Місце зустрічі змінити не можна

Взятися за перо мене змусив ажіотаж довкола проектів пам'ятника Ісааку Бабелю. І навіть почало складатися враження, що майбутній пам'ятник стане основою якогось нового одеського бренда.

Сама по собі ідея збирання коштів на створення пам'ятника одеському письменникові Ісааку Бабелю, який прославив в "Одесских рассказах" наше місто, заслуговує на всіляку повагу. Але чому саме Бабеля обрано з блискучої плеяди письменників так званої південноросійської школи, які своєю творчістю заслужилина те, щоб і їм в Одесі було установлено пам'ятники? Перерахуємо їх: Едуард Багрицький, Ілля Ільф та Євген Петров, Валентин Катаєв, Костянтин Паустовський, Михайло Свєтлов, Лев Славін, Юрій Олеша… У цей ряд потрібно поставити і лауреата Нобелівської премії з літератури у 1933 році, блискучого Івана Буніна, а також Олександра Купріна, який розділив у 1909 році з Буніним престижну академічну Пушкінську премію.

На мій погляд, колишній опер ЧК, боєць і політпрацівник Першої кінної армії, який згодом став відомим письменником, Ісаак Бабель, що романтизує в "Одесских рассказах" життя єврейських кримінальників початку ХХ століття і знаходить у середовищі грабіжників та злодіїв екзотичні і сильні характери, – бренду сьогоднішньої Одеси явно не відповідає.

Ось що пише про творчість Ісаака Бабеля Валерій Сердюченко, доктор філологічних наук, асоційований професор кафедри російської філології Львівського національного університету ім. І. Франка, незалежний літературний критик американської газети "Новое русское слово" у цій же газеті у 2001 році, у статті "Дюковские киты":

"Бабель, – на його думку, – талановитий письменник і закомплексований невротик писав свою Одесу за законами соціалістичного реалізму: у ній головним було не те, що є, а те, що мусить або навіть повинно було бути. У реальній Одесі євреїв громили і вбивали, у бабелівській – громлять і вбивають вони самі. Життя одеських пролетарів було сповнене принижень і образ – у Бабеля вони самі знущаються над сильними світу цього, веселяться та бенкетують".

На превеликий жаль, усі п'ять проектів пам'ятника Ісааку Бабелю, що вийшли до фіналу і подані на обговорення одеситам, на жаль, повністю не відповідають цій концепції і тим більше не виділяються своєю яскравою індивідуальністю. Та й про яку індивідуальність сьогодні можна говорити, коли зовсім недавно встановлено пам'ятник збірному образу одеського міліціонера Гоцмана – Курлянда, який дивним чином нагадує пам'ятник славетному льотчикові Сергію Уточкіну. Хотілося, щоб пам'ятник Ісааку Бабелю відповідав як його духу, так і духу його оповідань, а також вписався б у концепцію Одеси як сучасного європейського міста. Якби вимоги ці було виконано, то і місце для пам'ятника я запропонував би інше – десь на колишньому "бродвеї" тодішньої Молдаванки – вулиці Степовій.

А місце на розі вулиць Ришельєвської і Жуковського, за три хвилини ходу від не тільки одеської, але і європейської перлини – театру опери і балету, використав би для встановлення пам'ятника зовсім іншому персонажу... – Агентові 007, супершпигунові всіх часів і народів, Джеймсу Бонду, до речі кажучи, теж корінному одеситові...

...Англійський письменник Ян Флемінг, який написав 14 романів про Джеймса Бонда, після закінчення військової академії чимало потрудився на ниві журналістики, яка є непоганим прикриттям для шпигунської діяльності, напередодні Другої світової війни вступив на службу до військово-морської розвідки Великої Британії, а після війни далі служив у відділі політичної розвідки. Ось чому багато читачів небезпідставно вважають, що легендарний Джеймс Бонд втілив у собі багато рис самого письменника. Проте, англійський дослідник і історик секретних служб, у минулому і сам військовий розвідник, літературознавець Дональд МакКормік не має сумніву у тому, що реальним прототипом для створення образу Бонда став, крім Флемінга, відомий англійський розвідник Сидней Рейлі. Його ім'я повинно бути добре відоме нашим співвітчизникам завдяки телефільму "Операція "ТРЕСТ", а також книжкам Льва Нікуліна "Мертвая зыбь" і Василя Ардаматського "Возмездие".

Народився Сидней Джордж Рейлі у 1874 році в Одесі, у єврейській родині. Його справжнє ім'я – Зиґмунд Георгійович Розенблюм. Відомо, що його батько, Марк Розенблюм, був маклером, а ім'я своєї матері, уродженої Массіно, Рейлі багато разів використовував у своїй шпигунській діяльності.

Незважаючи на те, що біографія Сиднея Рейлі рясніє неточностями, замовчуваннями, фальсифікаціями, таємницями і неймовірними пригодами, достеменно відомо, що найяскравіше він проявив себе у боротьбі проти більшовицької Росії. Спеціальна операція чекістів щодо його арешту провадилася під особистим керівництвом Дзержинського. Багато дослідників вважають, що перший візит Яна Флемінга у 1933 році до Москви був пов'язаний із з'ясуванням долі Сиднея Рейлі, і вже тоді майбутній письменник зацікавився обставинами життя цієї людини і саме тому обрав як прототип агента 007 Сиднея Рейлі, а не когось іншого.

До речі кажучи, Ян Флемінг об'єктивно порівнюючи свого легендарного героя з його прототипом, стверджував, що Джеймс Бонд не завжди був таким хорошим, як реальний Сидней Рейлі. То заслуговує чи ні легендарний супершпигун того, щоб бути увічненим у бронзі в історичному центрі свого рідного міста?

Знаю, що ідею про створення в Одесі пам'ятника агентові 007 давно виношує одеський письменник Валерій Смирнов, упевнений у тому, що подальший розвиток одеської бондоніани (створення будинку-музею, випуск різноманітних сувенірів тощо) приверне до міста мільйонні потоки туристів.

А ось що скаже щодо цього керівництво нашого міста і особисто мер Одеси Едуард Гурвіц? Адже без його участі вирішення цього завдання може стати непосильним.

Автор цих рядків готовий взяти активну участь у створенні громадського фонду щодо збирання коштів на встановлення пам'ятника легендарному розвідникові. А для залучення до цієї роботи видатних скульпторів з різних країн кошти будуть потрібні чималі. І тут зможуть розщедритися не лише зацікавлені у цьому проекті Голлівуд, Сікрет Інтеллідженс Сервіс, Моссад та ЦРУ, але й, можливо, новий Президент США Барак Обама. І хто знає, можливо тоді на одеських вулицях зуміють зустрітися Ісаак Бабель та Джеймс Бонд? А чому б і ні?

Адже міст на земній кулі багато, але тільки до Одеси тоді прагнутимуть люди з усього світу, щоб не тільки сісти у міському парку на лаву поруч з Леонідом Утьосовим, але й постояти біля легендарного агента 007.

Выпуск: 
Автор: 

Схожі статті