Роздільна вже повинна мати нормальне водопостачання. До речі, коли журналісти йшли уздовж однієї з вулиць (Жовтневої), де саме прокладалася траншея, хтось із мешканців крикнув: "Що ви дивитеся! Тут води, скільки живу, не було! От з'явиться вода – приїздіть!"
Гаразд, приїдемо. Із задоволенням.
