Сергій Мефодовський – найсправжнісінький сільський інтелігент. Він поєднав у собі прекрасні риси педагога-україніста, поета та журналіста, – по-особливому сприймає своє провінційне життя-буття і намагається скрасити його своїм творчим доробком.

За плечима 62-річного Сергія Івановича – майже сорок буремних літ вчителювання в Ульянівській загальноосвітній школі, що у Миколаївському районі. Палкий прихильник української словесності, він завжди перебуває у гущі літературно-мистецьких подій району та області. С.І. Мефодовський виплекав зі своїх талановитих учнів цілу когорту послідовників. Своє поетичне і журналістське перо він нагострив змолоду, а торік таки наважився і спромігся випустити у світ дві свої чудові книжки «Вперше живу» і «Дякуючи долі».

Вірші, гумор, сатира, спогади, журналістські враження вихлюпуються зі сторінок на читача любов’ю до рідних та близьких, друзів та побратимів, до рідної мови та рідної землі. Влучно охарактеризував творчість сільського педагога академік Богдан Сушинський: «Як на мене, важливо, що і в поезії, і в прозі слово Сергія Мефодовського щире, по-житейськи мудре та душевно схвильоване».

Його доля нерозривно пов’язана з українським письменництвом, а особливо з поетом-гумористом Степаном Олійником, якого знав особисто. Тому Олійниківські читання, які щороку на початку квітня збирають у Левадівці шанувальників гострого слівця, залишаються для Сергія Івановича справжнім неперевершеним святом. Тим паче, що Сергій Мефодовський – переможець районного конкурсу в жанрі гумору і сатири «Ярмарок сміху-2000» та обласного конкурсу, лауреатство якого здобув у 2008 році.

В його доробку чимало чудових гуморесок, дотепних мініатюр. У книжці їх можна знайти у розділах «А й справді…» та «Мимохідь».

Ось деякі з них:

Якщо істина у вині,

то навіщо ще й горілка?

Якщо бабуся останнє несе на базар,

то це ринкові відносини?

Платна медицина

Як часто ми розраховуємося з нею

власним здоров’ям, а то й життям.

Дайош реформи

Якби до Гаранта та ще й гарантію.

Це ж очевидно

Якщо ціни кусаються, то вони собачі.

Тільки встигай

Ледь встигнеш до поганого,

а воно вже стало гіршим.

За багато років спілкування з письменниками Сергій Мефодовський замав не лише друзів-однодумців та порадників, а ще й добру для сільської глибинки бібліотеку, де чільне місце посідають книжки українських літераторів з дарчими написами.