НашакраїнарозташованауцентріЄвропи, ідлянас, якідлябагатьохсусідів, характерні, посуті, аналогічніпроблеми– старіннянаселення, міграційніпотоки, проблемизайнятостітабезробіття.
Останнє для людини, яка одержала статус безробітної, викликає тривогу, відчуття викинутої за борт життя. Втрата роботи – це особиста криза. Коштів, виділюваних державою, вистачає лише на хліб та до хліба. Тому, зареєструвавшись у центрі зайнятості, люди, здебільшого, самі займаються пошуком роботи, не сподіваючись ні на кого. Стосовно цього у більш вигідному становищі перебувають ті, хто живе у великих містах або в передмісті. У жителів північних районів, віддалених від обласного центру на більш ніж двісті кілометрів, працевлаштуватися у великому місті значно складніше. Особливо якщо є сім’я, діти.
Доводилося спостерігати за поважними людьми, які з різних причин втратили роботу за своєю спеціальністю. Вони змушені виходити на ринок. Але не усім щастить, і не кожний має здібності до роботи продавцем. Напевно, від безвиході, о сьомій годині ранку, в одному з барів Балти довелося спостерігати молодих людей, які пили не каву або чай, а пиво та горілку.
У Балтському центрі зайнятості директор Неоніла Григорівна Рутківська розповідала про програму зайнятості району на 2009-2010 рік, затверджену на сесії райради. Основні її напрями – надання послуг у працевлаштуванні, профосвіті, профорієнтації. Усе начебто правильно, і цифра, яку наводить директор, повинна тішити: за чотири місяці поточного року на обліку у центрі зайнятості стоять 679 безробітних. На цей же період минулого року було зареєстровано 1473. Однак наполовину менша в районі зареєстрована і кількість вакансій. Із 404 до 286.
– На ринку праці, – говорить директор, – дефіцит вільних робочих місць. Велика проблема із працевлаштуванням у селах, де, здебільшого, роботи сезонні, відсутнє нормальне транспортне сполучення. Передача в оренду земель суб'єктам підприємницької діяльності, які використовують, переважно, найману працю без належного оформлення трудових угод, призводить до нелегальних заробітків. Люди мають потребу у будь-якій роботі, тому йдуть на такі пропозиції, втрачаючи трудовий стаж. До того ж, великі підприємства у районі через кризу скоротили робочі місця. Чисельність працюючих зменшилася майже на усіх підприємствах району: Балтський молочноконсервний комбінат, держлісгосп, ВАТ «Балтський цегельний завод», швейна фабрика, ПМК-16, ТОВ «Агрофірма хлібна нива». На останній зараз працює близько 400 чоловік, колись на цьому підприємстві працювало наполовину більше.
Зареєстрований ринок праці характеризується загостренням проблеми безробіття серед працездатного населення через посилення невідповідності пропозицій робочої сили та попиту на неї. У центрі зайнятості серед зареєстрованих безробітних 42 відсотки жінки, молодь до 35 років – 36 відсотків. На жаль, але проявляється не лише жіноче, молодіжне але й сімейне безробіття. Понад 20 сімей перебувають на обліку у центрі зайнятості, у яких виховуються понад 50 дітей. За словами директора, їм пропонувалася робота, професійне навчання, участь у громадських роботах. Але працевлаштовано із цього числа фактично усього троє, направлено на навчання четверо.
Із початком весняно-літнього періоду центр зайнятості та сільради складали угоди на проведення громадських робіт за участю безробітних. Роботи провадилися щодо озеленення, прибирання населених пунктів району, упорядкування меморіалів, пам'ятників, братських могил у селах Козацькому, Гольмі, Гербиному, Плоскому, Сінному, Обжилому та інших. Роботи триватимуть. У селі Козацькому планується ремонт дитсадка, у Обжилому – упорядкування сільського стадіону та ін.
– Усього протягом року, – говорить директор, – планується використати 140 тисяч гривень із Фонду обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на організацію та проведення громадських оплачуваних робіт.
У вигідніших умовах опинилися безробітні, яких під конкретне замовлення роботодавців було направлено на професійне навчання. З початку року таких безробітних було понад сорок чоловік. Здобувши професію слюсаря з ремонту автомобіля, перукаря, електрозварника, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, вони зараз працюють. Але таких небагато.
Щоб поліпшити ситуацію на ринку праці конкретно, районне керівництво розуміє, що потрібно, хоча б зупинити подальше скорочення людей на працюючих підприємствах, створити нові робочі місця, ліквідувати використання «тіньової» зайнятості, повернути безробітних до трудової діяльності, особливо у сільській місцевості. Залучити інвесторів. Цим вони і займаються.
