Прем'єру вистави «Островидова, 91» показала на сцені Будинку клоунів студія арттерапії Центру адаптації молодих інвалідів БФ «Молодий інвалід».
Спочатку до глядачів звернувся голова правління БФ "Молодий інвалід" Валерій Габерстро. Він подякував усім, хто допоміг реалізувати такий сміливий задум, – поставити виставу про Одесу і показати її на сцені, яка перебуває у кварталі старої Одеси. Насамперед – Будинок клоунів і його господиню Наталю Делієву.
Потім помічник голови обласної ради Владислав Станков зачитав звернення Миколи Скорика до членів БФ "Молодий інвалід". У ньому прозвучали слова підтримки і обіцянка надати дієву допомогу.
Далі відбувся показ фільму "Серце матері" режисера-початківця Альони Шаповалової. Молодий автор не побоялася розповісти про біль матерів, які виховують дітей-інвалідів. Дітей, яким були поставлені тяжкі діагнози: хвороба Дауна, епілепсія. І ніхто не вірив, що їм взагалі вдасться вижити, повірити в себе, знайти друзів, навчитися радіти життю. Мужності і стійкості цих людей доводиться лише дивуватися. Адже їхнє життя справді будується за принципом "всупереч обставинам".
Валерій Габерстро, який є автором тексту одноактного ностальгічного мюзиклу "Островидова, 91", занурює самодіяльних акторів в атмосферу старої Одеси. Вона напрочуд пізнавана. Все життя пропливає у невеликому дворику, куди виходять посидіти і поговорити всі мешканці. Вони обговорюють звички і спосіб життя сусідів, беруть найдіяльнішу участь у житті один одного, радять, виховують, радіють спілкуванню.
Всі ролі у виставі виконують інваліди. Програмка вистави, яка відрекомендовує акторів, скрупульозно вказує групу інвалідності кожного. І з самого початку з цим хочеться посперечатися. Тому що здатність до творчості, до перевтілення дарована людині зі світу не фізичного, а духовного. А там, коли душа народилася крилатою, не завадять її творчому польоту ні мінливість життя, ні медичні діагнози. Вони над нею просто не владні.
Вистава залишила напрочуд світле відчуття перемоги життя, доброти і щирості. Перемоги людського духу над фізичними недугами. Адже багато акторів так здорово тримаються на сцені, що й не одразу зауважуєш, що комусь з них складно даються кроки по сцені, комусь непросто вимовляти свої репліки... Головне полягає в іншому: вони перебороли себе і не побоялися вийти на сцену. Не побоялися звернутися до глядачів з розмовою про одвічні людські цінності. І тому були зрозумілі і почуті.
Зараз цей самодіяльний театр шукає спонсорів для поїздки на перший міжнародний інтегративний конкурс КВВ, який відбудеться в середині травня у Москві. Там разом з інвалідами на сцену виходитимуть звичайні хлопці і дівчата. З'явиться можливість і себе показати, і на інших подивитися, зав'язати нові цікаві знайомства.
Допомогу у пошуку коштів вже пообіцяла обласна рада – про це заявив помічник Миколи Скорика Владислав Станков. Гадаю, повинні допомогти і одесити, приходячи на вистави не безкоштовно, а купуючи квитки. Тим більше, що театр цей – унікальний, і є він тільки у нас, в Одесі.
