Тетяна Миколаївна Дьяченко – це чесна і працьовита людина, знає чим живуть її односельці, що їх хвилює. Не випадково її вдруге обрано сільським головою.
Мені доводилось неодноразово бувати в Орджонікідзівській сільській раді, спілкуватися з населенням. Чув лише добрі відгуки про її роботу. Та й наочно помітні ті зміни, які сталися за діяльності Т.М. Дьяченко.
Тривалий час від бердинівців надходили скарги, що їхній сільський клуб має непривабливий вигляд. І нарікання справедливі, адже він не ремонтувався кілька десятків літ, а торік ще й постраждав від стихійного лиха. У поточному році й до цього вогнища культури, як кажуть, дійшли руки. За рахунок районного бюджету його капітально відремонтували: перекрили повністю дах, встановили металопластикові вікна, металеві двері. Сільська рада за свої кошти провела внутрішній ремонт, придбала нові меблі. На це витратили майже 10000 гривень.
Не залишилися поза увагою місцевої громади й фельдшерсько-акушерські пункти, які теж потребували ремонту та забезпечення медичним обладнанням, медикаментами. Зокрема, у Бердинівському пункті замінили двоє дверей, відремонтували дах, навели лад всередині приміщення, встановили нову грубку. Сюди закупили меблі та холодильник. І тепер у ці зимові дні у фельдшерський пункт приємно зайти, бо тут тепло і затишно. А всіх відвідувачів привітно зустрічає завідувачка Марина Василівна Молозя, яка ось уже понад півтора десятка літ надає мешканцям села необхідну медичну допомогу.
Фельдшерський пункт у Орджонікідзе входить до числа кращих в районі. Він забезпечений усім потрібним медичним обладнанням. Тут функціонує фізкабінет, працює роздрібна аптека. На 1600 гривень сільська рада закупила медикаментів для потреб незахищених верств населення.
Нині у всіх п’яти закладах соцкультпобуту всередині утримується необхідна температура.
Ніде правди діти, ще кілька років тому юнакам і дівчатам населених пунктів у вечірні години, як кажуть, не було куди себе подіти, чим зайнятися. Вони мріяли про світломузику, про те, щоб поспівати під караоке. Адже нічого цього у клубах не було. І ось у поточному році цю проблему вирішено. У закладах культури Орджонікідзе і Бердинового з’явилися музичні центри, караоке, телевізори, нові мікрофони, світломузика. Одне слово, все те, що необхідно для проведення нормального дозвілля.
Таке піклування про молодь дає свої позитивні результати. Так, на території сільської ради було підготовлено і влаштовано масові заходи, серед яких: «Тато, мама, я – спортивна сім’я», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто», «Хвала рукам, що пахнуть хлібом», «День села» та інші. А проведення захоплюючих футбольних баталій між спортсменами сіл Орджонікідзе та Новосвітівка почали уже входити у традицію.
На підтримку місцевим аматорам сцени сільський голова Т.М. Дьяченко запросила артистів Одеської філармонії. І вони з радістю відгукнулися на це прохання, виступивши із змістовними концертами у селах Орджонікідзе та Бердиновому.
Стою і розмовляю з Т.М. Дьяченко неподалік сільської ради. І зразу ж впало в око, що зовсім змінилася ця адмінспоруда. А Тетяна Миколаївна лише посміхається:
– У цьому році зробили ремонт як зовні, так і всередині в кожному кабінеті. І тут і рук, і вміння та старанності доклала техпрацівниця, ветеран праці Віра Андріївна Сімонова. Та й взагалі, у нас увесь колектив дуже вдало підібраний. Кожен вболіває за свою роботу, обов’язки виконує бездоганно. Тому добрих слів заслуговують головний бухгалтер Антоніна Миколаївна Черевична, секретар сільради Тетяна Анатоліївна Сухенко, землевпорядник Галина Володимирівна Шершун.
– Зроблено немало, але ще є й достатньо нерозв’язаних проблем, – говорить сільський голова. – Це і старий водогін по вулиці Пирогова, старі вежі, які ремонтуємо майже щомісяця і без толку. Не завершено будівництво нового водогону, протяжністю 2 кілометри. Наші сільчани найбільш обійдені в районі, бо для них не розпайовані землі. Навіть для ведення особистого селянського господарства сільрада не може виділити отих обов’язкових, згідно з земельним законодавством, двох гектарів. Мріємо ми й про заасфальтовані дороги в селах. А найзаповітнішим нашим бажанням є газифікація. І на її проведення не втрачаємо надії.
