Новий голова громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Юрій Геращенко поставив перед собою мету перетворити раду у діючий орган обговорення найактуальніших екологічних проблем регіону та пошуку ефективних шляхів їх розв’язання. Про те, за якими напрямами за умов ратифікації Україною Орхуської конвенції повинна вестися робота ради, йшлося під час нашої розмови з Юрієм ЄвгеновичемГеращенком.
– Юрію Євгеновичу, традиційно склалося так, що представники громадськості, які порушують екологічні проблеми, сприймаються і більшістю чиновників, і основною масою населення як крикуни, люди, які переслідують винятково свої корисливі цілі. Cкладається враження, що серйозно до них не ставиться ніхто. Для ведення конструктивного діалогу з владою у сфері захисту навколишнього природного середовища цей імідж треба докорінно змінювати.
– Так, раніше на засідання громадської ради приходили різні люди. Багато хто не для того, щоб обговорювати якусь проблему, а винятково для того, щоб попіаритися, покричати і потрапити в об'єктив телекамер і на сторінки газет. Вони не давали можливості виступати фахівцям, а, отже, і підготувати документи, необхідні для подачі до Міністерства, до уряду, на належному рівні.
Тому я запропонував чітко дотримуватися положення про громадську раду, рекомендованого Кабміном і ухваленого Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Там сказано: брати участь у засіданні громадської ради з правом голосу можуть тільки зареєстровані організації, які провадять природоохоронну діяльність.
– Це означає, що будь-яка людина на засідання громадської ради прийти не може?
– Прийти і послухати обговорення може. Але право голосу на раді мають лише лідери або уповноважені від легітимних природоохоронних організацій. Причому йтиметься не про якісь неперевірені чутки – хтось щось сказав. Це не рівень обговорення для громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Обговорюватимуться лише результати перевірки, проведеної тією організацією, чий представник порушує питання на раді, одержані відповіді і рішення чиновників. Гадаю, це дозволить перевести обговорення проблем з площини комунальної балаканини, яка ні до чого не зобов'язує, у площину професійну, ділову. Тим більше, що з депутатським корпусом налагоджується корисний конструктивний діалог.
– Чи не образяться на вас ті, хто традиційно відвідував засідання, багато виступав на них, а зараз, відповідно до нового регламенту, перетвориться просто у слухача?
– Раніше членами ради були 36 організацій. Залишилося 29. З них 6 – це уповноважені державою структури, які провадять природоохоронну діяльність (обласне і міське управління екобезпеки, профільні комісії обласної і міської рад, інспекції охорони Чорного моря). Тобто діалог між владними структурами і громадськими організаціями у межах ради відбуватиметься безпосередньо. На мій погляд, це значно спростить ухвалення продуманих, зважених управлінських рішень.
Наприклад, громадська організація може взяти на себе певний напрям діяльності. Моніторинг стану зелених насаджень Одеси або малих річок Одеської області. Можна контролювати виконання ухвалених на муніципальному або обласному рівні програм. Це важлива і серйозна робота, необхідність якої сьогодні заперечувати не візьметься ніхто.
– Юрію Євгеновичу, схоже, Ви налаштовані змінити також традиційне ставлення до депутатів: мовляв, турбуються вони виключно про свої власні інтереси.
– Так, ставлення і до депутатів, і до чиновників у нас найчастіше нагадує ставлення до ворогів народу. Населення не замислюється і не знає, яку відповідальність несуть ці люди за свої дії. Ринок ринком, але влада на всіх рівнях завжди була і буде. Тому громадськість повинна стати партнером, помічником, а не антагоністом влади.
Крім того, людина завжди шукала вигідну роботу, а, з другого боку, була патріотом. Тому до керівників треба доносити всебічну інформацію про екологічні проблеми, обговорювати її з фахівцями. І разом шукати розв’язання проблем.
Тим більше, що чиновники вже не відмахуються від представників громадськості, як від настирливих мух. Бачачи конструктивний підхід, вони теж ідуть назустріч.
– До складу громадської ради входять унікальні фахівці, зокрема, щодо екологічного аудиту. Фінансовий аудит нормою вже став, а от екологічний поки що залишається дивиною. Чи означає співпраця цих людей у раді, що робота з екологічного виховання не лише населення, але й керівників підприємств перейде на якісно інший рівень?
– Так, поки що не всі розуміють, що екологічний аудит повинні проходити дуже багато об'єктів. Так, будівництво атомної станції під Одесою свого часу вдалося зупинити саме завдяки екологам. Вони наполягали, що споруджувати такий об'єкт над підземним озером не можна. Саме екологічний аудит змусив припортовий завод тільки на третину заповнювати свої місткості аміаком. Ніхто поки що не провадив екологічного аудиту портового холодильника, не оцінював небезпеку розливу аміаку з його сховищ. Це ж бомба у центрі міста! Тому доцільно порушувати питання про винесення шкідливих підприємств за межі міста, а в місті розвивати, скажімо, пасажирські морські перевезення. І ми маємо намір доводити владі необхідність проведення і екологічних експертиз, і екологічного аудиту.
