Кожен з нас бачив на вулиці брудних і обірваних підлітків. Деякі з них нюхають клей або просять милостиню. На таких дітей боляче дивитися. Тим більше – думати, хто вони, звідки, чим живуть, як і де. Деякі з нас бояться безпритульних. Адже для того, щоб вижити на вулиці, дитині просто необхідно мати хоч якісь гроші. А де їх взяти? Перше, що приходить на думку – крадіжка або жебрацтво.
За даними міліції, безпритульні зазвичай стають частиною злочинного світу. Вони звикають виживати, не замислюючись про способи добування грошей, а головне – про наслідки цього добування. Періодично міліція та соціальні служби під час рейдів виловлюють таких дітей і влаштовують до притулків. Але більшість з них звідти знову і знову тікає. Невже вулиця гостинніша за державні установи?
Враховуючи актуальність і важливість розгляду цієї проблеми в Одесі за ініціативою ГУМВС України в Одеській області був проведений круглий стіл на тему «Консолідація зусиль державних структур, правоохоронних органів та громадськості по захисту прав дітей в Одеському регіоні». У обговоренні цієї проблеми взяли участь перший заступник начальника ГУМВС генерал-майор міліції Анатолій Бахчиванжи, представники усіх державних органів, обласної прокуратури та громадських організацій, які працюють над вирішенням долі цих дітей.
Під час обговорення були порушені такі серйозні питання як дитяча злочинність, бездоглядність, попередження втягування дітей у незаконний обіг наркотиків, у сексуальну експлуатацію, насильство в сім’ї. Обговорювали також напрацювання механізму взаємодії з громадськістю на рівні регіону.
Як зазначив Анатолій Бахчиванжи, на сьогоднішній день існує багато проблем, пов’язаних з жебрацтвом, насильством у сім’ї, розповсюдженням дитячої порнографії через мережу інтернет.
– Питання насильства в сім’ї, на жаль є дуже гострим і не тільки в Одеській області. Факти, коли батьки знущаються над своїми дітьми, ми повинні загальними зусиллями виявляти, і там, де є негативні моменти – усіляко протидіяти цьому, – наголосив міліцейський керівник.
А таких негативних моментів дуже багато. За підсумками трьох місяців 2010 року на території міста та області виявлено та поставлено на облік 184 сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, 106 осіб, що чинять насильство в сім’ї стосовно дітей. Органами внутрішніх справ області складено понад дві тисячі адміністративних протоколів за вчинення насильства в сім’ї. Стосовно батьків, котрі не виконують своїх обов’язків щодо виховання та навчання своїх дітей, складено 728 протоколів. Також зібрано чотирнадцять матеріалів про позбавлення батьківських прав, порушено сімнадцять кримінальних справ за фактами злісного невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей.
– Основне завдання на сьогодні – консолідувати зусилля, спрямовані на захист дітей, – підкреслив Анатолій Бахчиванжи. – Це діти, які перебувають на вулиці, в спеціальних інтернатах, в неблагополучних сім’ях. Усі вони потребують величезної уваги. Статистика про це говорить і закликає нас до того, щоб ми цю проблему розв’язували не тільки з боку примусу або адміністрування. Ця проблема вимагає, щоб ми загальними зусиллями налагодили роботу, спрямовану на захист прав дітей.
Безпритульні діти – одна з найбільших проблем сучасної України. Я навіть поставила б її на щабель вище економічних. Уявіть, що така дитина «навчена» вулицею, стане керівником. Що вона зробить з людьми, які колись відвернулися від нього?
І всі зусилля міліції та громадських організацій будуть марними, якщо кожен з нас у своїй сім’ї не приділятиме достатньо уваги, тепла і любові своїй дитині, яка у всіх своїх вчинках бере приклад з дорослих. Це, начебто, і так зрозуміло. Ми любимо своїх синів і донечок, ніколи не скривдимо і не виженемо. Але сьогоднішніх безпритульних дітей щось таки вигнало з дому. У деяких випадках, це бідність. Але великий відсоток «маленьких утікачів» скаржаться на байдужість (назвемо її так) батьків та держави, які не можуть їх ні захистити, ні виховати. Тому при зустрічі з брудним і обірваним підлітком, може варто замислитися, хто він, звідки, чим живе, як і де?!
