ОстаннімчасомбібліотекинавчальнихзакладівОдещини– шкіл, ліцеїв, гімназійіучилищпоповнилисяновимипосібниками, якіпідготувалиівидалиспівробітникинауково-методичногоцентруОдеськогообласногоінститутуудосконаленнявчителів. Зокрема, йдетьсяпро«Урокилітературирідногокраю» підредакцієюінауковоюрозробкоюзавідувачкицентруС.А. СвінтковськоїтастаршоговикладачаГ.А. Могильницької. Підручники укладені на основі програм з літератури – збірок віршів, оповідань, повістей, романів, що виходять з-під пера письменників нашого Причорномор’я.
Поряд з методичними розробками уроків за відомими творами майстрів художнього слова, письменників Одещини, в посібнику приділена увага новим творам і письменницьким іменам. Кожен урок органічно вписаний у відповідний тематичний план чи розділ чинної програми з української літератури 5 – 12 класів.
Нещодавно мені пощастило побувати на відкритому уроці у літературній світлиці Одеської загальноосвітньої школи № 55. Називалась вона «Маленька книжечка Тарасика» за однойменною збіркою віршів одеського поета, лауреата літературної премії ім. Павла Тичини, члена Національної спілки письменників України Миколи Палієнка. Урок у 6-а класі провадила вчителька української мови і літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи Лідія Пазенко. Вона з учнями запросила в гості автора поетичної збірки.
На видному місці в класі портрет Тараса Григоровича Шевченка в рушниках, та його «Заповіт», текст якого, до речі, прозвучав і в грамзапису. У вступному слові Лідія Петрівна, яка вже понад чотири десятиліття працює педагогом, розповіла про життєвий і творчий шлях геніального поета. Кілька книжок пам’яті Тараса Григоровича присвятив гість школярів, поет Микола Палієнко.
Діти поцікавились, як до творчості письменника увійшов Шевченко? Розповідаючи про свої учнівські роки, що випали сільському хлопчику з Миколаївщини після Великої перемоги, поет показав класній аудиторії видання «Кобзаря» 1939 року. Потім гість розкрив свою нову книжку і прочитав вірш «Мій кобзар»:
Іще малим я б упізнав Шевченка,
Його побачив не в гурті творців,
Вела до нього у дитинстві стежка,
Що повертала до бабусі в двір.
В продимленій хатині від соломи,
Де рід мій кучерявився рясний,
Шевченко був із нами, як удома,
Дививсь на мене з фото на стіні…
Але найцікавішою для учнів 6-а класу одеської школи була розповідь письменника про місця, де народився майбутній духовний Світоч, де він вчився в Академії художеств після викуплення з кріпацтва, про перебування його на засланні.
Микола Палієнко розповів учням про враження від своїх відвідин Моринців і Кирилівки, де у кріпацькій сім`ї формувався характер малого Тарасика. Одеський поет пише:
Шевченкова хато, живи в ріднім слові,
Одвічна колиско, злітай над літа.
З віконцьУкраїні сяйни калиново,
Вогнем Кобзаревим шляхи освіти.
Також гість читав інші вірші, присвячені дитинству великого майстра слова: «Тарасові стовпи», «Лелечий слухаю клекіт», «Уперше на Дніпрі», «Мамин сніп», «Злітали жайвори», «Вівчарик», «Кобзарик» та інші.
Учні разом з одеським поетом згадували твори Великого Кобзаря. Протягом уроку Анастасія Левченко, Микита Кошелев, Дарина Шпак, Віктор Яворський та інші декламували свої улюблені вірші Тараса Григоровича.
Урок завершився. Для учнів і поета він промайнув дуже швидко. Багато про що можна було ще поговорити, багато віршів згадати, поділитись знаннями і враженнями. Тому Микола Палієнко і школярі домовились, що це не остання їхня зустріч, присвячена Шевченку. Це ще раз доводить, що «Кобзар» Тараса Григоровича і сьогодні, і завтра хвилюватиме як школярів, так і їхніх батьків, бо він є настільною книгою для мільйонів шанувальників духовного велета людства.
Кіра нікітіна,«Одеські вісті»
