В Арцизькому районі на базі великого фермерського господарства «Агрофірма «Бургуджи» відбулася науково-практична конференція з проблем підготовки і проведення сівби озимих культур у 2008 році. Відкрив і вів її заступник голови облдержадміністрації Микола Кісеолар. Він передав подяку губернатора Миколи Сердюка хліборобам області за їхню справді ратну працю у битві за високий врожай і побажання здоров’я, достатку та добробуту, а також відзначив безперечну роль у досягнутому успіху співдружності виробництва, науки та банків.

З доповіддю виступив начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Новаковський. Він назвав господарства, які досягли високих результатів, зокрема і агрофірму «Бургуджи». Він відзначив той факт, що Арцизький район одним з перших розпочав жнива, і вийшов з них з результатами, які визначили його досить високий рейтинг: 4-5 місце в області з урожайності та валу зерна. Це підтвердило, що тут іде цілеспрямована робота з впровадження у виробництво нових технологій. Значною мірою це стосується великих господарств. Дрібним же, фермерським, це найчастіше не під силу. Між тим, в області їх 7800, які обробляють 10 відсотків сільгоспугідь. Свою думку висловив з цього приводу керівник агрофірми «Бургуджи» Сергій Паращенко:

– Дивишся на тільки-но вивернуті скиби-«чемодани» – і жаль стає землю, і відмовляєшся розуміти того дрібного фермера, який через тиждень кине у ці скиби зерно. Що він одержить?

На конференції не випадково прозвучала тривога про слабкість дрібних, явно безперспективних фермерських господарств, яким виділяються дивіденди від держави. Чи справедливо це; якщо причиною слабкої врожайності у них стають не стільки казуси природи, скільки безпосереднє невиконання вимог технологій. Між тим, як підкреслив Микола Кісеолар, чітке дотримання термінів сівби – це вже прибавка 10-15 відсотків до врожаю. Без грамотного використання засобів захисту рослин, своєчасного внесення добрив не домогтися надійних врожаїв.

Учасники конференції зробили докладний аналіз помилок і недоліків, що призвели до недоодержання зерна. Головною причиною було названо низьку якість насіння, неконкурентоспроможного на світовому ринку. У той же час при чіткому дотриманні технології можна домагатися вагомого результату. Як це роблять у господарстві Миколи Сорочана з Ізмаїльського району:

– Тут я побачив озиму пшеницю справді 3-2 класу і ще раз переконався: якість пшениці – це насамперед технологія, – сказав Микола Кісеолар.

Своїми висновками поділилися на цій конференції директор Одеського селекційно-генетичного інституту В’ячеслав Соколов, завідувач відділу селекції пшениці – Микола Литвиненко та селекції ячменю – Анатолій Лінчевський, директор Інституту агропромислового виробництва Микола Цандур. Академік Литвиненко сказав, звертаючись до аграріїв:

– Ми вирощуємо не просто зерно, а зерно, від якого повинні одержати віддачу.

На жаль, у господарствах ще мляво використовують накопичений в Інституті багаторічний досвід впровадження добрив і проведення захисних заходів на посівах зернових культур. У цьому, сприятливому за погодними умовами році, на жаль, було згаяно час початку боротьби з клопом-черепашкою. Учений рекомендував: в цьому році всю пшеницю слід сіяти ретельно відібраним, обов’язково протруєним насінням, з добривами і по найкращих попередниках. На це Анатолій Лінчевський – автор багатьох визнаних сортів ячменю, відзначив:

– Якби у нас ячменю приділяли стільки уваги, скільки пшениці, його б ми одержали у півтора-два рази більше. До того ж це врожайніша культура, ніж пшениця.

І нагадав висловлювання губернатора про те, що Одеська область – єдина, яка зберегла свій селекційно-генетичний інститут, насінням якого сьогодні користується майже вся Україна. І тільки тому, що дає воно найвищий врожай у країні.

На конференції відзначалося, що актуальним стає сортооновлення. Як відзначив В’ячеслав Соколов, для цього «в області сформована серйозна система насінництва». І зорієнтував аграріїв на використання суми нагромаджених у цій сфері знань.

Микола Цандур висловив занепокоєння зниженням родючості грунту. І відзначив, що виходом з цієї тривожної ситуації може стати лише суворе дотримання сівозміни…

У цьому учасники конференції переконалися, побувавши до її відкриття на полях «Бургуджи», де дає свої результати тісна співпраця з інститутом селекції і дослідним насінницьким господарством імені Кутузова. Наставник Сергія, колишній голова колгоспу ім. Леніна, який потім багато років очолював Арцизьку районну раду, нині – голова постійної комісії з агропитань райради Костянтин Пеліван відгукнувся про Паращенка як про мислячого, сміливого, експериментатора-керівника. Переживши важкий час реформацій, нинішня агрофірма «Бургуджи» зміцнюється. Розширюються її посівні площі. Сьогодні це 15 тисяч гектарів і 5 тисяч пайовиків. Оснащені новітньою технікою тракторний і автопарки. Розвивається насінництво: є 300 гектарів на поливі, а це дає високоякісне насіння. Виходить на перший план краплинне зрошення, вже у наступному році ним мають намір охопити ще 400 гектарів. Зупинка – за стабільною подачею води.

Голова райдержадміністрації Віталій Давидов без найменших перебільшень відвів «Бургуджи» місце флагмана, на який рівняється решта. Як і на успішні агрофірму «Дністровська», відкриті акціонерні товариства «Шампань України» та «Комсомолець». Сьогодні у районі вже на повний голос заговорили про відродження тваринництва.

– Буде галузь, – сказав Давидов, – буде органіка. Отже, будуть і стабільні врожаї зернових.

Учасники конференції побачили на полях новітні потужні посівні комплекси «HORCH» і «MORRUS» самохідні обприскувачі, подрібнювачі-мульчувачі, універсальний навантажувач. У господарстві не бракує робочої сили, забезпечена гідна оплата праці. Більше того, «Бургуджи» несе на собі чимале навантаження щодо життєзабезпечення соціальної сфери великого села Виноградівки. Тому у ньому багато молоді і немає залишених господарями будинків.

Голова Татарбунарської райдержадміністрації Анатолій Мусіхін не випадково сказав:

– Це справді гідне господарство у плеяді найкращих. І не лише в області. Повчитися є чому.

Тепер учасникам залишається побаченому і почутому в «Бургуджи» знайти негайне застосування у своїх господарствах. Чого Микола Кісеолар і побажав аграріям.