Саме з цими словами все частіше звертаються у своїх листах до газети наші читачі. А й справді, що зараз діється з довкіллям нашого краю? Відповіді на подібні запитання ми намагалися давати в багатьох публікаціях, що з’являлися на сторінках газети упродовж останніх років, посилаючись при цьому здебільшого на дані, отримані від Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Проте настав час з’ясувати, а як саме, якими силами і технічними засобами, здійснюється контроль за цим середовищем, або, кажучи мовою фахівців, відбувається екологічний моніторинг довкілля?
З цим запитанням ми і звернулися до провідного фахівця – завідувачки сектору моніторингу, інформації та по зв’язках з громадськістю Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Катерини СТРЕЛЕЦЬ.
– То все ж таки, чим займається зараз ваше Держуправління і як відбувається оцей ваш моніторинг?
– Одразу хочу роз’яснити, що контролюючих функцій держуправління вже не має. Позаминулого року відбулася реорганізація, внаслідок якої до Держекоінспекції відійшов увесь лабораторно-аналітичний відділ нашого Держуправління. Ця лабораторія якраз і здійснює зараз контроль на трьох водних об’єктах, що належать до категорії рибогосподарських водойм: річка Дністер, Кучурганське водосховище та Хаджибейський лиман, а також на підприємствах області, які скидають зворотні води в природні водойми та здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Що ж стосується нашого Держуправління, то, згідно з діючим положенням, воно в основному забезпечує функціонування регіональної системи моніторингу довкілля. На сьогодні в його складі функціонує сектор моніторингу та оповіщення у Придунайських районах області, який здійснює спостереження за станом поверхневих вод на чотирьох створах річки Дунаю та на придунайських озерах: Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух і Китай. Крім того, здійснюється аналіз проб у місцях днопоглиблювальних робіт за фізико-хімічними показниками річкової води у гирлі Бистре, тобто в районі судноплавного ходу «Дунай – Чорне море».
– Проте відомо, що на території області моніторинг довкілля здійснюють не лише ці дві лабораторії, і не лише вашої організації. Чи координується якимось чином їхня діяльність?
– Слід нагадати, що в області реалізується затверджена обласною радою «Регіональна програма моніторингу довкілля Одеської області на 2006 – 2010 роки». Нею передбачені розробка та впровадження заходів, спрямованих на вдосконалення регіональної системи моніторингу довкілля, підвищення рівня достовірності інформації про стан природи та доведення її до державних органів і громадськості. Координуючу функцію в системі цього моніторингу покладено на наше Держуправління, а до основних суб’єктів відносяться: Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, Український науковий центр екології моря, Обласне виробниче управління по водному господарству, Держекоінспекція та Держекоінспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Державна санітарно-епідеміологічна служба, Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. Як ви вже зрозуміли, в кожної з цих установ своя ділянка роботи, свої методи і технічні засоби, а відтак і своє призначення.
Та це лише, так би мовити, базові організації, а, в зв’язку зі структурними змінами у деяких закладах, до цього складу останніми роками приєдналися установи, які теж давно здійснюють самостійні моніторингові дослідження. Варто назвати хоча б Дунайське басейнове управління водних ресурсів, Південний центр екології моря, Управління екобезпеки Одеської міськради, Фізико-хімічний інститут захисту довкілля та людини тощо. Зауважу, що представники цих установ формують міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля, яка діє при нашому Держуправлінні і щоквартально збирається, щоб обмінятися інформацією, виробити свої рекомендації та визначити напрями подальших наукових досліджень.
– Моніторинг довкілля неможливий без наявності спеціальних постів. То що ви можете сказати з приводу «покриття» цими постами території області?
– Зараз мережа постів контролю має такий вигляд: це 23 постійні точки спостереження за станом атмосферного повітря, 126 точок спостереження за станом поверхневих вод, 73 – за станом морської води, 2031 підземна точка, завдяки яким відстежується стан підземних вод, та 66 точок моніторингу стану грунтів. Усі ці точки визначено та затверджено відповідними рішеннями. Десь діють постійні, стаціонарні пости, зокрема відомі вам метеопости; десь визначено лише точки забору аналізів, які в певний час здійснюються співробітниками лабораторій.
Можна сказати, що загалом цих постів більш-менш достатньо, щоб мати реальну уяву про стан довкілля. Не забуваймо і про дослідження, які провадяться у рамках різних експедицій, програм, а також у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Скажімо, під час повені на Дністрі, що сталася у липні минулого року, співробітники лабораторії відбирали додаткові проби води на самому Дністрі та в його притоках. Зауважу також, що в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» в області здійснюється міжнародний проект «Розвиток транскордонного співробітництва у сфері комплексного управління водними ресурсами», націлений на модернізацію системи гідрометеорологічного та гідрохімічного моніторингу в українській частині Придунайського регіону, а також на розвиток україно-румунської комплексної системи гідрологічного контролю Дунаю.
– І в чому, власне, полягають обов’язки вашого Держуправління як координатора системи моніторингу, а головне, як наші читачі можуть дізнатися, в якому стані перебуває довкілля Одеси або того чи іншого району області?
– Первинна інформація до очолюваного мною сектора моніторингу, інформації та по зв’язках з громадськістю надходить щомісяця. Далі вона узагальнюється та аналізується відповідними фахівцями нашого Держуправління, щоб потім можна було надати її тим держустановам, які реалізують екологічну політику в області та приймають відповідні управлінські рішення. Причому інформація ця може надходити як до обласних установ, так і до органів влади тих місцевостей, яким, скажімо, загрожує повінь, або в яких сталася небезпечна аварія.
Що ж до загального оприлюднення цих даних, то воно відбувається під час прес-конференцій наших співробітників, або в їх власних публікаціях у пресі. Крім того, ми оприлюднюємо цю інформацію на офіційному веб-порталі Мінприроди України (http://iac-menr.rgdata.com.ua), а також на веб-сайті Держуправління (httr://ecology.odessa.gov.ua). Не забуваймо і про офіційну «Національну доповідь про стан довкілля» упродовж року, що минув, котра теж публікується завдяки веб-сайтові та на сторінках збірника «Причорноморський бюлетень», яким, наскільки нам відомо, охоче користуються не лише науковці, але й активісти громадських екологічних організацій. Тим паче, що ця доповідь є, власне, звітом Держуправління перед громадськістю. Зауважу також, що незабаром має побачити світ спеціальний буклет «Про стан довкілля у 2008 році», який теж стане важливим джерелом інформації населення області і, зокрема, читачів вашої газети.
