При цьому дружба із Кремлем зовсім не скасовується
У перший закордонний одноденний візит Президент України Віктор Янукович взяв із собою главу МЗС Петра Порошенка, голову Адміністрації Сергія Льовочкіна та його заступника Ганну Герман. Для голови Єврокомісії Жозе Маноеля Баррозу можливість поспілкуватися із лідером України усього лише через 3 дні після його вступу на високу посаду – «чіткий сигнал Європі про те, що головним партнером України її Президент вважає саме ЄС».
Оскільки невідкладні внутрішньодержавні справи вимагають постійної присутності Віктора Федоровича у своєму кабінеті на 4-му поверсі знаменитого будинку колишнього ЦК КПУ, програму перебування української делегації у Брюсселі наситили за максимумом. Крім серії суто протокольних заходів, В. Янукович провів переговори із вищезгаданим Жозе Маноелем Баррозу, президентом Європейського союзу Германом Ван Ромпеєм, Верховним представником з іноземних справ та політики безпеки ЄС Кетрін Ештон та керівником Європарламенту Єжи Бузеком. Зустріч із генсеком НАТО Андерсом Фог Расмуссеном, незважаючи на попередні запевнення нашого Президента у зацікавленості подальшої співпраці із альянсом, мабуть, відбудеться вже після візиту Віктора Януковича до столиці Російської Федерації.
Глава української держави, насамперед, доклав максимум зусиль для переконання своїх високих партнерів по переговорах у ретельному дотриманні новим керівництвом його країни довгого переліку писаних та неписаних правил. Досі Європа перебувала у стані збентеження: майже усі угоди, скріплені підписами екс-президента Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, на ділі виконувалися, якщо взагалі виконувалися, «через пень-колоду». Реакцією на таку непередбачуваність «жовтогарячого» керівництва був спад інтересу до України з боку політичних і особливо ділових кіл Заходу. Янукович же під час протокольних зустрічей із високопоставленими єврочиновниками у день своєї інавгурації пообіцяв: відтепер керівництво державою буде здійснюватися у принципово іншому стилі, ніж за останні 5 років, – щоб Україна для Заходу уявлялася куди більш передбачуваною.
– Говорити про терміни вступу України до Європейського союзу – передчасно, – сказав Президент під час прес-конференції одразу після зустрічі із Жозе Маноелем Баррозу. – Головним на шляху європейської інтеграції для України є провадження реформ в усіх сферах життя.
Лейттемою перебування високих посадовців-українців у столиці ЄС, зрозуміло, було озвучування доказів зацікавленості України у поглибленні зони вільної торгівлі. Жоден західний інвестор, на думку Януковича, не повинен сумніватися у тому, що комусь в Україні знову захочеться зазіхнути на його кревні інтереси та послабити досягнуті із таким зусиллям можливості. Бізнес людей, які оточують нового Главу української держави, значною мірою розрахований на вихід на західні ринки. Тому що лише там за українську продукцію здатні платити «справжню ціну». «Закручувати» ж західний бізнес для Януковича – це подоба смерті! Мало того, що миттєво підуть відповідні дії західних держав, та ще й «свої» олігархи візьмуться «насідати».
Чи означає вибір пункту для першого офіційного візиту нашого лідера кардинальним зміщенням його пріоритетів?
На думку директора міжнародних програм Українського центру політичних та економічних досліджень ім. Разумкова Михайла Пашкова,жодної суперечності із раніше висловленими намірами Януковича «дружити з Росією» немає і бути не могло:
– Віктор Федорович неодноразово говорив, що для України пріоритетним напрямом була і залишається інтеграція до Європейського співтовариства. А нормалізація відносин із Росією послужить найшвидшому просуванню України до цього самого євротовариства.
Директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Костянтин Бондаренкопереконаний: брюссельські контакти Януковича стали підтвердженням відомої політики «багатовекторності» – єдино можливого варіанту для України на нинішньому етапі.
– Будь-який дисбаланс – в бік Європи або Росії – загрожує Україні внутрішніми катаклізмами, і Янукович це усвідомлює, – сказав «ОВ» відомий український політолог. – Двома – можливо, єдиними – поступками Росії з боку України стануть: а) створення газотранспортного консорціуму – але не на тих засадах, яких вимагає Росія; б) повернення на газовий ринок компанії-посередника «РосУкрЕнерго», особливо з огляду на той момент, що і в оточенні Віктора Януковича, і в оточенні Дмитра Медвєдєва чимало вихідців із RUЕ. Позиція щодо економічних пріоритетів, захисту прав та інтересів представників українського капіталу у Януковича буде досить твердою. На зміну етнічному націоналізму Ющенка прийде економічний націоналізм Януковича.
