КАЛЕНДАР РОБІТ У ЖОВТНІ
Збирання урожаю фруктів, пізніх сортів винограду, моркви, буряку. Перекопуються грядки, пристовбурні круги. Можна зробити підзимні посіви редису, моркви, петрушки, селери, кропу, ріпи за сприятливої погоди. Заготовляється насіння і живці.
Після закінчення листопаду обрізуються смородина, аґрус, малина. Готується матеріал для захисту штамбів молодих дерев від гризунів. Бажано побілити стовбури і великі гілки вапняним розчином. Після опадання більшої частини листя на кісточкових, їх обробляють 3%-м розчином бордоської рідини. За необхідності, після збирання врожаю, дерева поливають із розрахунку 50 – 60 літрів на квадратний метр.
Поливають також смородину, аґрус, малину. Закладаються на зберігання яблука й виноград, обов’язково у сухе, прохолодне і провітрюване приміщення. Виноград можна підвішувати на гребненіжці. Добре зберігаються такі сорти, як Молдова, Шабаш, Німранг, Агадаі. Особлива увага приділяється поливам нових ділянок суниці. Протягом місяця після садіння ґрунт треба підтримувати у вологому стані.
САДЖАЄМО ДЕРЕВЦЕ
Садіння плодових дерев провадиться восени або навесні. Якщо хтось вирішив зробити це у жовтні-листопаді, то повинен враховувати, що садіння повинно завершитися за місяць до замерзання ґрунту.
Посадкові ями восени копаються за 2-3 тижні до садіння саджанців, щоб ґрунт у них встиг осісти. Якщо планується весняне садіння, то не перешкодить під нього викопати ями восени.
Форма ями зазвичай робиться круглою зі стрімкими краями.
Ширина і глибина залежать від типу ґрунту і відстані до ґрунтових вод.
Так, для суглинкових і супіщаних ґрунтів при глибині залягання ґрунтових вод понад 2 м для яблуні і груші на звичайній підщепі діаметр посадкової ями повинен бути 100 – 120 см, а глибина – 60 – 70 см. На важких глинистих ґрунтах ями копають ширші і меншої глибини – 120 – 150 і 40 – 50 см відповідно. Якщо яблуня на карликовій підщепі, то параметри ями: 90 на 40 см. Для вишні, сливи, черешні, чорноплідної горобини, обліпихи: 80 і 40 см.
Перед копанням ями треба вбити кілочки там, де будуть посаджені деревця. Якщо закладається новий сад, то бажано зробити ряди дерев прямими і розташувати їх з півночі на південь.
Для зручності можна виготовити посадкову дошку довжиною у 2 м і шириною 12 см. Поставивши по краях дошки кілочки, можна потім точно визначити центр посадкової ями.
Кущі зазвичай саджають на відстані одного метра від меж ділянки, а плодові дерева за три метри. А ось у рядах яблуні, груші на сильнорослих підщепах розміщують не ближче 3 – 4 метрів один від одного. Яблуні на слаборослих підщепах – через 1,5 – 2 м. Вишні й сливи можна садити через 2 – 3 метри.
Викопавши яму, забивають по центру кілок так, щоб після садіння саджанця він не виявився вищим за нижню гілку. Після цього заправляють землю добривами (до речі, при копанні ями ґрунт верхнього родючого шару треба не змішувати з нижнім, менш родючим шаром). Оглядають корінь саджанця, пошкоджені обрізують і ставлять деревце на горбок удобреної землі верхнього шару, накиданої в яму. Важливо, щоб корені деревця не торкалися добрив, їх треба акуратно розправити, попередньо зануривши у глиняну бовтанку. Корені повинні розходитися в усі боки.
Саджанець встановлюють з північного боку посадкового кілка. Місце прищеплення повинне бути звернене на південь.
Важливо, щоб коренева шийка (місце переходу коренів у стовбур) не заземлювалася глибоко. Бажано, щоб у яблуні й груші вона була вищою за поверхню ґрунту землі, засипаної в яму, на 6 – 7 см, а у вишні й сливи – 4 – 5 см з урахуванням того, що коренева шийка розташована нижче місця щеплення на 5 – 10 см.
Якщо місце прищепи засипати землею, дерево буде рости повільніше, піддаватися хворобам, почне плодоносити пізніше терміну. Неприпустиме і неглибоке садіння, яке сприяє підсушуванню коренів у спекотну погоду.
Після того, як деревце засипано землею без її втоптування, треба його легенько потягнути за стовбур нагору, щоб земля заповнила можливі порожнечі між корінням. А після цього землю притоптують, стежачи за тим, щоб не пошкодити взуттям корі стовбура. Після притоптування деревце прив’язується до контрольного кілка вільною вісімкою.
Полив обов’язковий відразу – 2 або 3 відра. Лунка мульчується перегноєм або тирсою, якщо її немає до цього часу.
КОЛИ ОЧІКУВАТИ ПЛОДІВ ТА ЯГІД?
«Посадили яблуні чотири роки тому, а вони поки що не плодоносять. Скільки треба чекати ще? Чи є терміни початку плодоносіння у садових?
Леонтій МУРЗА»
Так, є. Першими починають плодоносити ягідні культури – малина, смородина – через 2-3 роки. А от персик, аґрус, деякі сорти вишень тішать урожаєм на 3-4-й рік. Більшість кісточкових і зерняткових порід на слаборослих підщепах дають плоди на 4-6-й рік. А багато сортів яблунь і груш на сильнорослих підщепах починають плодоносити з 7 – 14 років після садіння.
Важливо знати, що пізньому плодоносінню, а то й безплідності сприяє невідповідність ґрунтових умов, відсутність сортів запильників (наприклад, кизил обов’язково треба саджати у парі), несприятлива погода в період цвітіння. Треба не допускати загущення дерев, світлового голодування (при нестачі сонця дерево тягнеться вгору, і врожай дає невеликий). Корисно проріджувати крону, видаляти прикореневу поросль. Завжди виявиться корисною порада фахівця або досвідченого садівника.
ВІДРО-ВАГИ
Садівникам і городникам часто доводиться дотримуватися рекомендованої міри поливу, норми застосування добрив тощо. У цьому плані корисно знати, що десятилітрове відро вміщує (у кілограмах): землі дернової – 12, перегною – 8, торфу сухого – 5, гною свіжого коров’ячого – 9, гноївки – 12, землі компостної або парникової – 10.
У народі кажуть:
* Жовтень – позимник, листопад, болотник, весільник.
* Плаче жовтень холодними сльозами.
* Вересень пахне яблуком, жовтень – капустою.
* Жовтневий грім – зима безсніжна.
* Покрив землю покриє, де листям, де сніжком.
* Пізні гриби – пізній сніг.
* Якщо осінь тепла – зимі бути довгою.
* Осінній іній – до сухої й сонячної погоди.
