Фермерське господарство «Агрофірма «Бургуджи» – трохи незвичне сільгосппідприємство. Досить сказати, що сьогодні воно обробляє понад 15 тисяч гектарів землі. І не тільки в місцевому селі Виноградівці, але і в інших населених пунктах Арцизького району. А тепер до них приєднані й поля в неблизькому Ананьївському районі.
Керує агрофірмою вмілий організатор Сергій Паращенко. У його команді досвідчені фахівці – головний агроном Михайло Славов, який є також виконавчим директором, фінансовий директор Юрій Карабаджак, головний інженер Віталій Кустуров. І багато інших молодих аграріїв.
Наш кореспондент нещодавно побував у цьому господарстві. Сьогодні ми публікуємо його перший репортаж з посівної...
Разом з начальником управління агропромрозвитку Арцизької РДА Степаном Івановим і виконавчим директором підприємства Михайлом Славовим уже кілька годин їздимо полями і виробничими об'єктами фермерського господарства. А могли й не робити цього. Досить було зайти до одного з кабінетів офісного будинку і включити будь-який із чотирьох моніторів, що висять на стіні. Вони «оживають» і передають інформацію з 36 виробничих об'єктів. На табло видно все: і як люди працюють, і які результати, і виникаючі проблеми... І все-таки ми віддали перевагу живому спілкуванню. І не пошкодували про це!
На одному з полів почали сівбу соняшнику. Її провадить молодий механізатор Дмитро Делі. Настрій у нього відмінний: робота йде добре, умови в кабіні трактора досить комфортні. Та й сівалка бере одразу 12 рядків. Зупинка на розвороті дуже коротка, і ми встигаємо лише довідатися, що молодий механізатор працює вже 15 років. І тепер йому довірили виконувати відповідальну роботу на досить складній іноземній техніці.
Михайло Славов вирішує поглибити загортання насіння ще на півсантиметра. Він подає команду по мобільному телефону, одержує відповідну інформацію про виконання. Час не жде!
Дорогою далі розмовляємо про соняшник. Цікаво, чому в інших урожайність ледве сягає 10 – 12 центнерів, а тут на круг одержують 19-20?
– Все залежить від багатьох чинників, – пояснює М. Славов. – Ми відмовилися від послуг місцевих насінницьких господарств, бо їхня продукція не відповідає позначеним у документах кондиціям. Тому використовуємо тільки посівний матеріал закордонної селекції.
Крім того, сівбу провадимо одночасно із внесенням добрив. Знаю, хтось скаже: у такий важкий рік не до тонкощів в агротехніці. І помиляться. Адже ми все заздалегідь прораховуємо і наперед знаємо, що з боргами не залишимося. Адже одержуючи до 20 центнерів олієнасіння з гектара, ми не тільки збільшуємо валовий збір і прибуток, але можемо зменшити площу під цю культуру до 5 відсотків у сівозміні.
На іншому полі йшла обробка посівів озимих захисними засобами: сумішшю препаратів проти бур'янів, хвороб і шкідників. Тут нам пояснення давав агроном другої бригади Зіновій Петров. Доки йшло заправлення обприскувача, ми із захопленням дивилися на його «крила», що розмахнулися на 44 метри. Досить вражаюче видовище!
– Це другий такий агрегат у господарстві.
Михайло Славов далі розповідає:
– А ці поля засіяні насінням озимої пшениці і ячменем тільки вітчизняної селекції, виведеним вченими Одеського селекційно-генетичного інституту. Їхнє дослідне господарство ім. Кутузова розташоване майже поруч, у селі Пряма Балка.
В агрофірмі «Бургуджи» не знають, що таке зерно нижче третього класу, про фуражне взагалі не йдеться. Тому з його реалізацією не виникають проблеми. Але тут не квапляться зі збутом: завдяки елеватору вдається зберегти зерно, а глибокий аналіз його якості на електронному рівні вселяє довіру до видаваних сертифікатів.
Але, головним все-таки залишається одержання висококласної продукції. І тут у головного агронома теж немає особливих таємниць.
– Внесені у ґрунт добрива повинні бути реальними, а не намальованими у звітах для галочки. Адже поле не обдуриш...
Якщо вносити до 70-80 кілограмів діючої речовини на гектар, то можна лише підтримати розвиток рослини. А якщо дати у два рази більше, тоді є повна гарантія, що нижче третього класу зерна не буде. Вся рослинницька галузь у нас високорентабельна.
…Агрофірма «Бургуджи» виглядає якоюсь оазою: тут майже повністю оновлено машинно-тракторний парк, створено шлейф агрегатів імпортного виробництва, що забезпечує весь цілорічний обсяг польових робіт. Успішно розв’язуються соціальні проблеми.
Про джерела таких колосальних перетворень – у наступних публікаціях.
