Одеський регіональний інститут державного управління справедливо вважається базовим щодо проведення наукових заходів з проблем вдосконалення вітчизняної системи державного управління та місцевого самоврядування. Силами вчених інституту була організована підсумкова науково-практична конференція «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації». Про її результати ми попросили розповісти директора інституту Миколу Михайловича Іжу.
– Миколо Михайловичу, науково-практична конференція стала своєрідним підсумком багаторічної дослідницької роботи з проблем регіонального розвитку. Скажіть, будь ласка, у чому полягли її особливості?
– Ця конференція справді отримала особливий статус. Її правомірно відзначити як таку, що підбиває підсумок під багатьма щорічними науково-практичними заходами, присвяченими розгляду стратегічних питань регіонального розвитку. Вибір такої тематики наукових пошуків не є випадковим для одеських вчених і пояснюється кількома обставинами.
По-перше, ми регіональний структурний підрозділ Національної академії державного управління, і кому, як не нам, займатися дослідженням актуальних проблем у цій сфері.
По-друге, світовий досвід свідчить про посилення регіонального розвитку сучасного суспільства.
По-третє, для Одеської області питання регіонального розвитку вже давно вийшло далеко за межі суто теоретичних міркувань. Зокрема, свого часу сесією Одеської обласної ради було ухвалено програму "Регіональна ініціатива".
Незважаючи на непрості організаційні моменти, ми забезпечили активну участь у роботі конференції провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі державного управління. На адресу оргкомітету надійшло понад 400 тез виступів. Серед їх авторів – 23 доктори наук, 126 кандидатів наук, 16 докторантів, 125 аспірантів, 44 здобувачі наукових ступенів, що свідчить про надзвичайно високий інтерес до цього заходу. Показова і географія учасників конференції. Для участі у її роботі приїхали вчені з Києва, Дніпропетровська, Львова, Харкова, інших міст України та Росії.
Тематичні акценти були розставлені вже на пленарному засіданні. Так, проблемам структурної перебудови економіки регіону присвятив свій виступ академік НАН України, директор Одеського інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України Борис Буркинський. Перспективи реформування публічної адміністрації на місцевому та регіональному рівнях були окреслені у доповіді доктора наук з державного управління Наталії Гончарук. У доповіді завідувача відділу Львівського інститут регіональних досліджень НАН України, доктора економічних наук Любові Шевчук було визначено не тільки потенціал новітніх технологій інформаційного забезпечення регіонального управління, але й вказано на можливість виникнення певних небезпек у процесі їх використання. Жвавий інтерес аудиторії викликав виступ народного депутата України Сергія Гриневецького, в якому питання міжрегіональної співпраці було висвітлено у геополітичному аспекті.
Програмними можна назвати положення, що прозвучали у доповіді члена-кореспондента академії правничих наук України, провідного фахівця Інституту законодавства Верховної Ради України, доктора юридичних наук, заслуженого юриста України Ніни Нижник. Зокрема, вона наголосила на тому, що сьогодні вже змінюється сама філософія управління: воно переходить з формально-догматичних позицій на гуманістичні. Я також взяв участь у пленарному засіданні, де зосередив увагу на деяких актуальних аспектах професійного навчання службовців органів публічної влади.
– А за якими напрямами відбувалася наукова дискусія на конференції, які рекомендації та висновки було зроблено її учасниками у ході роботи у форматі круглих столів та семінарів?
– На конференції працювало дев'ять секцій, на яких обговорювався широкий спектр питань, зокрема – професіоналізація державної служби на регіональному рівні; особливості управління регіональним розвитком та специфіка його соціокультурного контексту; розробка механізмів ресурсного забезпечення регіонального управління розвитком регіону; особливості міжрегіональної та транскордонної співпраці в умовах європейської інтеграції; удосконалення інноваційного менеджменту на регіональному рівні; впровадження електронного врядування у регіоні тощо. Кожна секція ухвалила відповідні рекомендації, спрямовані на удосконалення роботи органів публічної влади.
Безумовно, ми не можемо ознайомити читача з усіма розробками та пропозиціями щодо підвищення ефективності роботи органів державної влади і місцевого самоврядування регіону. Але для всіх зацікавлених хочу зазначити, що їх вже видано у повному обсязі, а у заключному, третьому томі, розміщені рекомендації, напрацьовані під час роботи секцій. З ними можна ознайомитися в бібліотеці та на сайті інституту.
– Миколо Михайловичу, для того, щоб провадити таку інтенсивну наукову діяльність, необхідно мати відповідні наукові кадри фахівців, спроможних виконувати наукові дослідження на належному рівні…
– Безумовно. Більш того, зауважу, що ще кілька років тому ми не могли похвалитися такими науковими здобутками. Але завдяки наполегливій роботі щодо підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів, яка провадилася керівництвом інституту протягом усього періоду його існування, нам вдалося сформувати досить потужну команду, що спроможна виконувати наукові дослідження на високому фаховому рівні.
Візьмімо для прикладу кафедру державного управління і місцевого самоврядування. На сьогодні тут майже 83 відсотки викладачів мають науковий ступінь та вчене звання. Третина з них є кандидатами наук з державного управління. Кількість докторів наук та професорів кафедри сягає 20 відсотків. Важливо і те, що більшість викладачів мають досвід практичної роботи в органах державної влади та місцевого самоврядування. Окремо зазначу, що 38 відсотків працівників кафедри вільно володіють іноземними мовами.
Завдяки своїм здобуткам, кафедра перетворилася на провідну в інституті. Тон у її роботі задає завідувач кафедри, доктор наук з державного управління Тетяна Пахомова.
З метою вивчення передового зарубіжного досвіду у сфері державного управління та місцевого самоврядування наш інститут постійно співпрацює з вищими навчальними закладами та організаціями Німеччини, Польщі, Франції, США, Китаю, Російської Федерації, Молдови, Білорусі, інших країн з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів. Спільно із закордонними партнерами інститут бере активну участь у проектах і програмах за фінансування міжнародних фондів. Зокрема, в межах Програми залучення експертів Центру інтернаціональної міграції та розвитку СІМ (Німеччина) експерт цієї організації д-р Крістіан Везе Манн працює в інституті на постійній основі.
– А які плани на майбутнє щодо організації наукової роботи в інституті?
– Планів багато. Скажу лише про найближчі. Це – відкриття в інституті спеціалізованої вченої ради щодо захисту докторських дисертацій, створення на кафедрі державного управління і місцевого самоврядування лабораторії з моніторингу роботи органів публічної влади Півдня України, а також щодо посилення експертно-аналітичної роботи викладачів інституту на замовлення органів публічної влади. Отож нашим вченим є над чим працювати.
– Дякуємо за розмову. Бажаємо подальшої плідної наукової праці.
