Влітку велику тривогу в одеських рятувальників, екологів та населення викликають загорання сухої трави. Незважаючи на застереження у ЗМІ та численні запобіжні заходи, що вживаються співробітниками МНС щодо відвернення загрози пожеж, вони все ж таки завдають населенню та навколишньому середовищу значних матеріальних збитків. Інколи на схилах пляжів, у парках та інших місцях можна побачити наслідки від таких пожеж: чорна вигоріла земля, обгорілі дерева, дим, сморід.
Пожежонебезпечність сьогодні сягає п’ятого, найвищого, класу за загальноприйнятою шкалою. У 30-градусну спеку в місті Одесі дуже часто спалахує сухостій та горять звалища сміття. У середньому за добу пожежно-рятувальним підрозділам Одеського міського управління ГУ МНС доводиться понад десять разів виїздити на гасіння пожеж.
Наприклад, лише протягом 29 липня одеським вогнеборцям довелося чотири рази виїздити на приборкання великих пожеж сухостою. Зокрема, вранці по вулиці Середній, що у Малиновському районі, на відкритій території горіла суха трава на площі 100 м2. Рятувальники цілу годину гасили вогонь. Цього ж дня, по-обіді, у Приморському районі, поблизу пляжу «Дельфін», на схилах палала суха трава на площі 300 м2. Пожежно-рятувальні відділення швидко вгамували «червоного півня». А увечері у Київському районі, по вулиці 25-ї Чапаєвської дивізії на відкритій території спалахнула суха трава на площі 800 м2. Три години знадобилося бійцям МНС, щоб зупинити вогняну стихію. Ще один випадок загорання сухостою стався у Суворовському районі. Там увечері по вулиці Жеваховій на відкритій території сталося загорання сухої трави. За лічені хвилини вогонь було приборкано.
Гасити такі пожежі складно, адже завдяки високій температурі, висохла рослинність спалахує, мов факел, і полум’я поширюється зі швидкістю вітру. Окрім того, коли горить суха трава у парковій зоні чи палають схили пляжів, то через відсутність під’їздних шляхів своєчасно дістатися рятувальникам на місце пожежі непросто. Також ускладнює приборкання таких пожеж і відсутність поблизу джерел водопостачання: пожежних гідрантів та пожежних водоймищ. І тоді щоразу рятувальникам доводиться воду привозити пожежно-рятувальними автомобілями, а не безперервно подавати по рукавних лініях з розташованих поруч джерел водопостачання.
Статистика засвідчує, що понад 90% усіх таких пожеж виникають через людський чинник. Особливу небезпеку становлять стихійні палії, що навмисно підпалюють сухостій. Наприклад, щоб привести в порядок прилеглу територію деякі безвідповідальні господарі та садівники навмисно підпалюють невикошену пересохлу від пекучого сонця суху траву та сміття. Велику небезпеку для екології створює поведінка веселих компаній несвідомих відпочивальників та туристів. Вони влаштовують на схилах морських пляжів, у парках та інших місцях відпочинку пишні пікніки з барбекю, шашликами та спиртними напоями, залишаючи після себе купи сміття та непогашені багаття. Необережно кинутий сірник, недопалок, непогашене багаття, пустощі дітей з вогнем – все це призводить до раптових пожеж. Під час горіння сухостою вогонь здатен перекинутися на найближчі зелені насадження – парки, лісосмуги, поля, або охопити господарські споруди – гаражі, сараї, прибудови та будинки, де мешкають люди. Під час таких пожеж у вогні гинуть усі живі організми, знищується найцінніша складова найкращих у світі чорноземів – гумус. На його повне відновлення у природних умовах потрібно мінімум 50 років. Палії нащадкам залишають мертву землю, а свою провину у підпалах заперечують, якщо не спіймаєш на гарячому за руку.
Окрім того, несанкціоноване спалювання сухої рослинності та сміття загрожує здоров’ю людей та довкіллю. Адже під час їх горіння у повітря потрапляють небезпечні, а інколи і канцерогенні речовини (при спалюванні гуми, поліетилену, пластику), що викликають захворювання у людей дихальних шляхів. А дим від вогню може надовго зависати у повітрі, внаслідок чого погіршується видимість.
Щороку палії притягуються до адміністративної відповідальності. Згідно зі статтею 77-1 «Самовільне випалювання рослинності та її залишків» Кодексу України про адміністративні правопорушення, за спалювання рослинності та стерні передбачений штраф від 10 до 20 неоподатковуваних податком мінімумів (від 170 до 340 грн), а для посадових осіб сума штрафу збільшується від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів. Окрім того, за певних обставинах за підпал може бути порушена і кримінальна справа.
Співробітники МНС укотре наголошують на необхідності суворого дотримання протипожежних правил: враховуючи суху, спекотну погоду, будьте дуже обачними при палінні, не кидайте недопалки на суху траву, не розводьте багаття поблизу сухої рослинності, лісових насаджень, полів. Пильно стежте за тим, щоб діти не бавилися сірниками, запальничками, смолоскипами. Не будьте байдужими, якщо помітили дим, тління або слабкий вогонь! Загасити займання сухої трави на самому початку легко – просто вилити відро води або прикидати землею.
Лише спільними зусиллями рятувальників та свідомим ставленням громадян можна створити надійний заслін від пожеж!
