Екологічнийвернісажтворіводеськихмитців(живопис, графіка, художняфотографія), присвяченийприродномусередовищуостроваЗміїного, булорепрезентованонещодавноучасникамрозширеногозасіданняУніверситетуекологічнихзнаньОдеськоїдержавноїнауковоїбібліотекиім. М. Горького.
Цей вернісаж з’явився у межах екологічного проекту «Арт-туризм», в якому взяли участь художники Галина Лєкарєва-Нікітіна, Сергій Попроцький, Віктор Потєряйко та Єлизавета Гришина, а також фотохудожник Микола Нікітін, котрі здійснили своєрідний творчий десант на один із найзагадковіших куточків землі української – острів Зміїний.
Виступаючи під час засідання Університету екологічних знань, митці не лише ділилися своїми враженнями від відвідин острова, але й наголошували на тому, що, з одного боку, Зміїний має стати доступним для українців, і особливо для одеситів, оскільки ми з вами маємо право на знайомство з цим унікальним окрайцем землі нашої; але, з другого боку, ми повинні пам’ятати, що унікальна природа цього малесенького острівця залишається дуже вразливою, чутливо реагуючи на будь-яке втручання в неї, і навіть на звичайне масове перебування людей на цьому клаптику суші. Отож проблема в тому, щоб, цивілізовано обживаючи острів, ми подбали про максимальне збереження його флори і фауни, збереження кожного клаптика цієї степової землі, який усе ще залишається екологічно незайманим. Саме про це йшлося і в створеному кіноаматором Олександром Куракіним відеофільмі про острів Зміїний – «На краю світу», та в інформації про наукові експедиції на острів, з якою виступив доктор біологічних наук, академік НАН України Ювеналій Зайцев.
Говорячи про стратегічне значення острова, директор Нижньодністровського національного природного парку Віталій Примак звернув увагу присутніх на те, що володіння Зміїним дозволяє нашій державі контролювати підходи до дельти Дунаю та судноплавні шляхи північно-західної частини Чорного моря, а головне, закріплює за нею значну частину прилеглого шельфу, на якому вже зараз розвідано родовище, котре таїть у собі понад десять мільйонів тонн нафти та понад десять мільярдів кубометрів газу. Стратегічно пріоритетними для України залишаються і комплексні проекти подальшого народногосподарського освоєння Зміїного. До того ж, не слід забувати, що острів став одним із дев’ятнадцяти об’єктів, що складають природно-заповідний фонд Українського Придунав’я.
Вирішальним для екологічної долі острова Зміїного став Указ Президента України від 9 грудня 1998 року про надання йому статусу загальнодержавного зоологічного заказника. А щоб збагнути, чим викликана поява цього Указу, треба звернутися до наукових досліджень флори та фауни, проведених ученими Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Т. Васильєвою, А. Корзюковим, С. Коваленком та багатьма іншими. Так от, навіть важко повірити, що на цьому мініатюрному клаптику землі «сучасна флора репрезентована 171 видом 124 родів і сорока трьома родинами насіннєвих рослин, а також 87 родами тридцяти родин спонтанної флори». Причому особливістю рослинного покриття острова є те, що тут відбувається досить часта зміна видів.
Безсумнівно, в цьому помітна заслуга птахів, які заносять сюди насіння рослин. До речі, слід сказати, що навесні через острів перелітає сотні тисяч птахів 234 видів, а восени – 156 видів. Всього ж за період наукових досліджень на острові зареєстровано було 229 видів мігруючих птахів. Причому за тридцять років, упродовж яких провадяться орнітологічні дослідження Зміїного, тут зареєстрований 31 вид птахів, занесених до Червоної книги України. Ось чому, на думку науковців, зокрема, доцента Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Анатолія Корзюкова, саме Зміїний може слугувати моніторинговою точкою для оцінки стану чисельності мігруючих рідкісних та вимираючих видів птахів.
Під час цього ж засідання Університету екологічних знань відбулася презентація третього випуску збірника наукових праць Університету «Екологія і суспільство», основна тематика якого зосереджена на проблемах співіснування навколишнього природного середовища і сучасного урбанізованого суспільства. Зокрема, чимало статей присвячено проблемам глобального потепління, екологічної безпеки та функціонування топливно-енергетичного комплексу в береговій зоні Придунав’я. З-поміж п’ятдесяти публікацій привертають увагу матеріали науково-практичної конференцій: «Вернадський і сьогодення», яка була приурочена 145-річчю В. Вернадського, та «Реалізація Оргусської конвенції – умови розвитку демократії у сфері охорони природного середовища, соціально-політичної демократії в цілому», а також аналітичні статті: «Концептуальні підходи до формування освіти в інтересах стійкого розвитку України», «Наукова бібліотека в системі безперервної екологічної просвіти» та кілька інших.
Увагу всіх учасників цього відкритого засідання Університету екологічних знань привернув той факт, що воно поєднувало в собі погляди на буття навколишнього природного середовища і науковців, і митців. То, може, саме в такому поєднанні нам і слід надалі сприймати всю ту красу, яка все ще милостиво оточує нас?
