Під час традиційного брифінгу голови обласної ради Миколи Скорика, який відбувся в перерві 19-ї сесії, що пройшла сьогодні, журналістів переважно цікавили нюанси розглянутих у першій частині пленарного засідання питань і ухвалених рішень. Зокрема, депутати на цей час вирішили надіслати до Верховної Ради, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення звернення з приводу забезпечення права громадян України на вільне одержання інформації через телевізійні канали, затвердили на майбутній рік розроблені Головним управлінням зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції облдержадміністрації три програми: сприяння залученню іноземних інвестицій до Одеської області, сприяння реалізації експортного потенціалу Одеської області та програму євроінтеграційної, транскордонної співпраці та міжрегіональних зв'язків. Затвердили Регіональну програму поводження із токсичними відходами в Одеській області на 2008 – 2015 роки, а також дружно розформували обласну територіальну виборчу комісію. А от створити цільовий депутатський фонд, проект рішення з якого виноситься вже на другу сесію, обласній раді так і не вдалося.
Пропонуємо увазі наших читачів докладніші коментарі щодо цих та інших питань за підсумками брифінгу голови обласної ради М.Л. Скорика.
Дмитро Яновський, "Вірменське радіо": – Миколо Леонідовичу, чому депутати не підтримали питання щодо створення депутатського фонду?
Микола Скорик: – Справді, було дуже багато суперечок стосовно проекту рішення зі створення депутатського фонду. Я особисто голосував "за", вважаю, що його потрібно було підтримати. Мені складно коментувати, чому частина депутатів проголосувала "проти" даного рішення. На жаль, не вистачило всього одного голосу для його ухвалення.
– Цими днями Ви говорили про те, що, формуючи бюджет на наступний рік, вітчизняні виробники одержать певні преференції. Про які саме преференції йдеться?
Микола Скорик: – У рамках тендерного та регіонального законодавства ми повинні постаратися простимулювати місцевого товаровиробника. Тому при реалізації тих або інших програм ми вважаємо за доцільне залучення будівельників, програмістів, друкарів та інших виробників, котрі працюють у нашому регіоні.
Сьогодні депутати ставили питання, наскільки буде виконано бюджет цього року. За даними, які надходять від облдержадміністрації, та наших прогнозів, його буде виконано у параметрах, намічених раніше, тобто із перевиконанням. Стосовно бюджету 2009 року рано робити прогнози. На жаль, складно сказати про те, як він буде формуватися. Можливо, буде розглядатися питання щодо скорочення штату, зокрема по апаратах обласної держадміністрації та обласної ради. Але ці скорочення мають бути розумними, їхня необхідність повинна мати конкретне обґрунтування. Складно сказати, із чим ми входимо до 2009 року, не знаючи, як буде розвиватися економіка. Гадаю, багато чого стане зрозумілим у листопаді-грудні поточного року. Зокрема, будуть помітні тенденції цін на метал (ви розумієте у цьому зв'язку залежність наших портів), цін на хімічну продукцію (що стосується роботи Одеського припортового заводу), світових цін на нафту (від цього залежить діяльність Одеського нафтопереробного заводу "Лукойл"), тенденції цін на зерно, із урахуванням тих колосальних запасів зерна і того рекордного врожаю, що є цього року.
Ірина Голобородько, газета "Одиссос": – Миколо Леонідовичу, чому на сесії так поверхово доповідалося про програми, які передбачають залучення інвестицій до Одеської області? Що конкретно буде включатися до них – створення зон вільної економічної співпраці, налагодження побратимських зв'язків? Із якими районами області передбачається укладення інвестиційних договорів?
Микола Скорик: – Коли проекти рішень було внесено на розгляд обласної ради, вже настав період наявної світової фінансової кризи. Звичайно, першими питаннями депутатів були, наскільки реалістичні дані програми із урахуванням згортання інвестицій та кризових явищ в економіці нашої країни у цілому. Були дуже серйозні дискусії. Спочатку профільні комісії обласної ради – комісія з бюджету та банківської діяльності, комісія з питань економіки, промислової політики, інвестицій, розвитку малого та середнього бізнесу, і комісія з питань прикордонної міжрегіональної та міжнародної співпраці – негативно відгукувалися про ці програми. Програми направлялися на доопрацьовування. Проекти рішень, які розглянуто на нинішньому сесійному засіданні, істотно відрізняються від початкових проектів. Ми постаралися прибрати усі, скажімо, презентаційні моменти, неконкретику з даних програм. Наголошувалося на тих галузях, де Одеська область становить потенційний інтерес, а саме туризм, сільське господарство і транспорт. У цих сферах є конкретні пропозиції як з боку суб'єктів підприємництва, так і органів місцевого самоврядування та виконавчої влади на місцях. Регулярно Одеська область бере участь у інвестиційних бізнес-форумах, які вже традиційно провадяться в Одесі та за кордоном. Буквально вчора делегація Одеської області під керівництвом заступників голів облдержадміністрації та обласної ради – Максима Степанова і Дмитра Нікітіна відповідно – повернулася із області Лігурія (Італія), де було підписано документи про співпрацю. З італійської сторони є конкретні пропозиції щодо співпраці і є бажання сюди приїхати. Ви знаєте, що недавно було підписано договори із трьома провінціями Грецької Республіки. Налагоджуються контакти із мусульманськими країнами, які можуть бути серйозними потенційними інвесторами. У бізнесменів Близького Сходу є бажання увійти до України. Зокрема від них на-дійшла досить серйозна інвестиційна пропозиція щодо Ізмаїльського аеропорту. Ми вважаємо, що на півдні області обов'язково має бути такий повітряний транспортний вузол. Є досить багато інших проектів, які, гадаю, ми зможемо реалізувати, зокрема в рамках програм, затверджених сьогодні.
Олексій Архієреєв, ТРК "Одесса плюс": – Як Ви гадаєте, чи вдасться обласній раді обстояти законне право одеситів та мешканців області на те, щоб вони могли вільно дивитися російське телебачення?
Микола Скорик: – В Одеському регіоні поки що (до честі одеських кабельних операторів) російські канали транслюються, як і транслювалися. Я знаю, що в Києві оператори дуже вже ретельно виконали рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Ми все ж таки сподіваємося, що до нашого слова прислухаються. І сподіваємося, що до тих змін у керівництві нашої держави, які, гадаю, все ж таки мають статися у 2009 році, додасться розуміння того, що Україна – це не лише Захід, Схід, Центр, Південь або Північ країни, а це спільна територія, спільний народ, який у кожному регіоні має свої особливості. І щоб ця країна жила як єдина держава, потрібно враховувати інтереси не лише окремої території, але й інтереси усього народу України. Потрібно дати можливість мешканцям нашого регіону дивитися те, що ми хочемо, любити те, що ми любимо, приймати тих героїв, яких ми вважаємо героями, а не підносити на п'єдестал і не намагатися нав'язати людям тих, кого ми не вважаємо героями.
Є теми, які сприймаються населенням країни дуже складно. Одна з них – російська мова на телебаченні. Як мені здається, процес мирного співіснування різних мов у нашій державі йде досить нормально. Є Європейська мовна хартія, яку реалізовано, зокрема, в Одеській області. Є право націй, яке згадано у цій Європейській хартії, використовувати свою рідну мову, зокрема і в офіційному вжитку. І це не просто морально-етична, а чітка законодавча норма, яку ратифіковано на території України. Звичайно, ми вважаємо, що неправильно закривати інформаційне поле України для російських каналів, до яких мешканці нашої країни звикли. Друге питання, що, напевно, і українським каналам, і керівництву РФ можна було б подумати про те, щоб наші канали транслювалися для української діаспори, яка мешкає в Росії. Напевно, це було б правильно. Але це ніяк не говорить про те, що наші улюблені російські канали повинні заборонятися на території України. Цим лише додатково породжується непотрібна соціальна напруженість у суспільстві, штучне протистояння, яке створюється між представниками навіть не різних народів, а між носіями різних мов одного народу.
Дора Дукова, газета "Вечерняя Одесса": – Миколо Леонідовичу, чому сьогодні було розформовано територіальну виборчу комісію і що з нею буде далі?
Микола Скорик: – До обласної ради надійшла заява від голови обласної територіальної виборчої комісії Володимира Івановича Білоусюка із проханням розформувати тервиборчком, із урахуванням того, що комісія на сьогоднішній день фактично перебуває у неробочому стані. Саме це стало причиною внесення даного проекту рішення на розгляд сесії. Відповідно до чинного українського законодавства, ми маємо найближчими днями сформувати нову комісію із урахуванням пропозицій усіх політичних сил, репрезентованих у нашому регіоні, що й буде зроблено.
